Ухвала суду № 64268307, 23.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/2127/16-ц Номер провадження 22-ц/786/35/17Головуючий у 1-й інстанції Савічев В. О. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Карпушина Г.Л., Одринської Т.В.

при секретарі: Радько О.М.

за участі представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Милованова Р.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 вересня 2016 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "УкрСиббанк" до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "УкрСиббанк" про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк"УкрСиббанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що між Акціонерним комерційним іноваційним банком "УкрСиббанк" (з 21 грудня 2009 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "УкрСиббанк") та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №11178130000 від 03 липня 2007 року (в системі обліку банку договір №11178130001) з додатковими угодами №1 та №2 від 16 лютого 2009 року.

Відповідно до умов кредитного договору Банк надав відповідачеві кредит (грошові кошти) у сумі 40 500 доларів США шляхом зарахування коштів на поточний рахунок відповідача, а ОСОБА_4 зобов"язалася щомісячно повертати кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), а з 16 лютого 2009 року відповідач забов"язалася щомісячно повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 310 доларів США 28 числа кожного місяця, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 02 липня 2022 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

Всупереч умов Кредитного договору відповідач не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам протягом тривалого часу, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання.

Станом на 23 березня 2016 року заборгованість за вказаним кредитним договором становить: по кредиту та процентам у розмірі 18 357, 50 доларів США та пені у розмірі 136,25 грн., яку позивач просив стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», а також понесені судові витрати у розмірі 7 189 грн. 69 коп.

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійним. Просила суд визнати порушеним її право як споживача фінансових послуг.

Визнати недійсним кредитний договір №11178130000 від 03 липня 2007 року укладений між нею та АТ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення №823 ОСОБА_5, що діяв на підставі Положення про відділення та доручення від 29 січня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полежаєвою Н.П., в зв"язку з укладенням його під впливом обману з боку банку.

Визнати недійсним договір іпотеки (нерухомого майна) від 03 липня 2007 року укладений між нею та AT «УкрСиббанк» в особі начальника відділення №823 ОСОБА_5, що діяв на підставі Положення про відділення та доручення від 29 січня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полежаєвою Н.П., в зв"язку з визнанням недійсним кредитного договору №11178130000 від 03 липня 2007 року та зобов'язати AT «УкрСиббанк» зарахувати в рахунок повернення коштів за кредитним договором №11178130000 від 03 липня 2007 року, сплачених нею як суму повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та інших нарахувань, а всього 40 500 доларів США. Стягнути з AT «УкрСиббанк» на її користь судові витрати.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 вересня 2016 року позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиб-банк» заборгованість за кредитним договором №11178130000 від 03 липня 2007 року по кредиту та процентах у розмірі 18 357,50 доларів США та пені у розмірі 136,25 грн., а також понесені судові витрати у розмірі 7 189 грн. 69 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним - відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, відповідач просила скасувати оскаржуване нею судове рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати порушеним її право як споживача фінансових послуг.

Визнати недійсним кредитний договір №11178130000 від 03 липня 2007 року укладений між нею та АТ «УкрСиббанк» в особі начальника відділення №823 ОСОБА_5, що діяв на підставі Положення про відділення та доручення від 29 січня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полежаєвою Н.П., в зв"язку з укладенням його під впливом обману з боку банку.

Визнати недійсним договір іпотеки (нерухомого майна) від 03 липня 2007 року укладений між нею та AT «УкрСиббанк» в особі начальника відділення №823 ОСОБА_5, що діяв на підставі Положення про відділення та доручення від 29 січня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полежаєвою Н.П., в зв"язку з визнанням недійсним кредитного договору №11178130000 від 03 липня 2007 року.

Зобов'язати AT «УкрСиббанк» зарахувати в рахунок повернення коштів за кредитним договором №11178130000 від 03 липня 2007 року, сплачених нею як суму повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та інших нарахувань, а всього 40500 доларів США. Стягнути з ПAT"УкрСиббанк" на її користь судові витрати.

У задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" - відмовити.

На апеляційну скаргу ОСОБА_4 своє заперечення надало ПАТ "УкрСиббанк", в якому спростовуючи доводи апелянта, просило апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити, а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 вересня 2016 року - залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що між Акціонерним комерційним іноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №11178130000 від 03 липня 2007 року (в системі обліку банку договір №11178130001) з додатковими угодами №1 та №2 від 16 лютого 2009 року. Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» у Статут АКІБ «УкрСиббанк» були внесені зміни, відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».

Відповідно до умов кредитного договору Банк надав ОСОБА_4 кредит (грошові кошти) у сумі 40 500 доларів США шляхом зарахування коштів на поточний рахунок відповідача, а ОСОБА_4 зобов"язалася щомісячно повертати кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), а з 16 лютого 2009 року відповідач забов"язалася щомісячно повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 310 доларів США 28 числа кожного місяця, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 02 липня 2022 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п.1.1, 1.2. кредитного договору, п.1.1. додаткової угоди №1, п.2 додаткової угоди №2).

За користування кредитними коштами відповідач зобов"язалася сплатити проценти у розмірі 13,00 % річних. За умовами договору може бути встановлений новий розмір процент- ної ставки за користування кредитом (п. 1.3.1, п.1.3.3 кредитного договору). Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останньою коштів у власність банку, та сплачуються у порядку, встановленому договором (п. 1.3. кредитного договору).

