Рішення № 6427694, 05.10.2009, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2009 року справа № 2-1193-09 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.

при секретарі Шевчук О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Новосада Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Волиньвугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я на виробництві,

встановив:

01 серпня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Волиньвугілля» про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 1984 року був прийнятий на роботу на шахту №5 «Нововолинська», з 15 лютого 1989 року був переведений підземним гірником з ремонту гірничих виробіток і працював до 29 лютого 2008 року. З 2004 року почав хворіти і лікуватись від болі в попереку, болі в ногах, періодичної слабкості. Після загострення хвороб в 2007 році провів довготривале лікування без значного ефекту. 19 грудня 2007 року НДІ МЕП Донбасу та вугільної промисловості встановлено професійний характер вищезазначених захворювань. 22 січня 2008 року за даним фактом було складено акт розслідування хронічного професійного захворювання – хронічна двобічна попереково-крижова радикулопатія, затяжний больовий синдром, значні динамічні порушення. Вина позивача у виникненні профзахворювання відсутня. Відповідно до виписки із акту освідчення в медико-соціальній експертній комісії від 22 лютого 2008 року позивач визнаний інвалідом ІІІ групи внаслідок професійного захворювання, і йому встановлено 50 відсотків втрати професійної працездатності. Просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 80000 грн.

Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали повністю. Пояснили, що під час роботи у відповідача на шахті №5 «Нововолинська» підземним гірником з ремонту гірничих виробіток позивач отримав професійне захворювання у виді хронічної двобічної попереково-крижової радикулопатії, затяжного больового синдрому, значні статико динамічні порушення. 22 січня 2008 складено акт розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4.

Висновком МСЕК позивачу встановлено 50% втрати працездатності. Вважають, що окрім отриманих ОСОБА_1 страхових виплат, в зв’язку з професійним захворюванням, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих йому профзахворюванням, у незворотності та характеру вимушених змін в житті, побуті, сімейних відносинах, неможливості відновлення попереднього стану здоров’я. Вважають, що через ушкодження здоров’я на виробництві йому спричинено моральну шкоду, яку зобов’язаний відшкодувати заподіювач шкоди, яким являється ДП «Волиньвугілля». Просять позов задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача 80 000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні представник відповідача визнав факт завдання позивачу моральної шкоди, але її розмір вважає завищеним. Крім того, вини підприємства у настанні нещасного випадку немає, позивач отримує за ушкодження здоров’я щомісячно страхові виплати.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення в зв’язку з наступним.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював з 1989 року підземним гірником з ремонту гірничих виробок на шахті №5 «Нововолинська», яка є виробничим підрозділом відповідача – ДП «Волиньвугілля» (а.с. 3).

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання форми П-4 від 23 січня 2008 року (а.с.4-5) ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання – хронічна двобічна попереково-крижова радикулопатія, затяжний болевий синдром, значні статикодинамічні порушення, що також підтверджується рішенням профпатологічної ЛКК від 19.12.2007 року (а.с.6).

Основною причиною даного профзахворювання як зазначено у пункті 13, 17 акту П-4 (а.с.5) є шкідливі умови праці, важка фізична праця, вимушена робоча поза, несприятливі метеоумови.

Висновком Нововолинської МСЕК від 22 лютого 2008 року, позивач ОСОБА_1 визнаний інвалідом ІІІ групи та йому встановлено 50% втрати працездатності, в зв’язку з професійним захворюванням. Вказані обставини підтверджуються копією виписки із акту освідчення в МСЕК (а.с.8).

Нормами Конституції України, а саме ст.ст. 21, 43, 46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Разом з тим ст. 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Як встановлено в суді відповідач ДП «Волиньвугілля» не забезпечив безпечних умов праці ОСОБА_1 на робочому місці, про що зазначено у пунктах 13,17 акту за формою П-4 від 23 січня 2008 року(а.с.4-5).

Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП «Волиньвугілля» позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у наступному.

ОСОБА_1 працюючи більше тридцяти років на шахті в шкідливих умовах праці, отримав професійне захворювання, зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, втратив 50% професійної працездатності, визнаний інвалідом ІІІ групи

Отже, спричинена ОСОБА_1 моральна шкода у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві – професійним захворюванням, підлягає відшкодуванню відповідачем ДП «Волиньвугілля» з вини якого вона заподіяна.

Відповідно до роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» від 31.03.1995 року № 4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача ОСОБА_1 стягнути 20000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи те, що позивач отримав професійне захворювання - хронічну двобічну попереково-крижову радикулопатію, затяжний болевий синдром, значні статикодинамічні порушення . Тривалий час позивач перебував на лікуванні, що підтверджується випискою Волинської обласної клінічної лікарні відділення профпатології (а.с.7) та повідомленням Нововолинської міської лікарні від 15 липня 2009 року (а.с.9). Позивач є інвалідом третьої групи в зв’язку з профзахворюванням, згідно висновку МСЕК потребує медикаментозного забезпечення та санаторно-курортного лікування. Втрата здоров’я призвела до втрати нормальних життєвих зв’язків, незручностей в побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, а тому виходячи із характеру душевних страждань ОСОБА_1 та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 20000 грн. моральної.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 13, 14 Закону України «Про охорону праці»- суд,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в користь ОСОБА_1 20000 (двадцять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої ушкодженням здоров’я на виробництві.

Стягнути з ДП «Волиньвугілля» в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та 1 (одну) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, то рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук