Ухвала суду № 64268333, 24.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/1177/16-ц Номер провадження 22-ц/786/52/17Головуючий у 1-й інстанції Святська О. В. Доповідач ап. інст. Мартєв С. Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,

суддів - КУЗНЄЦОВОЇ О.Ю., ХІЛЬ Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2016 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства " Страхова компанія "Брокбізнес" до ОСОБА_2, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», про відшкодування шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2016 року позов ПАТ " Страхова компанія «Брокбізнес" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Страхова компанія "Брокбізнес" 62545 грн. 88 коп. суми страхового відшкодування, 625 грн. судового збору та 216 грн. витрат на публікацію оголошення у пресі.

В апеляційній скарзі порушено питання про зміну рішення в частині визначення суми страхового відшкодування та судового збору, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Страхова компанія "Брокбізнес".

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом вірно встановлені фактичні обставини укладення договору добровільного страхування автотранспорту № 006-0045424/01НТ між ОСОБА_3 та ПАТ СК «Брокбізнес», за яким був застрахований транспортний засіб «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1.( а. с.4-9).

Також встановлено, що 17.06.2014 року в с. Кривуші Кременчуцького району Полтавської області трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, автомобіля ВАЗ-21043, держаний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 та «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2

В результаті ДТП було пошкоджено застрахований автомобіль «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1 який належить ОСОБА_3

Відповідно до постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 25 червня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП( а.с.16).

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 185 від 25.06.2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1 складає 118 108,87 (сто вісімнадцять тисяч сто вісім ) гривень 87 копійок, вартість матеріального збитку автомобіля «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1. складає 81631,92 ( вісімдесят одна тисяча шістсот тридцять одна) гривня 92 копійки. Розрахунок страхового відшкодування здійснювався на підставі рахунку ТОВ «Астра М» від 23.06.14 №АМ0000369, згідно якого вартість ремонту складала 115 898 грн., з яких вирахувано вартість ремонту пошкоджень до укладення договору добровільного страхування в сумі 3352 грн. 32 коп.(а.с.17-42).

Цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на період вчинення ДТП була застрахована в ВАТ НАСК «Оранта» за полісом №АІ 1492508 терміном дії до 21.05.2015 року. Страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодував у встановленому Законом порядку позивачу оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо- транспортної пригоди майну ОСОБА_3 в розмірі 50 000 грн.

За заявою страхувальника позивачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 112545,88 грн., які позивач перерахував страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням(а.с.184 на звороті).

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що стягненню з відповідача підлягає різниця між фактичним розміром, завданої внаслідок ДТП, шкоди і страховим відшкодуванням із винної особи у зв'язку із недостатністю страхової виплати для повного відшкодування завданих збитків, в межах заявлених позовних вимог.

Апеляційний суд Полтавської області вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.

За ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

За положеннями ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди не повідомив страховика протягом трьох робочих днів з дня настання ДТП.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З огляду на ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до роз`яснень пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 14 постанови № 4 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення ст. 1192 Цивільного Кодексу України, згідно з яким з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі. Розмір таких збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі». Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність,( наприклад автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна( у разі відшкодування збитків).

Із справи вбачається, що рішенням Господарського суду м. Києва від 10.12.2014 року встановлено, що ПАТ « СК «Брокбізнес» було належним чином виконано свій обов'язок з виплати страхового відшкодування за договором № 006-0045424/01 НТ від 20.03.2014 року добровільного страхування наземного транспорту шляхом перерахування грошових коштів на рахунок станції технічного обслуговування страховиком на підставі страхового акту № 52516/1 від 11.07.2014 року та заяви страхувальника ОСОБА_3 було виплачено на рахунок ТОВ « Астра М» страхове відшкодування в розмірі 112645,88 грн.( а. с. 184 на звороті).

Місцевий суд прийшов до висновку, що стягненню підлягає саме сума відновлювального ремонту з вирахуванням суми, на яку було застраховано відповідальність відповідача та яку реально сплачено ПАТ «НАСК «Оранта»- 50 000 грн.

З цих підстав, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача різниці між сумою сплаченого страхового відшкодування та сумою визначеного за експертним дослідженням збитків, спричинених володільцю автомобіля в розмірі 62545,88 грн., є законними та обґрунтованими і мають бути задоволені.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Місцевим судом прийнято як доказ висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 185 від 25.06.2014 року який не спростований відповідачем відповідними доказами.

Посилання апелянта на ту обставину, що в нараховану страхову суму були включені деталі, які не були пошкоджені, не може бути прийнято судом до уваги із наступних підстав.

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу було виявлено та зафіксовано всі пошкоджені деталі автомобіля( а.с.185).

Також, вартість матеріальних збитків автомобіля Mitsubishi ASX, була визнана ПАТ «НАСК «Оранта» де була застрахована цивільно-правова відповідальність апелянта.

За таких обставин, рішення місцевого суду ухвалено у відповідності до положень матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303,304, 307, 308,314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: С.Ю. МАРТЄВ

Судді : О.Ю. КУЗНЄЦОВА

Л.М. ХІЛЬ

З оригіналом згідно:

суддя С.Ю. МАРТЄВ