Рішення № 64270836, 24.01.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/10988/16-ц Провадження № 22-ц/772/107/2017Головуючий в суді першої інстанції Овсюк Є. М.Категорія 32 Доповідач Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Стадника І.М., Войтка Ю.Б.

За участю секретаря: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 та малолітньої дочки ОСОБА_5 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення регламентних виплат за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого та стягнення моральної шкоди , -

встановила:

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_3 регламенті виплати за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого ОСОБА_6 у сумі 13 764 гривень та моральну шкоду заподіяну смертю ОСОБА_6 в сумі 4588 гривень, що становить одну третину від загальної суми, що підлягає стягненню з відповідача.

Стягнуто з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 регламенті виплати за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого - батька сина ОСОБА_6 у сумі 13 764 гривень та моральну шкоду заподіяну смертю батька ОСОБА_6 в сумі 4588 гривень, що становить одну третину від загальної суми, що підлягає стягненню з відповідача.

Стягнуто з ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_5 регламенті виплати за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого - батька доньки ОСОБА_6 у сумі 13 764 гривень та моральну шкоду заподіяну смертю батька ОСОБА_6 в сумі 4588 гривень, що становить одну третину від загальної суми, що підлягає стягненню з відповідача.

Стягнуто з ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 4000 гривень, а також на користь держави судовий збір в розмірі 825,28 гривень.

В апеляційній скарзі ПрАТ «АСК «Інго Україна» просить рішення суду першої інстанції змінити та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 13 764 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн., посилаючись на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.

В судове засідання представник ПрАТ «АСК «Інго Україна» не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Мосін М.І. проти апеляційної скарги заперечив, просив суд її відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам в частині, що оскаржується, рішення суду першої інстанції не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості цих вимог.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо.

По справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_6, про що відділом ДРАЦС Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області 24.09.2013р зроблено відповідний актовий запис №2466. Місце смерті : Житомирська область, Радомишльський район, на 80км поблизу с. Кочерів.

Вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 12.06.2014р. встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 року біля 06 години, керуючи технічно справним автопоїздом «SCANIA G 380» реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Промислово-технічній компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Агромат» і з якою останній знаходиться в трудових відносинах, рухаючись по проїзній частині автодороги Київ - Чоп у напрямку м. Чоп, на 80-му км + 800 м поблизу с. Кочерів Радомишльського району Житомирської області, в порушення вимог пунктів 2.3-б) та 10.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху праворуч, що призвело до виїзду керованого ним автомобіля на праве узбіччя, де він скоїв зіткнення з нерухомими автомобілями НОМЕР_2, НОМЕР_3 та «MAN 18.264» р.н. НОМЕР_4.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №895 ОСОБА_6 внаслідок ДТП з участю обвинуваченого отримав тілесні ушкодження, від яких загинув на місці ДТП.

Зазначеним вироком ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 4-х років позбавлення волі, без позбавленням права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Стягнуто з промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Агромат» на користь ОСОБА_9 23272,18 грн. матеріальної шкоди та 150000 грн. моральної шкоди. Стягнуто з промислово-технічної компанії у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Агромат» на користь ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по 75000 грн. моральної шкоди. Стягнуто з засудженого ОСОБА_8 на користь держави в особі Житомирської обласної клінічної лікарні ім.Гербачевського О.Ф. витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_12 в сумі 12200 грн.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 07.10.2014р. зазначений вирок суду було змінено в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 понесених ними процесуальних витрат на отримання правової допомоги під час розгляду кримінального провадження, в решті вирок залишено без змін.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2015 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 11 серпня 2015 року, стягнуто з промислово-технічної компанії у вигляді ТОВ «Агромат» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, завдану смертю ОСОБА_6, в розмірі 100000 гривень. Стягнуто з Промислово-технічної компанії у вигляді ТОВ «Агромат» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, завдану смертю ОСОБА_6, в розмірі 50000 гривень. Стягнуто з Промислово-технічної компанії у вигляді ТОВ «Агромат» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду, завдану смертю ОСОБА_6 в розмірі 25000 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Зазначеним рішенням встановлено, що автопоїзд «SCANIA G 380» реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому обвинувачений ОСОБА_8 скоїв ДТП , належить Промислово-технічній компанії у вигляді ТОВ «Агромат», з якою ОСОБА_8 знаходиться в трудових відносинах.

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, 04.03.2013 року між ПрАТ «АСК» Інго Україна» та промислово-технічною компанією у вигляді ТОВ «Агромат» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/1118134. Відповідно до даного полісу була застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка керує транспортним засобом - автопоїздом «SCANIA G 380» реєстраційний номер НОМЕР_1 на законних підставах.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини … фізичної або юридичної особи, яка її завдала: п.1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну потерпілого.

Відповідно ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є, зокрема, шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Згідно п.27.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після ДТП та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п.27.3. Закону страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам та дітям. Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі встановлених законом на день настання страхового випадку, виплачується рівними частинами.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплатити (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

ОСОБА_3 25.06.2015р. зверталася із заявою на ім'я голови правління ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» ОСОБА_2 про сплату страхового відшкодування - регламентної виплати та виплати за спричинену моральну шкоду.

Повторно позивач зверталася із подібною заявою до ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» 18.08.2016р. про що свідчить поштова квитанція рекомендованого листа №6699 від 18.08.2016р. та лист відповідь начальника департаменту врегулювання збитків ОСОБА_13 від 15.09.2016 р №2922. на таку заяву, згідно з яким ОСОБА_3 повідомлено, що страхова компанія призупиняє розгляд справи до отримання рішення Вінницького міського суду, який розглядає цивільну справу за її позовом до ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (а.с. 70-71).

Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином потерпілий вправі на власний розсуд обирати спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 20.02.2016 року у справі №6-2808цс15.

З вищевикладеного вбачається, що ОСОБА_3, яка діяла також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 реалізувала своє право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника транспортного засобу - страхувальника за договором Промислово-технічної компанії у вигляді ТОВ «Агромат», яка була стягнута рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2015 року.

Отже, після задоволення вимог потерпілих право пред'явити майнові вимоги до страхової компанії про відшкодування коштів, виплачених потерпілим виникає саме у страхувальника.

Таким чином, стягнення моральної шкоди із страхової компанії після задоволення вимог до власника транспортного засобу, про відшкодування моральної шкоди суперечить вимогам закону.

Суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув, не застосував норми матеріального права, які підлягають до застосування та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення моральної шкоди із страховика.

Рішення суду в частині задоволення вимог про стягнення моральної шкоди підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про відмову у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки позивачем на підтвердження своїх вимог надано договір про надання правової допомоги укладений між адвокатом Мосіним М.І. та ОСОБА_3 від 13.03.2016 року , квитанцію №7 від 13.03.2016 року про здійснення оплати в сумі 4000 грн., акт виконаних робіт, з якого вбачається, яка саме робота була проведена представником позивача, в якому обсязі і скільки часу було витрачено.

Водночас, оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України витрати на правову допомогу повинні бути відшкодовані пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2016 року в частині задоволення вимог про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні вимог ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 та малолітньої дочки ОСОБА_5 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» про стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 3000 гривень.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підпис/ І.М. Стадник

/підпис/ Ю.Б. Войтко

Згідно з оригіналом: