Рішення № 64275945, 25.01.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

РІШЕННЯ

Іменем України

25 січня 2017 року м. Словянськ Єд. унік. № 243/9151/16-ц

Провадження № 2/243/133/2017

Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.,

при секретарі судового засідання Кабановій О.О.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1,ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Словянського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Словянськтепломережа» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5,про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2016 року до Словянського міськрайонного суду Донецької області звернулось обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» (далі ОКП «Донецьктеплокомуненерго») в особі виробничої одиниці «Словянськтепломережа» (далі ВО «Словянськтепломережа») з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення, обґрунтувавши свої вимоги тим, що відповідачі мешкають в квартирі АДРЕСА_1, є абонентами ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в м. Словянську та користуються послугами з опалення, однак не в повному обсязі оплачують вартість спожитих послуг з опалення, що порушує право позивача на отримання плати за надані послуги з теплопостачання у встановлений законодавством строк.

Станом на 01.10.2016 року заборгованість за послуги з теплопостачання по АДРЕСА_2 за особовим рахунком № 04452 складає 7837,33 грн., заборгованість утворилась за період з 01.04.2010 р. по 01.10.2016 р.

Протягом періоду, за який утворилась заборгованість, відповідачі проживають за вказаною адресою.

Між позивачем і відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальної послуги на підставі відкритого особового рахунку, оскільки позивач фактично надавав відповідачам послуги з теплопостачання, а відповідачі використовували дану послугу для задоволення власних потреб та не відмовлялися від неї. Багатоквартирний будинок, де мешкають відповідачі, приєднаний до централізованої мережі теплопостачання. Протягом зазначеного вище періоду скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуги позивачем від відповідачів не надходило.

Окрім того, боржникам нараховані індекс інфляції у сумі 5972,01 грн. та 3 % річних у сумі 1002,67 грн.

Розрахунок розміру інфляційних нарахувань здійснюється наступним чином: нарахування за попередній місяць + сальдо на початок місяця заборгованість за попередній місяць * індекс інфляції / 100 (інфляційні нарахування за попередній місяць + сальдо на початок місяця заборгованість за попередній місяць). Якщо індекс інфляції за місяць менше 100 %, показник інфляційних витрат за даний місяць не враховується.

3 % річних нараховуються наступним чином: (сальдо на початок місяця заборгованість за попередній місяць) * 3 * кількість прострочених днів / 365 днів / 100. Отже, загальний розмір заборгованості складає: суму основного боргу + загальний розмір інфляційних нарахувань + 3 % річних = 14812,01 грн.

У листопаді 2015 року ВО ОКП «Донецьктеплокомуненерго» «Словянськтепломережа» зверталась до Словянського міськрайонного суду Донецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за теплову енергію з ОСОБА_3, ОСОБА_4. 24.11.2015 року Словянський міськрайонний суд Донецької області видав судовий наказ про стягнення заборгованості, який 14.12.2015 року ухвалою Словянського міськрайонного суду Донецької області був скасований.

Позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Словянськтепломережа» суму основного боргу в розмірі 7837,33 грн., втрати від інфляційних процесів в сумі 5972,01 грн., 3 % річних в сумі 1002,67 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Ухвалою Словянського міськрайонного суду від 04.01.2017 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, додатково пояснили, що відповідачі в порушення вимог ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» несвоєчасно та не у повному розмірі оплачують за послуги з теплопостачання ( зобовязані вносити плату до 20 числа кожного місяця). Під час розгляду даної справи з відповідачами проведено звірку взаєморозрахунків та встановлено, що враховані усі квитанції про оплату теплопостачання. Частину платежів відповідачі сплачували за рішеннями судів минулих років. Заборгованість просять стягнути з 01.04.2010 по 01.10.2016 року.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, прохав у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що згідно довідки ВДВС ними сплачено борг 2287,48 грн. за виконавчим листом № 2-4207-10, тому вважає, що станом на 01.04.2010 року у них немає заборгованості перед позивачем. Позивач безпідставно у зворотній відомості зазначив сальдо станом на 01.04.2010 року заборгованість 10349,54 грн. Вважає, що за послуги теплопостачання у них за оспорюваних період є переплата 726,83 грн. Зазначає, що позивач є виробником послуг з теплопостачання і у нього відсутнє право бути позивачем, а вони не є відповідачами, оскільки договір між ними не укладався, вважає безпідставними вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційні нарахування, оскільки ці нарахування не передбачені ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» . Не заперечував, що вони з братом ОСОБА_4 проживали та користувалися послугами з теплопостачання, зауважень щодо якості та своєчасності їх надання у них не було, з претензіями до позивача не зверталися.

Відповідач ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив в задоволенні позову відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що йому належить ? частка вказаної квартири, в якій проживають його сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Останні є співвласниками цієї квартири. Оскільки він проживає окремо та не володіє інформацією щодо предмету спору, просив винести рішення на розсуд суду.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2, 3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 (3/8 частки), ОСОБА_4 (3/8 частки) та ОСОБА_5 (2/8 частки), що підтверджено наступними доказами.

У відповідності до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна, № 74634667 від 02.12.2016 року, трикімнатна квартира АДРЕСА_4 належить на праві приватної власності по ? частки кожному, а саме: ОСОБА_6 (особа померла), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на підставі свідоцтва про право власності без №, виданого 07.02.1994 року Виконкомом міської ради народних депутатів, зареєстрованого в реєстрі за № 23121674. (а. с. 24-25)

Відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів № 7078139 від 05.03.2009 року, спадкоємцями ? частки трикімнатної квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3. (а. с. 29-30)

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.03.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Першої словянської державної нотаріальної контори Донецької області ОСОБА_7, спадкоємцем 1/3 частки майна померлої 25.01.1998 року ОСОБА_6 є її син ОСОБА_3. Спадщина складається з: ? (одної четвертої) частки квартири № 117 в будинку № 21/83 в м. Словянську Донецької області по вул. Батюка, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого 07.02.1994 року Виконкомом міської ради народних депутатів, зареєстрованого Словянським Бюро технічної інвентаризації 25.02.1994 року за № 3986/6, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 23121674. Свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку видано ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а. с. 31)

У відповідності до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 18870959 від 05.03.2009 року, виданого Першою словянською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_3 є спадкоємцем 1/3 частки майна померлої 25.01.1998 року ОСОБА_6 Спадкове майно: ? частка квартири № 117 в будинку № 21/83 в м. Словянську Донецької області по вул. Батюка. (а. с. 32-33)

Ухвалою Словянського міськрайонного суду Донецької області від 14.12.2015 року було скасовано судовий наказ за заявою ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Словянськтепломережа» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за спожиті послуги з опалення, виданий 24.11.2015 року. (а. с. 9)

Судом встановлено, що надання житлово-комунальних послуг до квартири відповідачів, а саме забезпечення тепловою енергією, здійснює ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Словянськтепломережа».

На підставі п.1 ч.1, п. п. 5, 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Згідно з п. п. 1, 6 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобовязаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Відповідно до оборотних відомостей за період з 01.04.2010 року по 01.10.2016 рокуза особовим рахунком № 04452 АДРЕСА_5, сума заборгованості за послуги з теплопостачання перед ОКП «Донецьктеплокомуненерго» становить 7837,33 грн. (а. с. 5-7).

Згідно з розрахунком 3 % річних та інфляційних за особовим рахунком № 04452, нараховані індекс інфляції в сумі 5972,01 грн. та 3 % річних в сумі 1002,67 грн. (а. с. 8).

З наданих суду позивачем доказів вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які мешкають у квартирі АДРЕСА_6, користуються послугами з опалення та зі скаргами та претензіями до ОКП «Донецьктеплокомуненерго» не зверталися, але відповідачі несвоєчасно та не у повному обсязі вносять плату за користування послугами за теплопостачання, що вбачається з оборотних відомостей за період з 01.04.2010 по 01.10.2016 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно з ч.1 ст. 68 Житлового кодексу Української РСР, наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 162 Житлового кодексу Української РСР, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Плата за послуги з теплопостачання вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що передбачено п. 18 ч. 1 Постанови КМУ № 630 від 21.07.2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 527 ЦК України вказує, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідачів, що у них не виникло зобовязань перед позивачем, оскільки між ними не укладено письмового договору.

Суд зазначає, що між позивачем та відповідачами встановились фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, оскільки позивач фактично надавав такі послуги, відповідачі ними користувалися, частково проводили їх оплату, відповідачі мешкають у багатоквартирному будинку, який підключений до системи централізованого теплопостачання.

Доводи відповідачів щодо відсутності заборгованості через фактичну сплату боргу у сумі 2287,48 грн. на початок оспорюваного періоду судом до уваги не приймаються.

Відповідно до наданих судових рішень Словянського міськрайонного суду Донецької області від 22.06.2004 року, 25.06.2008 року, 12.07.2010 року, з відповідачів стягувалась заборгованість за послуги з теплопостачання. Рішенням суду від 12.07.2010 року з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ВО «Словянськтепломережа» стягнуто заборгованість по 01.04.2010 року у сумі 2287,48 грн. з кожного ( а. с. 45-54)

Згідно з відповіддю № 35326 від 05.12.2016 року (а. с. 27), виданої ОСОБА_3 Словянським міськрайонним відділом державної виконавчої служби, борг у сумі 2287,48 грн. на користь ВО «Словянськтепломережа» по виконавчому листу № 2-4287-10 від 12.07.2010 року, виданого Словянським міськрайонним судом Донецької області, сплачено у повному розмірі.

З розрахунку ціни позову (а. с. 86-90) вбачається, що розмір заборгованості відповідачів за оплату теплопостачання складає 7837,33 грн. за період з 01.04.2010 по 01.10.2016 року.

Сторони в судовому засіданні не заперечували, що в оборотній відомості про розрахунок заборгованості враховані усі оплати з боку відповідачів. Наявність у відомості на 01.04.2010 року сальдо 10348,54 грн. вказує, що станом на цю дату існувала заборгованість минулих років відповідачів. Довідка ВДВС від 05.12.2016 року не свідчить про відсутність заборгованості, а засвідчує лише факт сплати у повному обсязі ОСОБА_3 заборгованості у сумі 2287,48 грн. по виконавчому листу № 2-4207-10 від 12.07.2010 року, тобто лише за одним судовим рішенням та лише ОСОБА_3, хоча судових рішень було декілька та заборгованість стягувалась також з ОСОБА_4

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачений обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки простроченого грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають захистом майнового інтересу, який полягає в компенсації матеріальних рас ходів кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів і отримання компенсації від боржника за використання удержуваних ним грошових коштів, які підлягали до сплати кредитору.

З огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобовязань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобовязання.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України від 24 червня 2004 р. № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 13 січня 2016 р. у справі № 6-931цс15).

Доводи відповідачів про те, що 3% річних та інфляційні нарахування не передбачені законом, в розрахунку інфляційних втрат позивачем вони нараховані з 01.01.2010 року, тоді як оспорюваних період з 01.04.2010 року, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, позивачем обґрунтовано заявлені вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахування останніх здійснено саме з 01.04.2010 року (а. с. 8).

В даному випадку судом з достовірністю встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками та мешкають в квартирі АДРЕСА_7, є абонентами ОКП «Донецьктеплокомуненерго» та користуються послугами з опалення, однак не виконують свій обовязок з оплати вартості отриманих комунальних послуг належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобовязує.

Власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. (стаття 322 ЦК України)

Судом також встановлено, що сума заборгованості утворилася за період з 01.04.2010 року по 01.10.2016 року. Весь цей період відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були власниками та проживали у ІНФОРМАЦІЯ_4, користувались послугами з опалення, однак, неналежним чином сплачували вартість отримуваних комунальних послуг.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Словянськтепломережа» обґрунтовані частково та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов предявлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

З системного аналізу ст. 33 ЦПК України вбачається, що суд за своєю ініціативою не вправі залучати іншу особу в якості співвідповідача.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що квартира АДРЕСА_8 належить на праві спільної часткової власності відповідачам по справі ОСОБА_3 (1/4+1/8=3/8), ОСОБА_4 (3/8 частки), а також співвласником квартири є батько відповідачів ОСОБА_5 (1/4 частка), який за ініціативою суду залучений до участі у справі в якості третьої особи .

Правове регулювання відносин власників житлового приміщення, належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності. Положення ж статей 160 та 162 Житлового кодексу Української РСР (далі ЖК УРСР) разом з положеннями гл. 58 «Найм (Оренда)» ЦК України регулюють правовідносини з найму житлового приміщення, тобто речові права на чуже майно, а тому зазначені норми права не підлягають застосуванню до правовідносин з утримання власниками належного їм на праві приватної власності майна, зокрема щодо сплати комунальних послуг.

