Ухвала суду № 64263257, 24.01.2017, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" січня 2017 р. Справа № 907/955/16

За позовом Публічного акціонерного товариства „Банк «Фінанси та Кредит», м. Київ

за участі третіх осіб на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ та Національного банку України, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства „Мукачівський завод «Точприлад» м. Мукачево

про стягнення 69 738 825, 88 грн.,

Суддя господарського суду В.П. Кривка

представники:

Позивача ОСОБА_1, довіреність від 13.12.16 №3-243110/12808;

Відповідача не зявився;

Треті особи - не зявилися;

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством „Банк «Фінанси та Кредит», м. Київ заявлено позов до Публічного акціонерного товариства „Мукачівський завод «Точприлад» м. Мукачево про стягнення суми 69 738 825, 88 грн. Ухвалою господарського суду від 03.01.17 до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Національний банк України

Після порушення провадження у справі від позивача ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на адресу суду надійшло клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання по справі №907/955/16. Таке клопотання було судом задоволено, судове засідання 24.01.17 проводилось зі здійсненням його технічної фіксації відповідно до ст. 811 ГПК України.

До початку судового засідання від відповідача надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи на інший термін у звязку з перебуванням його уповноваженого представника у відпустці з доданням підтверджуючих доказів.

Крім того, від залучених до участі у справі ІІІ-іх осіб надійшли письмові пояснення з приводу суті спору, якими підтримуються заявлені позивачем вимоги (долучено до матеріалів справи).

Присутній в судовому засіданні уповноважений представник позивача подав додаткові письмові матеріали та пояснення по суті спору. Між тим, довідки про стан розрахунків заявленої до стягнення суми станом на момент слухання справи не подав, в звязку з чим проти відкладення слухання справи не заперечував.

Крім цього, при зверненні до суду з даним позовом позивач звернувся з заявою про вжиття заходів забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. У своєму клопотанні, яке у судовому засіданні підтримано уповноваженим представником, просить вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника у розмірі ціни позову 69 738 825,88 грн. та судового збору 206 700 грн., які обліковується на будь-яких розрахункових рахунках ПАТ «Мукачівський завод «Точприлад». Необхідність вжиття таких заходів заявник повязує із значною сумою заявленої до стягнення заборгованості, у звязку з цим припускає, що належне майно та грошові кошти можуть зникнути, зменшитись за розміром на момент виконання рішення суду з метою ухилення від його виконання, тощо. Між тим, належних (допустимих) доказів чи обґрунтувань таких припущень в підтвердження наведених мотивів, в тому числі необхідності вжиття заходів забезпечення позову саме в заявлений спосіб - не надав та не навів.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Як вбачається з наявних матеріалів справи, на які позивач покликається як на підставу заявлених вимог про стягнення 69 738 825, 88 грн., правовідносини сторін щодо заявленої суми ґрунтуються на кредитних угодах, які також забезпечені укладеними між сторонами договорами застави та іпотеки. Таким чином, виконання відповідачем кредитних угод в установленому порядку вже забезпечені заставленим та іпотечним майном, тому доводи заявника щодо можливого невиконання рішення в даній справі є необґрунтовані. В той же час, обраний позивачем спосіб до забезпечення позову може мати наслідком повне припинення господарської діяльності відповідача, що в свою чергу, може призвести до негативних наслідків як соціального, так і матеріального характеру (одночасної невиплати заробітних плат значній кількості працівників заводу, зупинення виробництва, можливого погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості, тощо), при цьому позбавить можливості виконання відповідачем зобовязань в добровільному порядку.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши наявні у справі документи та матеріали, зважаючи на предмет позовних вимог та суть спору, зазначені заявником підстави, на які він покликається у позові (у звязку з цим оцінюючи адекватність засобу забезпечення позову), суд дійшов висновку, що клопотання позивача про забезпечення позовних вимог на підставі ст. 67 ГПК України шляхом накладення арешту на грошові суми боржника судом до задоволення не підлягає, з огляду на відсутність та ненадання належних доказів наявності дійсних та достатніх підстав для забезпечення позову з відповідним обґрунтуванням, в т.ч. обґрунтувань що не вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому суд бере до уваги вже наявне дійсне забезпечення виконання кредитних угод та заявлених вимог - договорами застави та іпотеки.

З огляду на неявку відповідача, з метою забезпечення змагальності процесу (необхідності забезпечення процесуальних прав сторін), витребування додаткових документів, розгляд справи належить відкласти. Звернути увагу сторін на передбачені господарським процесуальним законом правові наслідки неявки в судові засідання та невиконання вимог ухвали суду, зокрема ст. 75 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66-67 ГПК України відмовити.

2. Розгляд справи відкласти на "15" лютого 2017 р. о 12:00 год., засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а.

3. Зобовязати сторони до початку судового засідання надати:

Позивача

довідку про стан розрахунків заявленої до стягнення суми станом на момент призначеної до слухання дати з доданням підтверджуючих документів (належним чином засвідчені виписки банку, платіжні доручення, тощо);

усі наявні належні та допустимі докази, на які містяться покликання в позові, як на підставу наведених обґрунтувань та заявлених вимог (зокрема, щодо залучених ІІІ-осіб, угоди застави та іпотеки (оригінали для огляду);

Відповідача:

письмові пояснення по суті позову з доданням підтверджуючих документів;

контррозрахунок заявленої до стягнення суми, з доданням підтверджуючих

документів (засвідчені копії платіжних документів, виписки банку, тощо).

Зобовязати сторони:

у разі врегулювання спору в позасудовому порядку подати суду належні докази та

письмову правову позицію щодо подальшого розгляду справи.

Явку уповноважених представників сторін у судове засідання визнати обовязковою, представників ІІІ-іх осіб на власний розсуд.

Суддя Кривка В.П.