Вирок № 64275551, 25.01.2017, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/7/17

Єдиний унікальний № 742/2622/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Короткої А.О.,

при секретарі - Хотінь Ж.О.,

за участю:

прокурорів: Рубана О.Б., Деркач Г.І., Бережняка В.В., Мельниченко А.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який також є законним представником малолітнього потерпілого ОСОБА_6,

представника потерпілих ОСОБА_3 - ОСОБА_7,

потерпілих: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

представника потерпілих ОСОБА_8 - ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Прилуках кримінальне провадження №12016270000000090 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Прилуки Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 ККУкраїни,-

В С Т А Н О В И В :

20.05.2016 року, близько 19 години, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «МАЗ-54322», реєстраційний номер НОМЕР_3, з напівпричепом «Платформа Е», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул.Київській в м.Прилуках у напрямку центру міста.

Рухаючись у вказаному напрямку, біля будинку №135 по вул.Київській у м.Прилуках, він порушив вимоги п.п.б) п.2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну), п.12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), п.12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди) Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не встежив та не врахував дорожню обстановку, не відреагував на її зміну, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості чи зупинки транспортного засобу, внаслідок чого не впорався з керуванням свого транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу відносно напрямку свого руху, де передньою частиною автомобіля допустив лобове зіткнення з автомобілем «ВАЗ-211140», реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_12.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-211140», реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_12 та пасажир автомобіля - ОСОБА_13 загинули на місці.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 141 від 02.06.2016 року ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкрита черепно-мозкова травма: розтрощення черепу, субарахноїдальні крововиливи, що підтверджуються наявністю крововиливу в шкірно-м'язовий лоскут голови, кровонатьоки на верхній та нижній повіках обох очей (симптом окулярів), багатоуламкові переломи кісток склепіння та основи черепа, плямистіта дифузно-обмежені крововиливи під м'яку мозкову оболонку головного мозку, двобічний перелом тіла нижньої щелепи, перелом тіла виличної кістки, уламковий переломом кісток носу, множинні садна та забійно-рвана рана тіла, що відносяться в сукупності до категорії тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 142 від 02.06.2016 року ОСОБА_13 отримала тілесні ушкодження у вигляді: політравми: закрита травма органів грудної клітки, розрив серцевої сорочки та правого передсердя, множинні двобічні прямі та непрямі переломи ребер, рідка кров в обох плевральних порожнинах (зліва 200 мл, справа 1500 мл), крововилив в навколо аортальну клітковину, закрита травма органів черевної порожнини, розміжчення правої долі печінки, розрив зовнішньої поверхні селезінки, рідка кров в черевній порожнині (300 мл); розрив міжхребцевого диску між 5-им та 6-им шийними хребцями, перелом верхньої третини правої плечової кістки, множинні синці та садна тіла, що відносяться в сукупності до категорії тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.

Порушення водієм ОСОБА_1 п.2.3 (б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України стало причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 спочатку суду пояснив, що 20.05.2016 року ввечері повертався з с.Рудівки Прилуцького району на базу до м.Прилук, керуючи автомобілем МАЗ-54322, реєстраційний номер НОМЕР_3, на якому працював постійно, але неофіційно, на ФОП ОСОБА_14 Рухаючись на ньому у напрямку центру міста по вул.Київській в м.Прилуках, йому назустріч з двору Прилуцької центральної міської лікарні виїхав автомобіль ВАЗ-2106, уникаючи зіткнення з яким ОСОБА_1 різко загальмував, внаслідок чого його пустий, але досить тяжкий вантажний автомобіль почав складатися і його занесло на зустрічну смугу руху, по якій в той час їхав автомобіль ВАЗ-211140, реєстраційний номер НОМЕР_2, з яким і відбулося трагічне зіткнення з послідуючим з'їздом до кювету. Також ОСОБА_1 висловив свої співчуття родичам загиблих, повідомивши, що на даний час не має змоги допомогти їм матеріально.

Згодом відношення ОСОБА_1 до скоєного змінилося і він повідомив суд про те, що не вважає себе винним у загибелі ОСОБА_12 та ОСОБА_13, звинувативши у тому, що сталося водія невстановленого автомобіля ВАЗ-2106 та самого загиблого ОСОБА_12, який, на його думку, рухався з перевищенням встановленої швидкості руху для тієї ділянки дороги, а тому саме він не стежив за дорожньою обстановкою та належним чином не відреагував на її зміну.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1, його вина повною мірою є доведеною, як його особистими поясненнями, так і поясненнями потерпілих, а також дослідженими у даному кримінальному провадженні письмовими доказами.

Так, у своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердив той факт, що саме він 20.05.2016 року близько 19 години був за кермом автомобіля МАЗ-54322, реєстраційний номер НОМЕР_3, який внаслідок різкого гальмування занесло на зустрічну смугу руху по вул.Київській в м.Прилуках біля буд.№135, де і сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ-211140, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Потерпілий ОСОБА_3 суду повідомив, що 20.05.2016 року прибув на місце події, близько 19 години. Спостерігав, що тоді сіяв дощ, темніло, ОСОБА_12 на той час вже повезли до лікарні, дочка ОСОБА_13 знаходилась на асфальті, онук плакав, а водія автомобіля МАЗ-54322 ніде поряд не було.

ОСОБА_4 розповіла, що 20.05.2016 року також була на місці ДТП, але пам'ятає лише те, що моросив дощ, бо весь час була біля своєї дитини.

ОСОБА_5 показав, що 20.05.2016 року ввечері вже прийшов з роботи додому, біля 19 год. 10 хв. йому зателефонував батько і повідомив про загибель сестри. Коли він приїхав на місце ДТП, то побачив там на землі мертву сестру ОСОБА_13 та два пошкоджених автомобілі: МАЗ-54322, реєстраційний номер НОМЕР_3, у якого був зім'ятий бампер справа, та ВАЗ-211140, реєстраційний номер НОМЕР_2, у якого була відсутня вся передня частина зі сторони водія. На момент його приїзду ОСОБА_12 та малолітнього ОСОБА_6, опікуном якого нині він є, вже забрали до лікарні, а водія автомобіля МАЗ-54322 поряд ніде не було видно.

ОСОБА_8 розповіла суду, що 20.05.2016 року біля 19 години з телефона онука їй подзвонив чоловік, який повідомив про те, що їхні діти потрапили у ДТП, але онук живий. Коли син ОСОБА_10 привіз її на місце ДТП, то там вона побачила багато людей, зім'яту у млинець машину сина під забором буд.№135 по вул.Київській та страшну колію на узбіччі дороги. ОСОБА_12 лежала на землі, над нею голосила сваха, а ОСОБА_12 та ОСОБА_9 на той час вже повезли до лікарні.

Потерпілий ОСОБА_9 повідомив, що 20.05.2016 року ввечері з телефона онука йому подзвонив незнайомий чоловік та розповів про те, що сталася ДТП, по приїзду на місце якої він міг спостерігати повністю роздавлену машину сина, на спідометрі якої залишилася зафіксованою швидкість 40 км/год, та автомобіль МАЗ-54322, реєстраційний номер НОМЕР_3, у якого був пошкоджений лише бампер. Дорожнє покриття було мокрим, а на узбіччі він побачив глибоку колію довжиною близько 14 метрів, по якій автомобіль МАЗ-54322 тягнув автомобіль його сина з місця зіткнення. На час його приїзду невістка вже була мертвою, ОСОБА_14 та ОСОБА_9 відправили до Прилуцької ЦМЛ, а ОСОБА_1 поблизу місця ДТП видно не було, хоча, зі слів очевидців, в цей час він перебував у Прилуцькій районній лікарні.

ОСОБА_10 суду показав, що 20.05.2016 року біля 19 години був дома, коли йому зателефонував батько та повідомив, що брат з сім'єю потрапили у аварію. Коли приїхав на місце ДТП, то бачив справа від дороги машину брата, а зліва від неї автомобіль МАЗ-54322, реєстраційний номер НОМЕР_3, на якому не було ввімкнене ближнє світло, хоча тоді вже мрячіло, крім того, ОСОБА_10 ніде в околиці ДТП не знайшов і гальмівного шляху автомобіля МАЗ-54322, водій якого переконував у здійсненні різкого гальмування.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12016270000000090 (а.п.94) 20.05.2016 року до органу досудового розслідування надійшла усна заява (повідомлення) про те, що 20.05.2016 року близько 19 години в м.Прилуки по вул.Київській, поблизу буд.№135, сталася ДТП, а саме: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, керуючи автомобілем марки «МАЗ-54322», днз НОМЕР_3 з напівпричепом Платформа-Е, днз НОМЕР_1, рухаючись по вул.Київській в м.Прилуки у напрямку центру міста, не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху, де здійснив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ-2111», днз НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця АДРЕСА_3. В результаті ДТП пасажир автомобіля ВАЗ-21111 ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканка АДРЕСА_3, від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці, водій цього ж автомобіля ОСОБА_12 був доставлений до Прилуцької ЦМЛ, де від отриманих тілесних ушкоджень помер, пасажир, малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, та водій автомобіля МАЗ-54322 ОСОБА_1 отримали різного ступеню тяжкості тілесні ушкодження та були направлені до Прилуцької ЦМЛ.

Протоколом огляду місця події з ілюстративною фототаблицею до нього від 20.05.2016 року (а.п.99-110) засвідчено, що після ДТП, яка мала місце 20.05.2016 року біля буд.№135 по вул.Київській у м.Прилуках, у автомобіля ВАЗ-211140, днз НОМЕР_2, була повіністю пошкоджена його передня частина, а у автомобіля МАЗ-54322, днз НОМЕР_3 з напівпричепом Платформа-Е, днз НОМЕР_1, - права нижня частина низу кабіни, права частина бампера та частково двигун.

З висновку судово-медичного експерта №141 від 02.06.2016 року (а.п.124-128) вбачається, що при експертизі трупа ОСОБА_12, смерть якого настала ІНФОРМАЦІЯ_10 о 20 год. 35 хв., експертом були виявлені наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма: розтрощення черепу, субарахноїдальні крововиливи, що підтверджуються наявністю крововиливу в шкірно-м'язовий лоскут голови, кровонатьоки на верхній та нижній повіках обох очей (симптом окулярів), багатоуламкові переломи кісток склепіння та основи черепа, плямистіта дифузно-обмежені крововиливи під м'яку мозкову оболонку головного мозку, двобічний перелом тіла нижньої щелепи, перелом тіла виличної кістки, уламковий переломом кісток носу; множинні садна та забійно-рвана рана тіла, які в сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті та за характером могли утворитися внаслідок ДТП.

З висновку судово-медичного експерта №142 від 02.06.2016 року (а.п.130-133) вбачається, що при експертизі трупа ОСОБА_13, смерть якої настала ІНФОРМАЦІЯ_10, експертом були виявлені наступні тілесні ушкодження: політравма: закрита травма органів грудної клітки, розрив серцевої сорочки та правого передсердя, множинні двобічні прямі та непрямі переломи ребер, рідка кров в обох плевральних порожнинах (зліва 200 мл, справа 1500 мл), крововилив в навколо аортальну клітковину, закрита травма органів черевної порожнини, розміжчення правої долі печінки, розрив зовнішньої поверхні селезінки, рідка кров в черевній порожнині (300 мл); розрив міжхребцевого диску між 5-им та 6-им шийними хребцями, перелом верхньої третини правої плечової кістки, множинні синці та садна тіла, що відносяться в сукупності до категорії тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням її смерті та за характером могли утворитися внаслідок ДТП.

З висновку судово-медичного експерта №351 від 23.08.2016 року (а.п.135-137) вбачається, що у ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, мали місце наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, синці на верхній та нижній повіках правого ока, контузія правого ока легкого ступеню, садна лобно-скроневої ділянки, які могли утворитися 20.05.2016 року внаслідок ДТП та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Висновком експерта №259 від 09.06.2016 року (а.п.141-143) констатовано той факт, що первинний контакт автомобілів МАЗ-54322, днз НОМЕР_3, з напівпричепом Платформа-Е, днз НОМЕР_1, з автомобілем ВАЗ-211140, днз НОМЕР_2, відбувся поперечно саме у правій смузі руху по відношенню до напрямку руху автомобіля ВАЗ та поздовжньо на деякій відстані після місця осипу скла.

З повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи №260 від 21.06.2016 року (а.п.146-148) вбачається, що провести судову інженерно-транспортну експертизу автомобіля МАЗ-54322, днз НОМЕР_3, з напівпричепом-платформа-Е, днз НОМЕР_1, не виявилося можливим через значні його ушкодження, зокрема через руйнування масляного картера двигуна автомобіля, що завадило завести його та відповідно унеможливило дослідження системи гальмування методом ходових випробувань.