Таким чином, установивши, що майно належить відповідачам на праві спільної власності, суди помилково застосували до цих правовідносин положення статей 160 та 162 ЖК УРСР, дійшовши висновку про стягнення несплачених сум солідарно.

(постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 4 листопада 2015 р. у справі № 6-734цс15).

З огляду на наведене, сума боргу підлягає сплаті власниками жилого приміщення в частках, які відповідають часткам їх права власності на жиле приміщення, а вимоги позивача щодо стягнення суми боргу в солідарному порядку задоволенню не підлягають.

Оскільки відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також ОСОБА_5, який був залучений ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є власниками квартири АДРЕСА_9, тривалий час постійно мешкають в ній та користуються послугами з опалення, які надає позивач, зобовязані брати участь в її утриманні та оплаті вартості наданих комунальних послуг, будь-яких договорів щодо розподілу обовязків з утримання спірної квартири не укладалося, однак, позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, під час розгляду справи позовні вимоги не змінював та не уточнював, суд розглядає справу у межах заявлених позовних вимог. Суд вважає, що виникла сума заборгованості з оплати послуг з опалення, а також нараховані втрати від інфляційних процесів та 3 % річних підлягають частковому стягненню з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 3/8 частки від заявлених вимог з кожного, але це не позбавляє права позивача звернутися до суду з вимогами до ОСОБА_5 в наказному/позовному провадженні в порядку цивільного судочинства.

Отже, з відповідачів слід стягнути на користь позивача суму основного боргу в розмірі 5878 грн., а саме по 2939 грн. з кожного, втрати від інфляційних процесів в сумі 4479,01 грн. в рівних частках по 2239,50 грн. з кожного, та 3 % річних в сумі 752,01 грн. по 376 грн. з кожного, які відповідають їх часткам у праві спільної часткової власності ( по 3/8). Решта частина боргу, яка відповідає ? частці належної третій особі частці 1959,33 грн. основного боргу, 250,66 грн. 3% річних, 1493 грн. інфляційних нарахувань позивач не позбавлений права звернутись до суду з вимогами до співвласника жилого приміщення ОСОБА_5 в порядку наказного/позовного провадження в порядку цивільного судочинства.

Позивачем був сплачений судовий збір при зверненні до суду 769 грн., під час звернення до суду із заявою про видачу судового наказу 609 грн. Суд присуджує з відповідачів понесені позивачем судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме1033,50 грн., тобто по 516,75 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11,174, 209, 212, 214-215, 217, 218,224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Словянськтепломережа» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5,про стягнення заборгованості за спожиті послуги з опалення, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_2, на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Словянськтепломережа» на структурний підрозділ «Єдиний розрахунковий центр» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» на р/р 26006962494214, філія ПАТ «ПУМБ» в м. Донецьку, МФО 334851, код ЄДРПОУ 26221744, одержувач ВО ОКП «ДТКЕ» «Словянськтепломережа», заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в сумі 5878 грн. (пять тисяч вісімсот сімдесят вісім грн. 00 коп.) в рівних частках з кожного, а саме по 2939 грн. (дві тисячі девятсот тридцять девять грн. 00 коп.) з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_2,на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Словянськтепломережа» на р/р 26005053610314, Краматорська філія ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Краматорськ, МФО 335548, код ЄДРПОУ 05540965:

-втрати від інфляційних процесів в сумі 4479,01 грн. ( чотири тисячі чотириста сімдесят девять грн. 01 коп.) в рівних частках з кожного, а саме по 2239,50 грн. (дві тисячі двісті тридцять девять грн. 50 коп.) з кожного;

-3 % річних в сумі 752,01 грн. (сімсот пятдесят дві грн. 01 коп.) в рівних частках з кожного, а саме по 376 грн. (триста сімдесят шість грн. 00 коп.) з кожного;

-витрати по сплаті судового збору в сумі 1033,50 грн. (одна тисяча тридцять три грн. 50 коп.) в рівних частках з кожного, а саме по 516,75 грн. (пятсот шістнадцять грн. 75 коп.) з кожного.

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення складене та підписане у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Словянського міськрайонного суду ОСОБА_8