Рішення № 64263955, 19.01.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2017 р.Справа № 922/3002/16

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Денисюк Т.С.

судді: Кухар Н.М. , Ольшанченко В.І.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Торговий Дім", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Пласт Маркет", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "ОСОБА_1 - Маркет", м. Харків про повернення безпідставно набутого майна за участю :

Представник позивача - ОСОБА_3 довіреність б/н від 26.09.2016 року;

Представник відповідача - ОСОБА_4 довіреність №0501 від 05.01.2017 року;

Представник третьої особи (ОСОБА_2О.) - ОСОБА_5 довіреність б/н від 15.03.2016 року;

Представник третьої особи (ПП "ОСОБА_1 - Маркет") - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Торговий Дім", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача - Приватне акціонерне товариство "Пласт Маркет" повернути позивачу безпідставно набуте майно, а саме: плівкозварювальну машину; ручну зварювальну машину; електро двигун АИР 80А2 2081 (1,5*3000); компрессор ТМ 540/270-4,0; електро двигун 5АМУ 160М4 1М 1081 (18,5*1500); різку п/е рукавних плівок Zmak -85 SR напівавтомат; екструдер для виробництва рукавної плівки (Індія); блок поршневий (для компресора); мегаометр М 4100; агломератор (двигун № НОМЕР_1); лінію з поворотною голівкою д.150 для виробництва плівки п/ет; перетворювач частоти № 100-01HF; електродвигун АИР 80 В41,5 квт. 1500 об.м; гідравлічний прес (Турція); лінію по переробці поліетилену; перетворювач; екструдер для виробництва плівки п/ет з коронатором (Турція); пакетообробну машину ВМ68Р (Турція); агломератор; контролер плавлення для агломератора; електоротельфер в/п 0,5h=6м (зі зберігання); станок токарний; пакетообробну машину OZM 45/S (Турція); зварювач плівки (з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову).

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2016 року за позовною заявою було порушено провадження по справі №922/3002/16 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.

25 жовтня 2016 року представник відповідача надав до суду заяву (вх. №35247), в якій просив суд залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Вказану заяву представника ПрАТ "Пласт Маркет" було прийнято судом до розгляду.

07 листопада 2016 року представник відповідача також надав до суду заяву (вх. № 37217), в якій враховуючи те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, керуючись нормами п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, просив суд припинити провадження у справі.

Заяву представника ПрАТ "Пласт Маркет" (вх. № 37217) було прийнято судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду від 21 листопада 2016 року для розгляду справи № 922/3002/16 було призначено судову колегію у складі трьох суддів.

Розпорядженням керівника апарату суду № 32 від 17.01.2017 року, у зв"язку з відпусткою та закінченням повноважень судді Лавренюк Т.А. було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 922/3002/16.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 17 січня 2017 року справу № 922/3002/16 призначено до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя Денисюк Т.С., судді Кухар Н.М., Ольшанченко В.І..

Враховуючи вищевикладене, з 17 січня 2017 року розгляд справи почався заново та спочатку розпочинається перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору.

Розглянувши в судовому засіданні 19.01.2016 року заяву відповідача (вх. №35247), в якій представник ПрАТ "Пласт Маркет" просив залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Так, вирішення питання про залишення позову без розгляду є виключною прерогативою господарського суду, а господарським процесуальним кодексом України не передбачено такої процесуальної дії, як залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони. В той же час, враховуючи положення ст. 22 ГПК України, а також диспозитивність права сторони на участь у судовому засіданні, суд зазначає, що сама лише неявка представника позивача в судове засідання не тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України. Відтак, в задоволенні заяви ПрАТ "Пласт Маркет" про залишення позову без розгляду слід відмовити.

Крім того, розглянувши в судовому засіданні заяву відповідача про припинення провадження у справі (вх. № 37217 від 07.11.2016 року), мотивовану тим, що доводи позивача тісно та нерозривно повязано із особою ОСОБА_6 та його діями, що знайшло своє втілення у формулюванні позовних вимог, заявлених не тільки щодо ПрАТ "Пласт Маркет", але і до ОСОБА_6, який не може бути відповідачем у господарському процесі, суд зазначає, що ухвалою суду від 20.12.2016 року ОСОБА_2 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_6 не є відповідачем у справі № 922/3002/16, заява відповідача є безпідставною та відхиляється судом.

Крім того, 19 січня 2017 року представник відповідачва надав до суду заяву (вх. № 1749, вх. № 1705), в якій просить суд замінити первісного відповідача належним відповідачем, яким є Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, з огляду на те, що саме він придбав у ФОП ОСОБА_7 виробниче обладнання, власником якого було ПрАТ "Пласт Маркет".

Відповідно до пункту 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.11р. №18 Господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК. При цьому в останньому із зазначених випадків: господарський суд зобов'язує позивача згідно з частиною другою статті 56 ГПК надіслати відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а в разі невиконання цього обов'язку у встановлений судом строк залишає позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Розглянувши вищевказану заяву, суд вважає за необхідне відхилити її з огляду на необгрунтованість та відсутність згоди позивача на зміну первісного відповідача.

Також представник ПрАТ "Пласт Маркет" надав до суду клопотання (вх. № 1726 від 19.01.2017 року), в якому просив призначити по справі технічну експертизу документів, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи відповідають відтиски печатки, просталеної від імені ПрАТ "Пласт Маркет"' на накладних, складених від імені ПрАТ "Пласт Маркет" та поданих у справу № 922/3002/16 представником позивача перед судовим засіданням 17 січня 2017 року, - відбитку печатки ПрАТ "Пласт Маркет"?

- чи нанесений відтиск печатки (штампа) у той час, яким датований документ?

В обгрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що надані позивачем у якості доказів передачі йому рухомого майна накладні скаладені від імені ПрАТ "Пласт Маркет" на отримання товаро-матеріальних цінностей не підтверджуються фактичними даними та фактами, якими володіє відповідач. Ці "документи" позивач приховував від суду та надав їх, на думку відповідача, наприкінці розгляду даної справи, розраховуючи на те, що інші сторони не зможуть ознайомитися з цими підробленими документами. Зазначені накладні скріплені зображенням круглої печатки від начебто відповідача, однак справжній печатці ПрАТ "Пласт Маркет" зовсім не відповідає, в чому відповідач вбачає ознаки підроблення накладних на обладнання. Встановлення дійсних обставин зазначеного потребує спеціальних знань.

Крім того, представник ОСОБА_2 (третьої особи) також надав до суду клопотання (вх. № 1725 від 19.01.2017 року), в якому просив призначити по справі технічну експертизу документів, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи відповідають відтиски печатки, просталеної від імені ПрАТ "Пласт Маркет"' на накладних, складених від імені ПрАТ "Пласт Маркет" та поданих у справу № 922/3002/16 представником позивача перед судовим засіданням 17 січня 2017 року, - відбитку печатки ПрАТ "Пласт Маркет"?

Розглянувши клопотання відповідача та ОСОБА_2 (третьої особи), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Разом з тим, у клопотанні відповідача та клопотанні ОСОБА_2 (третьої особи) належним чином не обгрунтовано, які саме накладні були на їх думку підроблені позивачем, а також в чому саме полягає невідповідність круглої печатки на накладних справжній печатці ПрАТ "Пласт Маркет". Не уточнюються вказані обставини і в питаннях, які сторони просять поставити на вирішення експерта.

Відтак, колегія суддів зазначає, що клопотання про призначення по справі технічної експертизи документів є необгрунтованими та відмовляє в задоволенні.

Представник ОСОБА_2 (третьої особи), який брав участь в судовому засіданні 19.01.2017 року, також надав до суду заяву про долучення до матеріалів справи додаткових доказів в обгрунтування правової позиції (вх. № 1724).

Надані докази були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 19 січня 2017 року було продовжено розгляд справи по суті.

Представник позивача, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні повністю.

Представник ОСОБА_2 (третьої особи), який брав участь в судовому засіданні, в задоволенні позовних ТОВ "ОСОБА_1 Торговий Дім" вимог просив відмовити повністю.

Представник ПП "ОСОБА_1 - Маркет" (третьої особи) в призначене судове засідання 26.12.2016 року не зявився, витребуваних судом документів не надав.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01 липня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Торговий Дім" та Приватним акціонерним товариством "Пласт Маркет" було укладено Договір оренди (з правом викупу) № 01-01-07 (надалі по тексту Договір 1) на приміщення загальною площею 450 кв.м., яке розташовано за адресою: м. Харків, вул. Диканівська, буд. 50. Того ж дня був підписаний акт прийому-передачі орендованого приміщення.