Хоча відповідно до протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу №00106-00420-16 від 07.04.2016 року та №00106-00466-16 від 13.04.2016 року (а.п.113-114) як автомобіль МАЗ-54322, днз НОМЕР_3, так і напівпричіп-платформа-Е, днз НОМЕР_1, були визнані технічно справними.

Тож, судом беззаперечно було встановлено, що своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель ОСОБА_12 та ОСОБА_13, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст.286 КК України.

Останнє твердження обвинуваченого стосовно причетності до вказаної ДТП невстановленого автомобіля ВАЗ-2106, а також самого загиблого ОСОБА_12, суд розцінює виключно як захисну версію ОСОБА_1, спрямовану на зменшення обсягу його відповідальності за скоєне.

В судовому засіданні судом не було встановлено обставин, передбачених ст.66 КК України, які б пом'якшували покарання ОСОБА_1

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_1, судом також не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання ОСОБА_1, суд враховує конкретні обставини справи, вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, відсутність обставин, які б пом'якшували та обтяжували покарання ОСОБА_1, а також особу самого обвинуваченого, який досяг зрілого віку (а.п.152-153), є батьком трьох дітей, одна з яких є неповнолітньою (а.п.153, 159), раніше не судимий(а.п.154), позитивно характеризується за місцем своєї реєстрації (а.п.158) та громадською організацією «Прилуцький козацький полк», членом якої він є (а.п.160), а також стан його здоров'я, зокрема те, що на обліку ні у лікаря-нарколога, ні у лікаря-психіатра не перебуває (а.п.155, 156). Крім того, суд враховує також і позицію самого обвинуваченого щодо скоєного, те, що наостанок він все-таки попросив вибачення у батьків загиблих, і думки потерпілих, які наполягали на максимальному розмірі покаранні для ОСОБА_1 з огляду на його відношення до трагедії та до всіх них, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання в межах санкції частини статті інкримінованого йому злочину у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, яке на думку суду, буде повністю відповідати як характеру скоєного ним злочину, його суспільній небезпеці, так і особі обвинуваченого, тому зможе належним чином посприяти виправленню ОСОБА_1 і запобігти вчиненню ним нових злочинів.

Судові витрати у даному кримінальному провадженні за проведення транспортно-трасологічної експертизи (а.п.140) складають 351 грн 84 коп., які підлягають стягнення з ОСОБА_1 на користь держави.

В межах даного кримінального провадження було заявлено три цивільні позови.

1.Прокурором відділу прокуратури Чернігвської області в інтересах КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня» до ОСОБА_1 про стягнення з нього витрат розміром 652,72 грн на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_6

Даний позов є повною мірою обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню, тож, здійснені закладом охорони здоров'я витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_6 розміром 652,72 грн підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня» у повному обсязі.

2.ОСОБА_10., ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином.

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилаються на ті обставини, що скоєний ОСОБА_1 злочин заподіяв всім їм моральну шкоду, кожен з яких оцінює її у 100000 грн. Крім того, ОСОБА_10 були понесені витрати на поховання ОСОБА_12, ОСОБА_13 та на спорудження їм надгробного пам'ятника у розмірі 16615 грн, які мають бути відшкодовані йому ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», а також витрати за проведення поминальних обідів у розмірі 34650 грн, які мають бути відшкодованими ОСОБА_1 Поряд з цим потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 просили стягнути на їх користь передбачену ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» моральну шкоду, заподіяну їм смертю сина у розмірі по 34950,00 грн кожному.

Виходячи з вимог розумності та справедливості, застосованих до факту загибелі сина та брата досить молодого віку внаслідок трагічної ДТП, винуватцем якої визнано ОСОБА_1, суд вважає за необхідне стягнути з останнього на користь кожного з позивачів по 100000 грн в рахунок відшкодування заподіяної їм смертю рідної людини моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь кожного з них шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та моральної шкоди розміром по 34950 грн на кожного, на думку суду, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, автомобіль МАЗ-54322, днз НОМЕР_3, керуючияким ОСОБА_1 скоїв описану вище ДТП, у розумінні п.1.7 ст.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є належним чином забезпеченим у ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» транспортним засобом, про що свідчить відповідний поліс №АІ/7785944 (а.п.51).

Відповідно до п.1.4. ст.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Тож, 20.05.2016 року ОСОБА_1 володів автомобілем МАЗ-54322, днз НОМЕР_3, правомірно, а тому є тією особою, відповідальність якої застрахована.

Згідно з п.27.1 ст.27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо транспортної пригоди.

Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового

відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого

не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у

місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (п.27.2 ст.27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Пунктом 27.3 ст.27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко закріплено, що страховик відшкодовує також і моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальнихзаробітних плат у місячномурозмірі, встановленихзаконодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ЗУ«Про страхування» (п.1.2 ст.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Статтею 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надано також і визначення страхового випадку, яким є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

На день настання страхового випадку - 20.05.2016 року мінімальна заробітна плата відповідно до ЗУ «Про державний бюджет на 2016 рік» становила 1450 грн, тому 36 мінімальних заробітних плат, належних за відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, було еквівалентно 52500 грн, а 12 мінімальних заробітних плат за відшкодування моральної шкоди було еквівалентно 17400 грн.

Оскільки на такі відшкодування претендує також і малолітній син загиблого, то цю суму з врахуванням інтересів дитини слід ділити не на двох, а на трьох потерпілих від злочину утриманців нині померлого ОСОБА_12 Виходить по 17500 грн на кожного відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, та по 5800 грн на кожного в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди, які підлягають стягненню зі страховика ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО».

Що стосується позовних вимог ОСОБА_10 про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» витрат на поховання ОСОБА_12, ОСОБА_13 та на спорудження їм надгробного пам'ятника у розмірі 16615 грн, а також про стягнення з ОСОБА_1 витрат за проведення поминальних обідів у розмірі 34650 грн, то суд вважає, що такі підлягають лише частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, з рахунку-замовлення №75 від 23.05.2016 року та відповідної квитанції (а.п.47) вбачається, що ОСОБА_10 дійсно поніс витрати на покупку-оформлення товарів та послуг похоронного призначення у розмірі 515,00 грн, який підтверджений належним та допустимим доказом.

Щодо товарного чека № б/н від 21.05.2016 року на суму 3700 грн (а.п.48), то він не може бути прийнятим судом до уваги через неможливість ідентифікації особи, яка насправді здійснила такі витрати.

Розрахункову квитанцію серії УААА №699058 (а.п.48) через неповноту її заповнення та неможливість визначення конкретного ОСОБА_10, який поніс ці витрати,суд також не приймає до уваги через відсутність можливості надати їй належну правову оцінку.

Тож, позовні вимоги ОСОБА_10 про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» витрат на поховання підлягають задоволенню лише у розмірі 515,00 грн, а інша частина вимог ОСОБА_10 до ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» має бути залишена без розгляду.

Також в межах даного кримінального провадження ОСОБА_10 заявлялася позовна вимога до ОСОБА_1 про стягнення з нього витрат за проведення поминальних обідів у розмірі 34650,00 грн.

Однак з квитанції №22 від 24.05.2016 року, №23 від 24.05.2016 року та №24 від 28.05.2016 року (а.п.49) чітко вбачається, що витрати за проведення поминальних обідів здійснював не ОСОБА_10, а його батько - ОСОБА_9, тому суд приходить до висновку про те, що і в цій частині його позовні вимоги безальтернативно слід залишити без розгляду.

Відповідно до рахунку офіціанта №12 від 28.06.2016 року (а.п.49) цього дня витрати за відбування поминок у кафе «ОАЗІС» на суму 4950,00 грн поніс саме ОСОБА_10

Згідно зі ст.2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого - це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація похованн япомерлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Виходячи з визначення поняття поховання, наданого спеціальним законом, до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу.

Враховуючи зазначене, витрати на проведення поминальних обідів, які проводяться після поховання, не відносять до витрат на поховання, а тому і в цій частині позовні вимоги ОСОБА_10 до ОСОБА_1 про стягнення витрат за проведення поминальних обідів суд залишає без розгляду.

Поряд з цим суд роз'яснює позивачам, що для вирішення питань, залишених без розгляду в межах даного кримінального провадження, вони мають право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.

3.ОСОБА_4., ОСОБА_3, ОСОБА_5 в інтересах малолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілих у кримінальному провадженні.

В обгрунтування своїх позовних вимог вони посилаються на норми ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Цивільного кодексу України та просять стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» моральну шкоду у розмірі 11600 грн на користь малолітнього ОСОБА_6 та по 5800 грн кожному на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також одноразово шкоду, завдану смертю годувальника, у розмірі 49528,33 грн на користь малолітнього ОСОБА_6 та по 27533,33 грн кожному на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Крім того, позивачі також просили стягнути і з ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 188400,00 грн на користь малолітнього ОСОБА_6 та по 194200,00 грн кожному на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також одноразово шкоду, завдану смертю годувальника, у розмірі 14111,03 грн на користь малолітнього ОСОБА_6 та по 10006,30 грн кожному на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Поряд з цим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ще просили стягнути з ОСОБА_1 щомісячно, починаючи з травня 2019 року, та довічно по 1042,76 грн на користь кожного з них, а на користь малолітнього ОСОБА_6 - щомісячно, починаючи з травня 2019 року, та до досягнення ним 18 років, а в разі навчання - до його закінчення, але не більше, ніж до 23 років, 1767,76 грн.

Вирішуючи даний цивільний позов, суд прийшов до наступного переконання.

Так, дійсно на підставі п.27.3 ст.27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають право на відшкодування їм ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» моральної шкоди у розмірі по 5800 грн кожному, а малолітній ОСОБА_6 - на відшкодування моральної шкодиу розмірі 11600 грн, враховуючи загибель обох батьків.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки кожен з позивачів оцінює заподіяну їм смертю дочки та матері моральну шкоду у розмірі 200000 грн, то з відрахуванням тих її розмірів, які належить сплатити ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» по закону, вони просять стягнути з ОСОБА_1 відповідно різницю, а саме: 188400,00 грн на користь малолітнього ОСОБА_6 та по 194200,00 грн кожному на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що суд вважає цілком розумним, справедливим та співрозмірним у ситуації, що склалася за наслідками ДТП, яка мала місце 20.05.2016 року.

Відповідно до п.27.2 ст.27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Частиною 1 ст.1200 ЦК України встановлено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Така шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років), а батькам, які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно.

З копій пенсійних посвідчень (а.п.64) вбачається, що батьки загиблої ОСОБА_13 дійсно вже деякий час є пенсіонерами за віком, а копією свідоцтва про народження ОСОБА_6.(а.п.66) засвідчується той факт, що він дійсно є малолітнім.

Вказаним особам шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

З наданої суду довідки про доходи ОСОБА_13 за 2015-2016 роки (а.п.63) вбачається, що її середньомісячний заробіток (доход) за вирахуванням частки, яка припадала на неї саму, складав 4171, 03 грн, тобто на утримання сина та батьків припадало по 1042,76 грн (4171,03 грн : 4 особи = 1042,76 грн).

ОСОБА_12 на момент загибелі не працював, тому його дохід відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст.1195 ЦК України, визначається розміром мінімальної заробітної плати, яка на час його смерті становила 1450 грн, тому з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого, на утримання сина виходило по 725 грн щомісячно (1450 грн : 2 особи = 725 грн).

Тож, загальний розмір щомісячного утримання малолітнього сина загиблих становив 1767,76 грн (1042,76 грн + 725 грн = 1767,76 грн).

Виходячи з наведеного, стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» підлягає також і шкода, завдана позивачам смертю годувальника, у розмірі 54895 грн на користь малолітнього ОСОБА_6 з врахуванням втрати обох батьків та по 27533,33 грн кожному на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4

З ОСОБА_1 шкода, завдана позивачам смертю годувальника, підлягає стягненню у наступному розмірі: 14111,03 грн на користь малолітнього ОСОБА_6 та по 10006,30 грн кожному на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Розрахунок шкоди, завданої смертю ОСОБА_13, проводиться наступним чином: страхова сума 100000 грн - моральна шкода розміром 12 мінімальних заробітних плат, тобто 17400 грн = 82600 грн : 3 особи = 27533,33 грн.

Оскільки малолітньому ОСОБА_6 була завдана шкода ще і смертю батька, то відповідний розрахунок такої шкоди проводиться наступним чином: страхова сума 100000 грн - визначені судом витрати на поховання 515 грн - моральна шкода розміром 12 мінімальних заробітних плат, тобто 17400 грн = 82085 грн : 3 особи = 27361,67 грн, а разом - 54895 грн.

Відповідно до ст.1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншимушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Суд переконаний, що наразі є всі підстави для того, щоб стягнути на користь малолітнього ОСОБА_6 також і суму відшкодування шкоди, завданої смертю годувальників, одноразово за три роки наперед з травня 2016 року по квітень 2019 року у розмірі 63639,36 грн (1767,76 грн х 36 місяців) = 63639,36 грн, з яких 54895 грн підлягає до стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», а 8744,36 грн - з ОСОБА_1

А з травня 2019 року та до досягнення ОСОБА_6 повноліття, а в разі навчання - до його закінчення, але не більше як до 23 років, стягненню з ОСОБА_1 підлягає також 1767,76 грн щомісячно.

На користь батьків-пенсіонерів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд вважає за доцільне стягнути з одноразово за три роки наперед з травня 2016 року по квітень 2019 року шкоду, заподіяну смертю годувальника, у розмірі по 37539,36 грн кожному, з яких 27533,33 грн підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО», а 10006,30 грн - з ОСОБА_1

А з травня 2019 року та довічно на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щомісячному стягненню з ОСОБА_1 підлягає по 1042,76 грн кожному.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винниму вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, і призначити покарання у виді 9 (дев'ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення транспортно-трасологічної експертизи у сумі 351 (триста п'ятдесят одна) грн 84 коп.

Цивільний позов прокурора відділу прокуратури Чернігвської області в інтересах КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня» до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КЛПЗ «Прилуцька центральна міська лікарня» (р/р 31557301138579 в Прилуцькому УДКСУ Чернігівської області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 34549336) понесені закладом охорони здоров'я витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_6 розміром 652 (шістсот пятдесят дві) грн 72 коп.

Цивільний позов ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної злочином, - задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду, пов'язану з витратами на поховання, у розмірі 515 (п'ятсот п'ятнадцять) грн 00 коп.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_9 шкоду, заподіяну смертю потерпілого, у розмірі 17500 грн 00 коп, та моральну шкоду у розмірі 5800 грн 00 коп, а всього - 23300 (двадцять три тисячі триста) грн 00 коп.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_8 шкоду, заподіяну смертю потерпілого у розмірі 17500 грн 00 коп, та моральну шкоду у розмірі 5800 грн 00 коп, а всього - 23300 (двадцять три тисячі триста) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 заподіяну злочином моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 заподіяну злочином моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 заподіяну злочином моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч) грн 00 коп.

Решту позовних вимог - залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 в інтересах малолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілих у кримінальному провадженні - задовольнити.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_6 11600 (одинадцять тисяч шістсот) грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та одноразово 54895 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн відшкодування шкоди, завданої смертю годувальників.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 188400 (сто вісімдесят вісім тисяч чотириста) грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, одноразово 8744 (вісім тисяч сімсот сорок чотири) грн 36 коп відшкодування шкоди, завданої смертю годувальників, та 1767 (тисяча сімсот шістдесят сім) 76 коп щомісячно, починаючи з травня 2019 року до досягнення 18 років, а в разі навчання - до його закінчення, але не більше як до 23 років.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_3 5800 (п'ять тисяч вісімсот) грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди та одноразово 27533 (двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять три) грн 33 коп. відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 194200 (сто дев'яносто чотири тисячі двісті) грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, одноразово 10006 (десять тисяч шість) грн 30 коп. відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, та 1042 (тисяча сорок дві) грн 76 коп. щомісячно, починаючи з травня 2019 року та довічно.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_4 5800 (п'ять тисяч вісімсот) грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди та одноразово 27533 (двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять три) грн 33 коп. відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 194200 (сто дев'яносто чотири тисячі двісті) грн 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, одноразово 10006 (десять тисяч шість) грн 30 коп відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, та 1042 (тисяча сорок дві) грн 76 коп. щомісячно, починаючи з травня 2019 року та довічно.

Речові докази:

-автомобіль МАЗ-54322, днз НОМЕР_3, з напівпричепом-платформа-Е, днз НОМЕР_1, який зберігається на майданчику для тимчасового затримання транспортних засобів Прилуцького відділу ГУНП в Чернігівській області (а.п.122), - повернути власникам;

-автомобіль ВАЗ-211140, реєстраційний номер НОМЕР_2, який переданий під зберігальну розписку ОСОБА_10 (а.п.150), - залишити у його володінні.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення данного вироку, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, засудженому, його захиснику, потерпілим та їхнім представникам.

Суддя А.О.Коротка