Відповідно до умов п. 7.1. кредитного договору у випадку порушення термінів пога-шення будь-яких грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,4% річ-них від суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу

Для забезпечення виконання умов Кредитного договору 03 липня 2007 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_4 передала в іпотеку двохкімнатну квартиру загальною пл.48,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. За нормами ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник важається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Згідно ч. 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено, що всупереч умов Кредитного договору ОСОБА_4 не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентах протягом тривалого часу, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання. 19 листопада 2015 року банк направив відповідачу вимогу про необхідність усунення порушень кредитного договору, а саме погашення простроченої заборгованості.

ОСОБА_4 порушення умов кредитного договору не усунула, станом на 23 березня 2016 року заборгованість за кредитним договором №11178130000 від 03 липня 2007 року (в системі обліку банку договір №11178130001) становить: по кредиту та процентам у розмірі 18 357,50 доларів США та пені у розмірі 136,25 грн., з яких: 16 070,81 доларів США - заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 2 813,67 доларів США за строк з 10 червня 2015 року по 23 березня 2016 року; 2 286,69 доларів США - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 2 071,43 доларів США за строк з 12 травня 2015 року по 09 березня 2016 року; 48,28 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 13 червня 2015 року по 23 березня 2016 року; 87,97 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 13 червня 2015 року по 23 березня 2016 року.

Встановивши вищенаведені обставини, беручи до уваги умови кредитного договору та додаткових угод до нього, узгоджених сторонами, недотримання їх відповідачем, з урахуванням вищенаведених норм Цивільного кодексу України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обгрунтованість позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк», правомірно задовольнивши позов останнього.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 суд правомірно виходив з того, що за умовами п. 1.2.2 кредитного договору погашення кредиту проводиться згідно з графіком (Додаток №1 до Договору). Відповідно до п. 8.2 позичальник повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов"язки за договором і погоджується з ними.

При укладанні Додаткової угоди №2 від 16 лютого 2009 року до Кредитного договору №11178130000 від 03 липня 2007 року, якою було змінено схему погашення кредиту та змінено реєстраційний номер на №11178130001 в електронній системі банку, позичальнику відповідно до п. 7 надано Графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту, який є невід"ємною частиною Договору та який було узгоджено сторонами, в тому числі позичальником, що підтверджується підписами ОСОБА_4 на кожному аркуші вказаного графіка /а.с. 97-99/.

За наведених обставин, правильним є висновок суду першої інстанції щодо безпідставності доводів ОСОБА_4 про порушення банком ст. 638 ЦК України з посилан-ням на те, що сторони в належній формі не досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме, по відсотковій ставці та ціні договору, оскільки вказане спростовується як змістом Кредитного договору вцілому, так зокрема і п.8.2 Кредитного договору, підписанням якого позичальник, як зазначено вище, підтверджує, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов"язки за договором і погоджується з ними.

За нормами ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 4, 11, 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» позичальник мав право відмовитись від підписання кредитного договору, вважаючи його умови несправедливими і вимагати відшкодування збитків, а також мав право відкликати свою згоду протягом 14 днів з дати підписання вказаного договору без пояснення причин. Однак, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, ОСОБА_4 будь-яких зауважень до умов укладеного з банком договору не заявляла, погоджувалася з ними, більше того, на протязі тривалого часу виконувала взяті на себе зобов"язання за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України підставою для визнання правочину недійсним може бути невідповідність саме змісту правочину Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В даному випадку судом встановлено, що зміст оспорюваного кредитного договору повністю відповідає вимогам законодавства, та жодною зі сторін не доведено протилежне.

З огляду на викладене, правомірним є також висновок суду щодо необгрунтованості зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 про визнання кредитного договору недійсним з підстав, передбачених ч. 1 ст. 230 ЦК України, оскільки останньою не доведено введення банком її в оману щодо реальної відсоткової ставки та кінцевої загальної суми кредиту. Відповідно відсутні підстави для задоволення її зустрічного позову і в частині визнання недійсним договору іпотеки (нерухомого майна) від 03 липня 2007 року укладеного між нею та AT «УкрСиббанк», та зобов'язання AT «УкрСиббанк» зарахувати в рахунок повернення коштів за кредитним договором №11178130000 від 03 липня 2007 року, сплачених нею як суму повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені та інших нарахувань, а всього 40 500 доларів США.

З урахуванням встановленого, колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, які відповідають фактичним обставинам, підтверджуються наявними у справі доказами та узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють дані спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За наведених обставин, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги і залишення рішення районного суду без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 недоплачений нею судовий збір, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, сплата якого була відстрочена ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 25 листопада 2016 року до ухвалення судового рішення у справі.

За нормами пункту 1.6. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-УІ, за подання до суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Таким чином, оплаті відповідачем ОСОБА_4 підлягає судовий збір у розмірі - 6696 грн. 02 коп.

Оплата повинна здійснюватися за реквізитами: отримувач: УДКСУ у м. Полтаві; код ЄДРПОУ: 38019510; банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019; розрахунковий рахунок: 31217206780002; код доходів бюджету: 22030101.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 вересня 2016 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 6696 грн. 02 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ С.М. Бондаревська

Судді: /підписи/ Г.Л. Карпушин Т.В. Одринська

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області С.М. Бондаревська