Рішення № 64263296, 17.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.11 Справа № 4/93д/10

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом ОСОБА_1 підприємства Науково-виробничий комплекс Іскра, (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 84)

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк ІНДУСТРІАЛБАНК, (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років радянської України, буд. 39-Д)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Міністерство промислової політики України, (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3)

про визнання недійсним договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. та стягнення грошових коштів в сумі 9 097 186,96 грн.

за зустрічним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк ІНДУСТРІАЛБАНК, (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років радянської України, буд. 39-Д)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Науково-виробничий комплекс Іскра, (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 84)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічною позовною заявою Міністерство промислової політики України, (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3)

про стягнення 7 417 962,31 Євро заборгованості зі сплати кредиту і процентів за договором кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. та 271 528,36 грн. заборгованості зі сплати комісії і пені

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_3, довіреність № 29-23/06юр від 06.01.2011 р.;

Від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_4, довіреність № 3-23/01юр від 04.01.2011 р.;

Від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_5, довіреність № 168 від 03.12.2010 р.;

Від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_6, довіреність № 18 від 25.01.2010 р.;

Від третьої особи не зявився;

17.11.2010 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Казенне підприємство Науково-виробничий комплекс Іскра, м. Запоріжжя (далі за текстом КП НВК Іскра) з позовною заявою до ОСОБА_2 акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк ІНДУСТРІАЛБАНК, м. Запоріжжя (далі за текстом ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК) про визнання недійсним договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р., укладеного ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК і КП НВК Іскра, та стягнення безпідставно набутого майна у вигляді грошових коштів в сумі 9 097 186,96 грн., з яких 8 933 103,04 грн. річні за користування кредитними лініями, 158 705,52 грн. комісія за збільшення кредитної лінії, 5 378,40 грн. комісія, відповідно до п. 4.4 договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.11.2010 р. порушено провадження у справі № 4/93д/10, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Міністерство промислової політики України, м. Київ, судове засідання призначено на 20.12.2010 р., у сторін і третьої особи витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

29.11.2010 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК до КП НВК Іскра про стягнення 7 377 637,01 Євро заборгованості зі сплати кредиту та 88 941,51 Євро заборгованості зі сплати процентів за договором кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р., а всього 7 466 578,52 Євро, та стягнення 478,65 грн. заборгованості з комісії і 271 049,71 грн. пені за порушення зобовязань за договором кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р., а всього 271 528,36 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.2010 р. зустрічна позовна заява ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК прийнята до спільного розгляду з первісним позовом в судовому засіданні 20.12.2010 р., на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Міністерство промислової політики України, м. Київ, у сторін і третьої особи витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

У звязку із наявною виробничою необхідністю ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.12.2010 р. розгляд справи № 4/93д/10, призначений на 20.12.2010 р., перенесений на 09.12.2010 р.

З метою витребування у сторін і третьої особи додаткових документів і доказів, які мають суттєве значення для повного, всебічного та обєктивного вирішення спору, в судовому засіданні оголошувалися перерви до 23.12.2010 р. та до 17.01.2011 р.

В судовому засіданні 17.01.2011 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник Міністерства промислової політики України в судове засідання 17.01.2011 р. не зявився, додаткових пояснень по суті спору від третьої особи на адресу суду не надходило. В судовому засіданні 23.12.2010 р. судом задоволено клопотання третьої особи про можливість розгляду справи № 4/93д/10 по суті без участі в судових засіданнях уповноваженого представника Міністерства промислової політики України.

В судовому засіданні 23.12.2010 р. судом прийняті до розгляду уточнені зустрічні позовні вимоги про стягнення 7 417 962,31 Євро заборгованості зі сплати кредиту і процентів за договором кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. та стягнення 271 049,71 грн. заборгованості зі сплати комісії і пені.

Первісні позовні вимоги ґрунтуються на ст., ст. 92, 203, 215, 236, 533, 1212 ЦК України, ст., ст. 76, 77, 202 ГК України, ст. 13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік і полягають в тому, що 19.11.2009 р. КП НВК Іскра та ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК укладений договір кредитної лінії № 2305/0100/11/09, за умовами якого Банк зобовязався надати КП НКВ Іскра позику у формі безвідкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 450 000,00 Євро, а КП НВК Іскра зобовязалося сплачувати Банку 15,5 % річних за користування кредитними коштами (п. 1.1 договору), сплачувати встановлений розмір комісії за оформлення договору (п. 4.4 договору), за збільшення ліміту кредитної лінії по окремо взятій додатковій угоді сплачувати комісію у розмірі, встановленому в п. 2 такої додаткової угоди, та сплачувати комісію за управління кредитною лінією в розмірі 0,01 % від невикористаної частини ліміту кредиту за кожен день існування такої суми щомісячно в строки, встановлені договором. У період з 19.11.2009 р. по 13.10.2010 р. сторонами було укладено 13 додаткових угод до договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р., якими умови п. 1.1 договору в частині розміру кредитної лінії та терміну їх використання змінювалися. КП НВК Іскра вважає, що договір кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. укладений з порушенням чинного законодавства України та підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, виходячи з такого. Згідно зі ст. 76 ГК України казенні підприємства створюються за рішенням Кабінету Міністрів України, при цьому у рішенні про їх створення визначається орган, до сфери управління якого таке підприємство входить. Відповідно до Статуту КП НВК Іскра органом управління майном визначено Міністерство промислової політики України. При цьому, Статутом підприємства встановлено, що майно підприємства становлять основні фонди та обігові кошти. Джерелом формування майна підприємства є, в тому числі, кредити банків та інших кредиторів (п. 11 Статуту). Майно підприємства, що є у державній власності і закріплене за підприємством, належить йому на праві оперативного управління. ОСОБА_7 має право розпоряджатися закріпленим за ним на праві оперативного управління майном лише з дозволу Мінпромполітики України (п. 10 Статуту). Таким чином, будь-яке рішення щодо формування або розпорядження майном повинно погоджуватися з органом управлінням майном. Крім того, ст. 13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік встановлено, що у 2009 році державні підприємства здійснюють внутрішні короткострокові запозичення за погодженням з відповідним органом центральної виконавчої влади, у сфері діяльності яких вони знаходяться. Отже, укладення оспорюваного договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. мало відбуватися у відповідності з положенням ст. 13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік. На виконання вимог зазначеної норми Закону Кабінетом Міністрів України 18.11.2009 р. прийнята постанова № 1217, якою визначений Порядок погодження здійснення державними підприємствами запозичень, тобто операцій, повязаних з укладенням кредитного договору, за наслідком чого у підприємства виникає зобовязання з повернення грошових коштів. Субєктом з правом погодження, відповідно до положень Постанови № 1217, є орган виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває підприємство. Як стверджує КП НВК Іскра, ні на дату укладення спірного договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р., ні після його укладення, підприємство не отримувало необхідного погодження, до орану управління майном не зверталося. Крім того, в порушення умов чинного законодавства в період з 04.12.2009 р. по 13.10.2010 р. Банк за додатковими угодами №, № 1 13 продовжував незаконно надавати КП НВК Іскра короткострокові грошові запозичення не дивлячись на те, що 20.07.2009 р. НБУ в листі № 18-211/3041-13704 Розяснення щодо питань рефінансування банків було зазначено, що під час здіснення кредитування банкам доцільно витребувати в позичальника для підтвердження повноважень на укладення договорів рішення органа управління або погодження на укладення договорів. Також, 07.07.2010 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 563 про затвердження Порядку погодження здіснення у 2010 році державними підприємствами, господарськими товариствами, акціонерними холдинговими компаніями (крім банків), у статутному фонді яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, та їх дочірнім підприємствам запозичень, забезпечення ними виконання зобовязань за запозиченнями порукою або гарантією. Також КП НВК Іскра звертає увагу суду на те, що в порушення ст. 13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік, пунктів 4 постанов Кабінету міністрів України № 1217 від 18.11.2009 р. та № 563 від 07.07.2010 р., якими встановлено заборону на включення у якості договірної умови положень щодо обовязкового дострокового виконання підприємством зобовязань на вимогу кредитора, спірним договором в розділі 5 передбачено, що банк має право достроково стягнути суму заборгованості за кредитним договором, нарахованих процентів, комісій і штрафних санкцій та/або припинити дію цього договору в разі зміни політичної і/чи економічної ситуації в Україні, в тому числі, але не обмежуючись, в разі зміни законодавства України, а також значного погіршення фінансового чи майнового положення позичальника, настання інших непередбачених умов, які загрожують виконанню сторонами договірних обовязків. Крім того, п. 4.12 спірного договору кредитної лінії всупереч наведеним приписам законодавства встановлює обовязок позичальника щодо дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, інших належних до сплати платежів, припинення дії договору з дня, встановленого банком у його повідомленні з дострокового стягнення суми кредиту та заборгованості. Враховуючи викладене, КП НВК Іскра вважає, що договір кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. укладений з порушенням чинного законодавства України, в тому числі порушенням ч. 3 ст. 92 ЦК України, оскільки посадова особа від КП НВК Іскра, яка зобовязана діяти на підставі установчих документів та відповідно до вимог чинного законодавства, прийняла рішення про укладення договору з перевищенням своїх повноважень, а посадова особа банку, яка була належним чином повідомлена листом НБУ № 18-211/3041-13704 про необхідність вчинення певних дій при укладенні кредитного договору та яка зобовязана була прийняти до уваги вимоги ст.13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік не виконала нормативно встановлені вимоги. З наведеного випливає, що сторони за спірним договором недотримались загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України. За таких обставин, оскаржуваний договір кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. в силу приписів ч., ч. 1-3 ст. 203, ч. 3 ст. 215, ст. 236 ЦК України підлягає визнанню судом недійсним з дати його укладення. Вище наведені факти порушень вимог чинного законодавства знайшли відображення у довідці Міністерства промислової політики України від 31.08.2010 р. № 01/1-4/34/16 щодо результатів перевірки фінансово-господарської діяльності, цільового і ефективного використання бюджетних коштів та збереження державного майна КП НВК Іскра за період з 2007 2009 р.р. та 1-ше півріччя 2010 року. В період дії оспорюваного договору з 19.11.2009 р. по 28.10.2010 р. КП НВК Іскра сплатило на користь Банка 5 378,40 грн. комісії при укладенні договору (п. 4.4 Договору), проценти за користування кредитними коштами, загальний розмір яких становить 864 149,36 Євро, що дорівнює 8 933 103,04 грн., та за додатковими угодами №. № 1-13 сплачено комісію, загальний розмір якої склав158 705,52 грн., а всього за вказаний період сплачено 9 097 186,96 грн. Враховуючи визнання судом недійсним договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. Банк набуває статусу особи, яка безпідставно за рахунок іншої особи набула чуже майно в розмірі 9 097 186,96 грн. (в розумінні ч. 1 ст. 1212 ЦК України). Наслідком безпідставного набуття чужого майна є виникнення зобовязання у такого набувача повернути безпідставно набуте майно стороні, за рахунок якої воно було набуте. Враховуючи вищевикладене у сукупності, КП НВК Іскра просить суд первісні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК первісні позовні вимоги не визнало, вважає їх безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав. Так, КП НВК Іскра стверджує, що договір кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. підлягає визнанню недійсним судом, оскільки при його укладенні порушенні вимоги чинного законодавства та положення Статуту КП НВ Іскра, так як відповідно до Статуту підприємства будь-яке рішення щодо формування або розпорядження майном підприємства повинно погоджуватися підприємством в особі його керівника з органом управління майном. Однак, Статутом КП НВК Іскра, а саме, пунктом 10, на якій міститься посилання в первісній позовній заяві, однозначно встановлений обовязок отримання дозволу Міністерства промислової політики України на розпорядження майном, яке належить до основних фондів підприємства. Тобто, твердження КП НВК Іскра, що відповідно до Статуту будь-яке рішення щодо формування або розпорядження майном повинно узгоджуватися з органом управління майном, суперечить Статуту підприємства. Статут КП НВК Іскра і ГК України не встановлюють будь-яких обмежень щодо укладення кредитних договорів на отримання кредиту для здійснення виробничих розрахунків, виплати заробітної плати та необхідних бюджетних платежів. Кредитів для виконання державного контракту за оспорюваним кредитним договором не надавалося. Таким чином, оспорюваний договір кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. укладений директором КП НВК Іскра відповідно до компетенції, що встановлена Статутом і ГК України. Також безпідставним Банк вважає твердження позивача, що оспорюваний договір кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. повинен був укладатися у відповідності до ст.13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік і постанови Кабінету міністрів України № 1217 від 18.11.2009 р. При цьому Банк вважає, що внаслідок укладення оспорюваного кредитного договору виникли майнові (цивільні) правовідносини сторін засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Спірний договір кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. регулюється нормами ГК України і ЦК України та не є предметом регулювання Закону про Державний бюджет. Крім того, в ст. 13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік та постанові Кабінету Міністрів України № 1217 від 18.11.2009 р. йдеться мова про запозичення. Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України під запозиченням розуміються не всі кредитні договори, а лише ті, у результаті здійснення яких виникають зобовязання з повернення коштів у держави, АР Крим чи місцевого самоврядування, наприклад кредити під гарантію держави. Однак, предметом оспорюваного договору є зобовязання банку надати грошові кошти в обмін на зобовязання позичальника, яким є КП НВК Іскра, повернути кредит і сплатити проценти, а не отримання КП НВК Іскра запозичення у розумінні актів бюджетного законодавства. До того ж, на момент укладення договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. постанова Кабінету Міністрів України № 1217 від 18.11.2009 р. не набрала чинності, отже її положення не можуть застосуватися до спірних правовідносин, а ст. 13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік, яка діяла на час укладення сторонами спірного договору кредитної лінії, не встановлює у якій саме спосіб повинно здійснюватися запозичення. Також, на думку Банку не відповідає фактичним обставинам справи твердження КП НВК Іскра, що ні на дату укладення оспорюваного договору, ні після його укладення, підприємство не отримувало необхідного погодження органу управління майном. Зокрема, відповідно до п. 16 Статуту КП НВК Іскра Міністерство промислової політики України щорічно затверджує фінансові плани підприємства на відповідний рік, в тому числі були затверджені Фінансові плани підприємства на 2009 і на 2010 роки. Згідно Фінансового плану на 2010 рік Мінпромполітики погоджено план кредитів у 2009 році в сумі 83 800 000,00 грн. та план кредитів у 2010 році в сумі 83 720 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитами в сумі 14 232 000,00 грн. Згідно таблиці № 5 Інформація до фінансового плану на 2010 рік заборгованість за кредитами станом на 01.01.2010 р. (тобто, отриманими в 2009 році) повинна складати не більше 33 569 000,00 грн. Заборгованість за оспорюваним кредитним договором на 01.01.2010 р. склала 1 900 000,00 Євро, що становить 21 752 896,70 грн. Таким чином, Мінпромполітики України погодило підприємству отримання кредитів у 2009 і 2010 роках. Також безпідставним є застосування до спірного договору положень постанови Кабінету міністрів України № 563 від 07.07.2010 р., оскільки нею не регулюються відносини щодо отримання кредитів за кредитними договорами, що є господарським зобовязаннями. Такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства Банк вважає вимогу позивач про визнання договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. недійсним з дати його укладення та стягнення з Банку всіх отриманих виплат за цим договором як безпідставно отриманих, оскільки кредитний договір у частині процентів за правовою природою такого зобовязання може бути припинений лише на майбутнє. Така правова позиція підтримується, зокрема, Верховним Судом України та Вищим господарським судом України. За таких обставин, ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК вважає, що первісний позов задоволенню не підлягає та просить суд відмовити у його задоволенні.

Зустрічні позовні вимоги, з урахуванням поданих в судовому засіданні 23.12.2010 р. уточнень, ґрунтуються на ст., ст. 526, 530, 549, 611, 625, 1054 ЦК України і полягають в тому, що 19.11.2009 р. КП НВК Іскра та ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК укладений договір кредитної лінії № 2305/0100/11/09, за умовами якого Банк зобовязався надати КП НКВ Іскра позику у формі безвідкличної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 450 000,00 Євро, а КП НВК Іскра зобовязалося сплачувати Банку 15,5 % річних за користування кредитними коштами (п. 1.1 договору), а також інші платежі, передбачені умовами договору. У період з 19.11.2009 р. по 13.10.2010 р. сторонами було укладено 13 додаткових угод до договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р., якими умови п. 1.1 договору в частині розміру кредитної лінії та терміну їх використання змінювалися. Відповідно до п., п. 1.1 і 4.1 кредитного договору з урахуванням додаткових угод до нього КП НВК Іскра зобовязано повернути Банку отриманий кредит в сумі 7 400 000,00 Євро в строк не пізніше 18.11.2010 р.; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 15,5 % річних одночасно з поверненням кредиту та сплатити комісію за управління кредитною лінією в розмірі 0,01 % від невикористаної частини ліміту одночасно з поверненням кредиту. Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В строки встановлені кредитним договором КП НВК Іскра у повному обсязі не повернуло кредит, не сплатило проценти за користування кредитом та комісію за управління кредитною лінією, що є порушенням зобовязання відповідно до приписів ст. 610 ЦК України. Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У відповідності до п., п. 1.1 і 8.1 договору проценти за ставкою 15,5 % річних нараховуються на фактичний залишок коштів, тобто позичальник зобовязаний сплачувати проценти, що нараховуються до моменту фактичного погашення кредиту. Згідно з приписами ст., ст. 549, 551 та п. 7.1 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів і комісії кредитодавець може вимагати сплати пені в розмірі 1 % від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення платежу, але не більше подвійного розміру діючої облікової ставки НБУ за кожний день прострочення виконання від суми заборгованості. Таким чином, станом на 23.12.2010 р. заборгованість КП НВК Іскра за договором кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. складає: 7 304 446,94 Євро сума кредиту, яка повинна бути погашена 18.11.2010 р., 113 515,37 Євро сума процентів, що нараховані за користування кредитом в період з 18.11.2010 р. по 23.12.2010 р., 271 049,71 грн. сума пені за невиконання обовязку зі сплати кредиту, процентів і комісії за період прострочення з 19.11.2010 р. по 26.11.2010 р. Суму комісії за управління кредитною лінією в розмірі 478,65 грн. КП НВК Іскра сплатило після звернення Банку до суду з зустрічним позовом, у звязку із чим, Банк зменшив заявлені вимоги в цій частині зустрічного позову. З урахуванням викладеного, ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК просить суд зустрічний позов задовольнити повністю.

КП НВК Іскра проти зустрічних позовних вимог ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК заперечує, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та просить суд відмовити Банку в задоволенні зустрічного позову.

Із залучених до матеріалів справи № 4/93д/10 пояснень третьої особи вбачається, що Міністерство промислової політики України повністю підтримує заявлені КП НВК Іскра з підстав, викладених у первісній позовній заяві та також вважає, що договір кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. підлягає визнанню недійсним в судовому порядку як такий, що укладений з порушенням чинного законодавства України, а саме ст. 77 ГК України, ст. 92 ЦК України та ст. 13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 19.11.2009 р. КП НВК Іскра та ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК (далі за текстом Банк) укладено Договір кредитної лінії № 2305/0100/11/09 (далі за текстом Кредитний договір), за умовами якого Банк зобовязався надати КП НКВ Іскра (позичальнику) кредит у формі безвідкличної кредитної лінії з лімітом заборгованості по кредиту в сумі, яка не може перевищувати 450 000,00 Євро строком з 19.11.2009 р. по 18.11.2010 р. включно зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 15,5 процентів річних.

В свою чергу, відповідно до пунктів 1.1, 4.1, 4.4, 4.5, 4.6 Кредитного договору КП НВК Іскра зобовязалося повернути одержаний кредит строком не пізніше 18.11.2010 р., сплатити Банку комісію за оформлення договору в розмірі 5 378,40 грн. не пізніше 24.11.2009 р., сплачувати Банку проценти за користування кредитом у визначені Кредитним договором порядку, строки та розмірі, сплачувати банку комісію за управління кредитною лінією в розмірі 0,01 % від невикористаної частини ліміту кредиту за кожний день існування такої суми щомісячно, а також за збільшення ліміту кредитної лінії по окремо взятій додатковій угоді сплачувати комісію у розмірі, встановленому в п. 2 такої додаткової угоди.

У період з 19.11.2009 р. по 13.10.2010 р. сторонами було укладено 13 додаткових угод до договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р., якими умови п. 1.1 договору в частині розміру кредитної лінії та терміну їх використання змінювалися. Так, відповідно до умов додаткової угоди № 13 від 13.10.2010 р. розмір кредитної лінії сторонами був збільшений до 7 400 000,00 Євро.

КП НВК Іскра звернулося до суду з первісним позовом про визнання Договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. недійсним, оскільки він укладений без дотримання вимог чинного законодавства в частині одержання погодження органу управління майном на укладення оспорюваного Кредитного договору, що передбачено приписами ч. 2 ст. 76 ГК України і ст. 13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік.

Відповідно до ст. 76 ГК України казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України. У рішенні про створення казенного підприємства визначаються обсяг і характер основної діяльності підприємства, а також орган, до сфери управління якого входить підприємство, що створюється. Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління в обсязі, зазначеному в статуті підприємства. Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, затверджує статут підприємства, призначає його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством господарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на виробництво та реалізацію якої поширюється зазначений дозвіл.

При цьому, частиною 4 ст. 77 ГК України встановлено, що казенне підприємство не має право відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить.

В преамбулі Статуту КП НВК Іскра, який затверджений наказом Міністерства промислової політики України № 489 від 25.12.2006 р., закріплено, що КП НВК Іскра належить до сфери управління Міністерства промислової політики України.

Пунктами 9, 10, 11 Статуту КП НВК Іскра встановлено, що майно ОСОБА_7 становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі ОСОБА_7. ОСОБА_7, що є у державній власності і закріплене за підприємством, належить йому на праві оперативного управління. Здійснюючи право оперативного управління, ОСОБА_7 володіє і користується зазначеним майном. ОСОБА_7 має право розпоряджатися закріпленим за ним на праві оперативного управління майном, що є у державній власності і належить до основних фондів підприємства, лише з дозволу Мінпромполітики України. Джерелами формування майна ОСОБА_7 є: майно, передане йому Мінпромполітики України; доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення та дотації з бюджетів; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Таким чином, на думку позивача за первісним позовом, будь-яке рішення щодо формування або розпорядження майном підприємства повинно погоджуватися КП НВК Іскра в особі його керівника з органом управління майном, тобто Мінпромполітики України.

Суд з такими доводами КП НВК Іскра не погоджується, з огляду на таке.

Пунктом 10 Статуту КП НВК Іскра, на який посилається позивач за первісним позовом, встановлено, що з дозволу Мінпромполітики України здійснюється розпорядження майном, яке належить до основних фондів підприємства.

Відповідно до термінології бухгалтерського обліку основними виробничими фондами є засоби праці, які багаторазово беруть участь у виробничих процесах, зберігають при цьому натуральну форму, поступово в міру зносу переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції та служать більше одного року. Вартісний вираз основних виробничих фондів основні засоби.

Виходячи з викладеного, кошти, отримані підприємством за кредитними договорами, не можуть бути віднесенні до основних фондів.

Крім того, п. 13 Статуту НВК Іскра встановлено, що за погодженням з Мінпромполітики України підприємство має право одержувати кредити під виконання державного контракту.

Як вбачається зі змісту п. 1.1 оспорюваного Кредитного договору кредитні кошти надавалися для цілей: придбання сировини, матеріалів, здійснення виробничих розрахунків, витрат на відрядження, виплати заробітної плати та необхідних бюджетних платежів, сплати відшкодувань пільгових та наукових пенсій, сплати дивідендів, конвертації валюти для сплати по зовнішньоекономічним контрактам, а також фінансування поточної діяльності підприємства.

Таким чином, укладення Договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. не було повязано з виконанням державного контракту, а, отже, не підпадає під регулювання пунктом 13 Статуту НВК Іскра.

Також необхідно зазначити, що пунктом 16 Статуту НВК Іскра, яким визначені повноваження Мінпромполітики України щодо управління КП НВК Іскра, не встановлено, що рішення про отримання підприємством кредиту повинно прийматися Мінпромполітики України або погоджуватися з ним.

Стосовно посилань КП НВК Іскра на те, що при укладенні спірного Кредитного договору з боку керівника КП НВК Іскра були порушені умови п. 8а Контракту з керівником казенного підприємства № 2к-63 від 27.09.2005 р., яким встановлено, що керівник підприємства зобовязаний погоджувати з міністерством: продаж майна, здачу його в оренду та заставу, створення дочірніх підприємств, філій, умови отримання кредитів, то судом ці доводи також відхиляються, виходячи з наступного.

Вирішуючи спір у даній справі за первісним позовом, суд вважає за необхідне до спірних правовідносин застосувати положення ч. 3 ст. 92 ЦК України, якою передбачено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Положеннями Статуту КП НВК Іскра не передбаченого обовязкового отримання рішення або погодження Мінпромполітики України на укладення кредитних договорів, окрім кредитів під виконання державного контракту. Натомість, Контракт з керівником казенного підприємства № 2к-63 від 27.09.2005 р. є внутрішньогосподарським документом підприємства, який стосується трудових правовідносин і поширює свою дію виключно щодо регулювання повноважень керівника підприємства стосовно поточного (оперативного) управління підприємством та його взаємовідносин з органом управління майном підприємства.

Отже, відповідач у справі за первісним позовом ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК не знав та не міг знати, що Контрактом з керівником казенного підприємства № 2к-63 від 27.09.2005 р. передбачено, що умови отримання кредитів керівник підприємства зобовязаний погоджувати з Мінпромполітики України.

За таких обставин, якщо при укладенні Договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. з боку керівника КП НВК Іскра були порушені умови п. 8а Контракту з керівником казенного підприємства № 2к-63 від 27.09.2005 р., то відповідна посадова особа може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності, в порядку, визначеному законом.

Хибними і необґрунтованими суд також знаходить доводи КП НВК Іскра, що оспорюваний Кредитний договір укладений з порушенням вимог ст. 13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік.

Так, статтею 13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік встановлено, що у 2009 році державні підприємства, в тому числі господарські товариства, акціонерні холдингові компанії (крім банків), у статутному фонді яких 50 та більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, та їх дочірні підприємства здійснюють внутрішні довгострокові (більше одного року) та зовнішні запозичення, надають гарантії або є поручителями за такими запозиченнями за погодженням з Міністерством фінансів України, здійснюють внутрішні короткострокові запозичення (до одного року), надають гарантії або є поручителями за такими запозиченнями погодженням з відповідними органами центральної виконавчої влади, у сфері діяльності яких вони знаходяться. Порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію положень ст. 13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік 18.11.2009 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1217 Про затвердження Порядку погодження здійснення у 2009 році державними підприємствами, господарськими товариствами, акціонерними холдинговими компаніями (крім банків), у статутному фонді яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, та їх дочірніми підприємствами запозичень, забезпечення ними виконання зобов'язань за запозиченнями порукою або гарантією. Цим Порядком визначена процедура здійснення такого погодження.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку субєктом з правом погодження є центральний орган виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває підприємство.

Як зазначає КП НВК Іскра, ні на дату укладення спірного Кредитного договору, ні після його укладення КП НВК Іскра не отримувало необхідного погодження, до органу управління майном (Мінпромполітики України) не зверталося.

Зі змісту ст. 13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік вбачається, що зазначеною нормою Закону встановлено необхідність отримання державними підприємствами для здійснення внутрішніх короткострокових запозичень погодження відповідних органів центральної виконавчої влади, у сфері діяльності яких вони знаходяться. При цьому, вказаною нормою чітко передбачено, що порядок таких погоджень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, ст. 13 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік, яка була чинною на час укладення спірного Договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р., не встановлювала чітко регламентованої процедури отримання погодження центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про Кабінет Міністрів України постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності із дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1217 від 18.11.2009 р. була публікована в Офіційному віснику України від 27.11.2009 р. № 89 (ст. 3009).

Таким чином, на момент укладення оспорюваного Кредитного договору постанова Кабінету Міністрів України № 1217 від 18.11.2009 р., якою визначений Порядок погодження здійснення у 2009 році державними підприємствами, господарськими товариствами, акціонерними холдинговими компаніями (крім банків), у статутному фонді яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, та їх дочірніми підприємствами запозичень, забезпечення ними виконання зобов'язань за запозиченнями порукою або гарантією не набрала чинності.

При оцінці договору на предмет його дійсності та відповідності закону оцінюються ті обставини та факти, які існували на момент укладення договору.

Зазначене знаходить нормативне підтвердження. Так, ч. 1 ст. 215 ЦКУ встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності до п. 10 розяснень Вищого арбітражного суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними від 12.03.1999 р. № 02-5/111 (з наступними змінами та доповненнями) відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди. У разі коли після укладення угоди набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення угоди, сторони вправі керуватися умовами договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має зворотної сили.

Отже, суд вважає, що норми постанови Кабінету Міністрів України № 1217 від 18.11.2009 р. не можуть бути застосовані до правовідносин сторін за Договором кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р., оскільки на час укладення спірного договору вказана постанова не набрала чинності.

За таких обставин, суд не знаходить підстав вважати, що оспорюваний Кредитний договір укладений без додержання вимог ст. 13 Закону Україна Про Державний бюджет України на 2009 рік.

Стосовно доводів позивача за первісним позовом, що оскільки при укладенні додаткових угод №, № 3 10 (що були укладені протягом 2010 року) до Договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. сторонами не були дотримані вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 563 від 07.07.2010 р. Про затвердження Порядку погодження здійснення у 2010 році державними підприємствами, господарськими товариствами, акціонерними холдинговими компаніями (крім банків), у статутному фонді яких 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, та їх дочірніми підприємствами запозичень, забезпечення ними виконання зобов'язань за запозиченнями порукою або гарантією, то це є підставою для визнання спірного Кредитного договору недійсним, то судом ці доводи відхиляються, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою додаткова угода до договору є невідємною частиною договору та разом з основним договором складає єдиний цілий документ. На моменту укладення Договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. сторонами були дотримані вимоги діючого законодавства щодо форми і змісту правочину, отже відсутні підстави для застосування до спірного Кредитного договору положень постанови Кабінету Міністрів України № 563 від 07.07.2010 р., яка на момент його укладення взагалі не існувала.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що п. 16 Статуту КП НВК Іскра встановлено, що Мінпромполітики України щорічно затверджує фінансові плани КП НВК Іскра на відповідний рік. До матеріалів даної справи залучені копії Фінансових звітів КП НВК Іскра на 2009 та 2010 роки, затвердженні Мінпропмполітики України. Згідно цих Фінансових планів Мінпромполітики погоджено план кредитів у 2009 році в сумі 83 800 000,00 грн. та план кредитів у 2010 році в сумі 83 720 000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитами в сумі 14 232 000,00 грн. Згідно таблиці № 5 Інформація до фінансового плану на 2010 рік заборгованість за кредитами станом на 01.01.2010 р. (тобто, отриманими в 2009 році) повинна складати не більше 33 569 000,00 грн. Заборгованість за оспорюваним Кредитним договором на 01.01.2010 р. склала 1 900 000,00 Євро, що становить 21 752 896,70 грн.

З наведеного випливає, що Мінпромполітики України погодило КП НВК Іскра отримання кредитів у 2009 і 2010 роках, а способом здійснення такого погодження є затвердження плану залучення кредитів.

Враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що укладений сторонами у справі Договір кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. є господарським договором, що регламентується приписами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Частиною 4 ст. 179 ГК України встановлено, що при укладені господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно зі ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності до ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 20 ГК України закріплено, що кожний субєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Таким чином, стаття 215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням у момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто, приписами даної правової норми встановлено, що договір є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або він не визнаний судом недійсним.

Позивач за первісним позовом КП НВК Іскра не довів суду підстав для визнання спірного Кредитного договору недійсним, тому в задоволенні первісних позовних вимог про визнання Договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р., укладеного КП НВК Іскра та ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК, недійсним судом відмовляється.

Враховуючи, що судом не вбачається правових підстав для визнання недійсним Договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р., то не підлягають задоволенню судом вимоги КП НВК Іскра про стягнення з ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК 9 097 186,96 грн. як безпідставно набутих за договором, що є недійсним.

Стосовно зустрічних позовних вимог про стягнення з КП НВК Іскра 7 417 962,31 Євро заборгованості зі сплати кредиту і процентів за Договором кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. та стягнення 271 049,71 грн. заборгованості зі сплати комісії і пені, то суд вважає, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК (Банк) зобовязалося надати КП НКВ Іскра (позичальнику) кредит у формі безвідкличної кредитної лінії з лімітом заборгованості по кредиту в сумі, яка не може перевищувати 450 000,00 Євро у порядку, передбаченому п., п. 1.2, 1.3 цього Договору, на цілі: придбання сировини, матеріалів, здійснення виробничих розрахунків, витрат на відрядження, виплати заробітної плати та необхідних бюджетних платежів, сплати відшкодувань пільгових та наукових пенсій, сплати дивідендів, конвертації валюти для сплати по зовнішньоекономічним контрактам, а також фінансування поточної діяльності підприємства, строком з 19.11.2009 р. по 18.11.2010 р. включно зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 15,5 процентів річних.

Згідно з умовами пунктів 1.1, 4.1, 4.4, 4.5, 4.6 Кредитного договору КП НВК Іскра (позичальник) прийняло на себе зобовязання повернути одержаний кредит строком не пізніше 18.11.2010 р., сплатити Банку комісію за оформлення договору в розмірі 5 378,40 грн. не пізніше 24.11.2009 р., сплачувати Банку проценти за користування кредитом у визначені Кредитним договором порядку, строки та розмірі, сплачувати банку комісію за управління кредитною лінією в розмірі 0,01 % від невикористаної частини ліміту кредиту за кожний день існування такої суми щомісячно, а також за збільшення ліміту кредитної лінії по окремо взятій додатковій угоді сплачувати комісію у розмірі, встановленому в п. 2 такої додаткової угоди.

У період з 19.11.2009 р. по 13.10.2010 р. сторонами було укладено 13 додаткових угод до Договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р., якими умови п. 1.1 Договору в частині розміру кредитної лінії та терміну їх використання змінювалися. Так, відповідно до умов додаткової угоди № 13 від 13.10.2010 р. розмір кредитної лінії сторонами був збільшений до 7 400 000,00 Євро.

У відповідності до п. 8.1 Кредитного договору проценти за користування кредитом за ставкою 15,5 % річних нараховуються щомісячно на фактичний залишок коштів.

Згідно з п. 8.2 Кредитного договору комісія за управління кредитною лінією нараховуються щомісячно на суму невикористаної частини ліміту кредиту за кожен день. Комісія за управління кредитною лінією нараховується у національній валюті України шляхом розрахунку у день нарахування, встановленого цим пунктом, грошового еквівалента суми комісії у валюті кредиту і визначення її у гривні за офіційним курсом НБУ на день нарахування.

Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Пунктом 7.1 Кредитного договору сторони визначили, що за порушення термінів повернення кредиту і/або сплати нарахованих процентів, комісій Банк може нараховувати пеню в розмірі 1 % від суми простроченої заборгованості, але не більше подвійного розміру діючої облікової ставки НБУ, за кожний календарний день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, протягом дії Кредитного договору в межах встановленого розміру кредитної лінії ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК надало КП НВК Іскра кредит на загальну суму 19 601 309,24 Євро. В свою чергу, на виконання умов Кредитного договору, КП НВК Іскра повернуло Банку кредит на суму 12 296 862,30 Євро.

Таким чином, в строки встановлені Кредитним договором, тобто до 18.11.2010 р., КП НВК Іскра у повному обсязі не повернуло кредит, не сплатило проценти за користування кредитом та комісію за управління кредитною лінією, що є порушенням зобовязання відповідно до приписів ст. 610 ЦК України.

На час вирішення справи в судовому засіданні заборгованість КП НВК Іскра перед Банком за основною сумою кредиту, яка повинна бути погашена до 18.11.2010 р., склала 7 304 446,94 Євро, що підтверджується відповідними банківськими виписками про рух коштів та проти чого не заперечило КП НВК Іскра.

Згідно розрахунку, наданому Банком, розмір процентів, що нараховані за користування кредитом в період з 18.11.2010 р. по 23.12.2010 р. склав 113 515,37 Євро. КП НВК Іскра зазначена сума відсотків за користування кредитом сплачена не була. Наданий розрахунок судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.

Доказів погашення заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом у повному обсязі КП НВК Іскра суду не надало.

Таким чином, судом встановлено, що станом на час вирішення спору в судовому засіданні за КП НВК Іскра перед ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК рахується заборгованість зі сплати кредиту в сумі 7 304 446,94 Євро та заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом в сумі 113 515,37 Євро.

Комісія за управління кредитною лінією в сумі 478,65 грн., строк сплати якої настав 18.11.2010 р., КП НВК Іскра сплатило в ході судового вирішення даної справи, у звязку із чим Банком зустрічні позовні вимоги були уточнені в цій частині.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача сплати в повному обсязі заборгованості за кредитом не припинено.

На підставі зазначеного, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги про стягнення з КП НВК Іскра на користь ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК 7 417 962,31 Євро заборгованості зі сплати кредиту і процентів за Договором кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. предявленні до стягнення обґрунтовано та підлягають задоволенню судом.

За неналежне виконання взятих на себе згідно умов Договору кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. зобовязань Банк нарахував КП НВК Іскра пеню за невиконання обовязку зі сплати кредиту, процентів та комісії за період прострочення з 19.11.2010 р. по 26.11.2010 р. (тобто, з моменту настання строку сплати 18.11.2010 р., до моменту звернення до суду із зустрічним позовом) в сумі 271 049,71 грн., в тому числі:

- 268 734,03 грн. (еквівалент 25 411,86 Євро за курсом НБУ на 26.11.2010 р. 10,575142 грн.) пеня за несплату кредиту;

- 2 314,05 грн. (еквівалент 218,82 Євро за курсом НБУ на 26.11.2010 р. 10,575142 грн.) пеня за несплату процентів;

- 1,63 грн. пеня за несплату комісії.

Суд, перевіривши в судовому засіданні наданий Банком розрахунок пені за невиконання обовязку зі сплати кредиту, процентів та комісії, визнав його обґрунтованим та вірним.

За таких обставин, вимога про стягнення з КП НВК Іскра на користь ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК 271 049,71 грн. заборгованості зі сплати пені за порушення зобовязань за Договором кредитної лінії № 2305/0100/11/09 від 19.11.2009 р. є обґрунтованою, заснованою на законі, договорі, та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вище викладеного, в задоволені первісного позову відмовляється повністю, зустрічні позовні вимоги про стягнення з КП НВК Іскра 7 417 962,31 Євро заборгованості зі сплати кредиту і процентів та стягнення 271 049,71 грн. заборгованості зі сплати комісії і пені задовольняються в повністю.

Відповідно до ст., ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом залишаються за КП НВК Іскра, за зустрічним позовом присуджуються до стягнення з КП НВК Іскра на користь ПАТ АКБ ІНДУСТРІАЛБАНК, оскільки спір за зустрічною позовною заявою доведено до суду з вини КП НВК Іскра.

Керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст., ст. 20, 76, 77, 174, 175, 179, 230 Господарського кодексу України, ст., ст. 3, 6, 92, 203, 204, 215, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 1049, 1054 Цивільного кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Науково-виробничий комплекс Іскра, (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 84, код ЄДРПОУ 14313866, р/р № 26002054670001 в АКБ Індустріалбанк м. Запоріжжя, МФО 313849 ) на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк ІНДУСТРІАЛБАНК, (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 Років радянської України, буд. 39-Д, код ЄДРПОУ 13857564, р/р № 32004105100 в Управлінні НБУ в Запорізькій області, МФО 313849) заборгованості зі сплати кредиту і процентів за договором кредитної лінії 7 417 962 (сім мільйонів чотириста сімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят два) Євро 31 цент, 271 049 (двісті сімдесят одну тисячу сорок дев'ять) грн. 71 коп. пені, 2 429 ( дві тисячі чотириста двадцять дев'ять) Євро 04 цента державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 24 січня 2011 р.