Як вбачається із позовної заяви, зазначене приміщення використовувалось позивачем як виробничий цех, у якому знаходилость належне Товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Торговий Дім" на праві власності обладнання, сировина, готова продукція, документація та інші матеріальні цінності, що знаходяться на балансі підприємства.

30 березня 2015 року відбулися загальні збори акціонерів ПрАТ "Пласт Маркет", на яких було обрано нового директора ОСОБА_8.

Позивач стверджує, що новий директор ПрАТ "Пласт Маркет" ОСОБА_6 вчинив низку самоуправних дій, про що були подані заяви до районних відділів міліції.

Так, 01 червня 2015 року, у вихідний день, ОСОБА_6 зрізав замки на воротах цеху та повісив нові замки. Крім того, ворота були опечатані стрічкою паперу, на якій був підпис директора ОСОБА_6 та відбиток печатки. Станом на 02 червня 2015 року внаслідок самоуправних дій директора ПрАТ "Пласт Маркет" ОСОБА_9 до роботи не змогли приступити близько десятка працівників.

З зазначеного факту 09 червня 2015 року позивачем було подано заяву про злочин (самоуправство) до Червонозаводського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, яка зареєстрована за № 6140.

Однак, з огляду на те, що робота підприємства не повинна блокуватись незаконними діями орендодавця, позивач стверджує, що вони власними силами відчинили двері цеху, які були опечатані новим директором ПрАТ "Пласт Маркет" ОСОБА_9 та допустили до роботи працівників. Разом з тим, 14 червня 2015 року відповідачами вдруге було заблоковано доступ до цеху.

В червні 2015 року позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про припинення дій, зобов'язання ПрАТ "Пласт Маркет" виконати умови договору та стягнення 63 962,69 грн., а 09 вересня 2015 року Господарський суд Харківської області задовольнив позовні вимоги ТОВ "ОСОБА_1 Торговий Дім". Однак, 16 грудня 2015 року постановою Харківського апеляційного господарського суду вказане рішення суду було скасовано.

В своїй постанові суд апеляційної інстанції прийшов до висновку також про те, що укладені між ТОВ "ОСОБА_1 Торговий Дім" та ПрАТ "Пласт Маркет" договори оренди є нікчемними.

Позивач вказує на те, що з листопада 2015 року рішенням загальних зборів акціонерів був призначений новий директор ОСОБА_10, на сьогодняшній день саме вона є директором ПрАТ "Пласт Маркет".

Зважаючи на таке рішення суду апеляційної інстанції, ТОВ "ОСОБА_1 Торговий Дім" було направлено відповідачу ОСОБА_11 щодо повернення обладнання з орендованого приміщення, за вихідним №01- 2/05 від 21.01.2016 року.

В свою чергу, ПрАТ "Пласт Маркет" в задоволенні вказаної вимоги було відмовлено, а відтак позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду з метою захисту власних прав та законних інтересів, посилаючись на ст.ст. 387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України однак таке посилання є безпідставним виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач надав нікчемний договір оренди нежитлового приміщення, згідно з яким відповідач по акту передав позивачу нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Диканівська, 50. Договір укладений на 3 роки та не посвідчений нотаріально. Також, цим договором не передбачено розміщення обладнання за вказаною адресою, а відповідач стверджує, що не отримував від позивача ніякого майна. Таким чином, у відповідача за цим договором не виникає обов'язку повернути будь-яке майно.

Також, позивач надав неналежні докази того, що він є власником указаного майна (накладні, які не посвідчені підписами та печатками сторін правочинів).

Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України - власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Посилання позивача на ст. 387 Цивільного кодексу України також є безпідставним, оскільки позивачем не доведено, що спірне майно яким начебто користується відповідач є власністю позивача, оскільки спірне майно не має індивідуальних характерних ознак за якими можливо встановити власника майна, позивач не надав належних доказів, що підтверджують його право власності на майно, що є предметом спору, таких як договори купівлі-продажу, акти прийняття, сертифікати відповідності та інше.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Торговий Дім" до Приватного акціонерного товариства "Пласт Маркет" про повернення безпідставно набутого майна необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на позивача згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4-3, 22, 24, 26, 33, 41, 43, 44, 49, 63, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Повне рішення складено 20.01.2017 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14

справа № 922/3002/16