Рішення № 64263365, 23.01.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2017 р.Справа № 916/3177/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Укртелеком в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком

До відповідача: Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації

про стягнення 8486,20 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство „Укртелеком в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації суму боргу у розмірі 8486,20 грн.

Відповідач - Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, з підстав, які викладено у відзиві на позовну заяву від10.01.2017р., зазначаючи суду, що кредиторська заборгованість виникла не з вини відповідача, а через відсутність надходження субвенції з державного бюджету до місцевого бюджету на надання пільг згідно Закону України „Про держаний бюджет на 2015 рік.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення у судовому засіданні представника позивача, суд встановив.

Публічне акціонерне товариство Укртелеком є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України Про телекомунікації, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

Відповідно до п. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 295 від 11.04.2012, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг звязку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня предявлення ним документа, що підтверджує право на пільги. У відповідності до ст. 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

01 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством Укртелеком (Виконавець) та Управлінням соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації (Споживач) було укладено Договір №3 про відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян (надалі Договір), згідно з умовами якого Виконавець зобовязується надавати Споживачу на пільгових умовах телекомунікаційні послуги (встановлення телефону, абонентна плата за користування телефоном) громадянам Балтського району, які мають пільги відповідно до чинного законодавства України. Замовник фінансує протягом поточного року витрати виконавця по наданню телекомунікаційних послуг на пільгових умовах громадянам Балтського району (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

За умовами п.п.3.2.1., 3.2.2. Договору, Замовник зобовязується перераховувати Виконавцю компенсацію за надані телекомунікаційні послуги (встановлення телефону, абонентна плата за користування телефоном) громадянам, які користуються пільгами згідно чинного законодавства України; щомісячно до 5-го числа, що настає після розрахункового періоду, разом з Виконавцем складати акти звірки розрахунків за надані телекомунікаційні послуги (встановлення телефону, абонентна плата за користування телефоном) громадянам, які користуються пільгами згідно чинного законодавства України.

Положеннями Розділу 8. Договору, сторони передбачили, що договір набуває чинності з 01.01.2015р. та діє до 31 грудня 2015 року. та вважаються пролонгованими до проведення остаточних розрахунків.

01.01.2016р. між сторонами підписано акти звірки взаємних розрахунків відповідно до яких сума заборгованості (листопад-грудень) Управління соціального захисту населення Білгород-Дністровської міської ради становить 8684,20 грн.(а.с. 17).

Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком повідомило Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації про наявність заборгованості листом від 27.01.2016р. №29, на який надано відповідь листами від 20.04.2016р. №1017/01-18 та 12.05.2016р. №1156/01-18, у яких зазначалось про відсутність у Законі України Про державний бюджет України на 2016 рік статті видатків у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, тобто відсутністю коштів на відшкодування.

Враховуючи викладені обставини, Публічне акціонерне товариство Укртелеком в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком звернулось до господарського суду Одеської області за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позовні вимоги позивача у справі - Публічного акціонерного товариства „Укртелеком в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача - Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації прийнятих на себе зобовязань за умовами Договору №3 про відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговій категорії громадян від 01 січня 2015 року та направлені стягнення суми боргу у розмірі 8486,20грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України). Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору, Публічним акціонерним товариством Укртелеком в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком надано на пільгових умовах телекомунікаційні послуги (встановлення телефону, абонентна плата за користування телефоном) громадянам Балтського району за місцем їх постійного проживання згідно реєстрації, які мають право на пільги відповідно до чинного законодавства України.

Суд звертає увагу, що акти звірки взаємних розрахунків відповідно до умов договору є належними та допустимими доказами надання передбачених послуг, підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печаткою юридичної особи. перевіривши розрахунок заборгованості, вважає що він виконаний у відповідності до норм чинного законодавства, та сума заборгованості станом на 01 січня 2016 року Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації становить 8486,20 грн.

Відповідно до відзиву, наданого відповідачем 10.01.2017р., Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав того, що кредиторська заборгованість виникла не з вини відповідача, а через відсутність надходження субвенції з державного бюджету до місцевого бюджету на надання пільг згідно Закону України „Про держаний бюджет на 2015 рік. Тобто в грудні місяці 2015 року з державного бюджету до місцевого бюджету не було профінансовано витрати за надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах громадян Балтського району, на підставі чого, оплата наданих послуг не профінансована.

Додатково було зазначено, що фінансування у 2015 році надавалося за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, але при підготовці Закону України „Про Державний бюджет на 2016 рік та повязаних з цим змін до законодавства пропонувалось визначити право органів місцевого самоврядування за їх рішенням фінансувати за рахунок коштів місцевого бюджету. Разом з цим, як зазначає відповідач, в Законі України „Про державний бюджет України на 2016 рік відповідні видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам не були передбачені.

При цьому, відповідач вказує, що зазначена заборгованість обліковується у державній казначейській службі та буде погашена в разі фінансування.

Проаналізувавши матеріали справи, суд звертає увагу, що згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі 11/466, з огляду на положення частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів - не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а тому доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, не можуть вважатися підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши обставини справи, судом було встановлено факт неналежного виконання Управлінням соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації прийнятих на себе зобовязань за умовами договору №3 від 01.01.2015р. щодо своєчасної та повної сплати отриманих послуг.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладену ним правову позицію, суд вважає заявлені Публічним акціонерним товариством Укртелеком в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства Укртелеком позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 8486,20 грн. заборгованості за договором №3 від 01.01.2015р. правомірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Отже, враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази суд встановив, що у звязку з належним наданням телекомунікаційних послуг позивачем, за відсутності доказів повної оплати з боку відповідача, позовні вимоги про стягнення з відповідача 8486,20 грн. заборгованості станом на 01.01.2016р. підлягає судом задоволенню у повній мірі.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації (66100, Одеська область, м. Балта, вул. Дячишина, 30; код 03194861) на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18; код 21560766) в особі Одеської філії ПАТ „Укртелеком (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39; код 21560766, н/р НОМЕР_1 в АБ „Укргазбанк, МФО 320478) суму боргу у розмірі 8486 (вісім тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Повний текст рішення складено 24.01.2017р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко