Ухвала суду № 64262571, 17.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 року м. Київ К/800/15549/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Кравцова О.В. Єрьоміна А.В., провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Київської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Текссол-С" до Київської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа - Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, про визнання протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Текссол-С" (далі Товариство) звернулось до суду з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі Митниця), третя особа - Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №125110011/2015/000252/1 від 19.09.2015 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, на підставі необґрунтованого висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів, що ввозилися на територію України, прийнято рішення про визначення іншої, відмінної від заявленої декларантом, митної вартості товарів.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №125110011/2015/000252/1 від 19.09.2015 року.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Митниця звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між компанією "Mumtaz&CO" (Сіалкот, Пакистан) (Продавець) та Товариством (Покупець) укладено контракт від 18.06.2012 року №PK/20120608/UK на умовах якого Продавець продає, а Покупець купує тканину власного виробництва Продавця: Х/Б 100%, полікотон 52/48, поліестер 100%. Найменування товару, його вартість та кількість може змінюватись шляхом укладання додаткових угод, які є невід'ємними частинами контракту.

20 червня 2015 року сторони уклали додаткову угоду №40 до контракту від 18.06.2012 року №PK/20120608/UK якою погодили, що Продавець поставить Покупцю товар: 1) тканина 100% бавовняна відбілена, завширшки 300 см. (код 5208), щільністю 143+/-5 г/м2, сатинового переплетення (4х1), 164х72/40х40, кількістю 5973,00 пог.м. за ціною 1,33 дол. США за 1 пог.м.; 2) тканина 100% бавовняна, вибивна, завширшки 220 см. (код 5208), щільністю 150+/-5 г/м2, полотняного переплетення (1х1) 60х60/20х20, кількістю 21750,00 пог.м. за ціною 1,01 дол. США за 1 пог.м.; 3) тканина 100% бавовняна вибивна, завширшки 220 см. (код 5208), щільністю 126+/-5 г/м2, сатинового переплетення (4х1) 138х76/40х40, кількістю 59346,00 пог.м. за ціною 1,33 дол. США за 1 пог.м.

Відповідно до пункту 4.1 додаткової угоди поставка товару відбувається на умовах FOB Муххамад бін Касім (Пакистан).

У серпні 2015 року позивачем на підставі контракту від 18.06.2012 року №PK/20120608/UK та інвойсу від 20.06.2015 року №МС/0036/2015 здійснено ввезення на територію України зазначених вище товарів.

9 вересня 2015 року позивачем до Митниці подано електронну митну декларацію (далі ЕМД) №125130012/2015/463386 в якій до митного оформлення заявлено товари:

1) тканина бавовняна 100% з поверхневою щільністю 150+/-5 г/м2, вибивна, полотняного переплетення, без покриття, без просочення, завширшки 220 см., кількістю 21750,0 м.пог. 47850, м.кв., 20х20/60х60, сток за ціною 21967,50 дол. США;

2) тканина бавовняна 100%, з поверхневою щільністю 126+/-5 г/м2, вибивна, сатинового (атласного) переплетення, без покриття, без просочення, завширшки 220 см., кількістю 59346,0 м.пог, 130561,20 кв.м., 138х76/40х40, сток за ціною 78930,18 дол. США;

3) тканина бавовняна 100%, з поверхневою щільністю 143+/-5 г/м2, відбілена, комбінованого (атласного та сатинового) переплетення, без покриття, без просочення, завширшки 300 см, 5973,0 м.пог, 17919 м.кв., 164х72/40х40, сток за ціною 7944,09 дол. США.

Загальна вартість товару відповідно до графи 22 ЕМД №125130012/2015/463386 становить 108841,77 дол. США (2363404,78 грн.) на умовах поставки FOB Муххамад бін Касім (Пакистан) (PK, Qasim), у тому числі 28627,95 грн. - вартість транспортних витрат.

Митна вартість товару визначена позивачем з застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту).

Відповідно до графи 33 ЕМД №125130012/2015/463386 на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем були подані такі документи: зовнішньоекономічний контракт 18.06.2012 року №PK/20120608/UK (код m4104); додаткову угоду №170614 від 17.06.2014 року до контракту від 18.06.2012 року №PK/20120608/UK (код 4103); додаткову угоду №40 від 20.06.2015 року до контракту від 18.06.2012 року №PK/20120608/UK (код 4103); інвойс від 20.06.2015 року №МС/0036/2015 (код 3105); договір про транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажних перевезень №1342/08/02 від 02.07.2012 року (код m 4301); рахунок на оплату №197 від 31.07.2015 року (код 3004); коносамент №РК20375074 від 25.06.2015 року (код m4104); специфікацію на товар складену виробником від 20.06.2015 року №36 (код 3013); сертифікат про походження товару №SCCS/CO/001509 від 23.07.2015 року (код 7011); експортну декларацію №ABPL0124382 від 22.06.2015 року; калькуляції вартості кожного товару; технічні умови на виробництва кожного товару; прайс-лист продукції контрагента позивача; пакувальний лист.

В ході перевірки поданих до митного оформлення документів за вказаною ЕМД митним органом було встановлено, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товару та виявлено розбіжності, що впливають на розрахунок рівня митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України, 09.09.2015 року позивачу було надіслано електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: зовнішньо-економічний договір (контракт) купівлі-продажу; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи; договір на перевезення, рахунок про сплату транспортних перевезень, заявку; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів або сировини. Інші документи за бажанням декларанта.

Листом від 15.09.2015 року №1509/15-01 позивачем надані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: копію договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажних перевезень №1342/08/02 від 02.07.2012 року; копію акту надання послуг №224 від 31.07.2015 року, копію рахунку на оплату №197 від 31.07.2015 року; копію платіжного доручення від 31.07.2015 року №2456 якими підтверджується вартість фрахту в сумі 28627,95 грн.; оригінал прибуткової накладної №ТЕК462847 від 05.08.2015 року, виданої ТОВ «Текссол-С»; експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Ц-848 від 07.09.2015 року. З приводу запитуваних страхових документів позивач повідомив, що страхування товару не здійснювалось, тому такі документи у товариства відсутні.

За результатами розгляду поданих документів, 19.09.2015 року Митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125110011/2015/000252/1, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод, задекларовану митну вартість товару №1 у розмірі 21967,50 дол. США скоригував до 34767,81 дол. США; задекларовану митну вартість товару №2 у розмірі 78930,18 дол. США скоригував до 141006,10 дол. США; задекларовану митну вартість товару №3 у розмірі 7944,09 дол. США скоригував до 22622,74 дол. США.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що заявлена декларантом митна вартість товарів не була прийнята, оскільки позивачем не було подано всіх документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 3 статті 53 Митного кодексу України, подані документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: надані специфікації, експортна декларація не відповідають заявленій партії товару; в наданій довідці про вартість перевезення товару вартість перевезення та номер контейнера не відповідають заявленим в ДМВ та МД; в якості додаткових документів декларантом надано висновок експертної організації, транспортні перевізні документи та нову довідку про перевезення товарів, але інші розбіжності не усунуто.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130012/2015/0038.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач надав усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту, а відтак об'єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У статті 57 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 МК.

За змістом частин 4, 5 статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до переліку даних документів, наведеного в частині другій даної статті, такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для незастосування митним органом методу вартості товарів за ціною договору (контракту) слугувало те, що:

- згідно п.1 контракту №PK/20120608/UK найменування, вартість та кількість товару можуть змінюватися відповідно до додатків до контракту, які є невід'ємною частиною контракту. До ЕМД №125130012/2015/463386 декларантом було надіслано електронну копію додатку №37 до контракту №PK/20120608/UK у якому вказано кількість (2 товари) та вартість товарів (78190 дол. США) за цим додатком, однак вони не відповідали заявленим в ЕМД кількості (3 товари) та вартості (108841,77 дол. США);

- надана довідка про вартість перевезення (фрахту) товару №1506002 містить посилання на фрахту пл. коносаменту РК20375074, проте, до митного оформлення надано коносамент №MSCUK8750214;

- у рахунку від 31.07.2015 року №197 щодо вартості перевезення товару, наданому транспортним агентом ТОВ «ТЕСЕЙ», визначено лише вартість морського фрахту за номером контейнера. Відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС при умовах поставки FOB франко-борт…(назва порту відвантаження) митна вартість товару повинна включати в себе вартість навантаження на борт судна в порту відвантаження. Згідно з довідкою перевізника №1506002 від 31.07.2015 року дані витрати здійснювалися відправником, однак надана до митного оформлення калькуляція виробника не містить вказаних витрат;

- кількість, асортимент та ціна товарів, вказаних в прибутковій накладній від 05.08.2015 року №ТЕК462847 не відповідають зазначеним в поданому до митного оформлення інвойсі №МС/0034/2014 та ЕМД №125130012/2015/463386;

- у експертному висновку Київської обласної торгово-промислової палати від 07.09.2014 року №Ц-848 експертом було проведено моніторинг вартості товару «тканина бавовняна» лише даного виробника та зазначено, що контрактна вартість товару відповідає ціновій політиці виробника, а не кон'юктурі світового ринку в цілому, тобто експерт використав ціну сформовану виробником, не здійснивши аналізу цін аналогічної продукції в країні експорту. Наданий висновок носить консультативний характер.

З огляду на вище наведене колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.1 додаткової угоди №40 до контракту від 18.06.2012 року №PK/20120608/UK поставка товару відбувається на умовах FOB Муххамд бін Касім (Пакистан).

FOB (named port of shipment) (англ. Free On Board), або Франко борт (назва порту відвантаження) - міжнародний комерційний торгівельний термін, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водяним транспортом.

Таким чином, поставка товару на умовах FОB передбачає обов'язок продавця здійснити навантаження вантажу на борт визначеного покупцем судна в порту відвантаження. Отже всі витрати у зв'язку з здійсненням навантаження на умовах поставки FОB закладаються продавцем у контракту ціну товару.

За змістом частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються в тому числі витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Отже, митна вартість товару включає у тому числі транспорті витрати на перевезення товару, але лише до місця ввезення на митну територію України.

Згідно з матеріалами справи, поставка товару здійснювалась морським транспортом ТОВ «ТЕСЕЙ» на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажних перевезень від 02.07.2012 року №1342/08/02 до місця призначення Україна, Іллічівськ, що підтверджується коносаментом №РК20375074 від 25.06.2015 року.

До складу митної вартості товару позивачем були включені витрати на транспортування по маршруту Муххамад бін Касім (Пакистан) - м. Іллічівськ (Україна), що підтверджується актом надання послуг №224 від 31.07.2015 року, відповідно до якого вартість морського фрахту становить 28627,95 грн., а також рахунком на оплату №197 від 31.07.2015 року, платіжним дорученням від 31.07.2015 року №2456 на загальну суму 30609,89 грн., у тому числі вартість фрахту 28627,95 грн.

Таким чином, позивачем до митного оформлення були надані вичерпні документи, що підтверджують склад та числове значення витрат на транспортування вантажу.

Щодо посилань відповідача на невідповідність експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати від 07.09.2014 року №Ц-848, слід зазначити наступне.

Відповідно до експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати від 07.09.2014 року №Ц-848 вартість імпортованих позивачем товарів відповідає інвойсній ціні згідно з поданими позивачем до митного оформлення документами.

При цьому, такий висновок експертом зроблено за наслідками дослідження цінової кон'юктури ринку, на підставі наявної інформації про експортні ціни на пропозиціях тканини виробника Muhammad Bin Qasim, Пакистан, контрактних цін (фактичних угод) на дану та аналогічну продукцію, імпортовану в Україну, а також ціноутворюючих факторах контракту (об'єму поставки, умовам оплати, тощо).

Отже, враховуючи наведене, посилання відповідача на те, що висновок експерта не враховує ціни товару на світовому ринку, не відповідає фактичним обставинам справи.

Разом з цим, неприйняття до уваги висновку експерта Київської обласної торгово-промислової палати, який базується на невідповідних, на думку відповідача, джерелах, не може вважатися розбіжністю у розумінні митного законодавства, оскільки подання даного документу не є обов'язковим для цілей визначення митної вартості товарів відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України. У зв'язку з цим його відсутність не може впливати на можливість визначення числових даних митної вартості на підставі наданих документів.

Щодо невідповідності прайс-листа, то як вірно зазначили суди попередніх інстанцій, що ні національне, ні міжнародне законодавство не містить вимог, яким повинен відповідати прайс-лист. Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і, як таке, забороняється.

Митним кодексом України не передбачено таких повноважень відповідача як встановлення змісту та форми прайс-листів, або порядку їх заповнення.

Необхідно також зазначити, що прайс-лист є додатковим документом для підтвердження митної вартості товарів і може вимагатись лише у разі встановлення розбіжностей в основних документах, до яких він не відноситься.

При цьому, прайс-листи продукції складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.

У даному випадку той факт, що прайс-лист датовано 01.11.2014 року, а поставка товару відбувалась у серпні-вересні 2015 року не спростовує договірну вартість, а тому не може бути достатньою підставою для неврахування вказаних у такому прайс-листі цін, або не врахування його в цілому.

Крім цього, необґрунтованими є посилання відповідача на те, що підставою для витребування від декларанта додаткових документів було те, що до ЕМД від 09.09.2015 року №125130012/2015/463386 були приєднані інші документи, ніж ті, що вказані у графі 44, з огляду на те, що зміст електронного повідомлення від 09.09.2015 року, яким від позивача були витребувані додаткові документи на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, не містить будь-якої конкретизації суті розбіжностей та недоліків у приєднаних документах, або зауважень, що позивачем до електронної митної декларації були приєднані інші документи, ніж ті, що вказані у графі 44 ЕМД.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем під час проведення митного контролю і митного оформлення товару було надано всі необхідні документи, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

В той же час, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби України - відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: