Ухвала суду № 64261711, 12.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 січня 2017 року м. Київ К/800/352/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М. вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги директора Публічного акціонерного товариства «СБК «Водпроект» на судові рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі за його позовом до Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У грудні 2016 року директор Публічного акціонерного товариства «СБК «Водпроект» звернувся з касаційною скаргою на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, якими у задоволенні позову відмовлено.

Ставиться вимога про скасування судових рішень та ухвалення нового про задоволення позовних вимог. Вказується на те, що відповідачем при прийнятті спірного рішення порушено вимоги частини третьої статті 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464-VІ), оскільки лише за наявності акту перевірки про порушення начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник приймає рішення про застосування штрафних санкцій.

Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні.

Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням відповідача від 11 липня 2016 року до позивача на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ застосовано штраф та нараховано пеню за несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 11806,49 гривень за період з 21 травня 2015 року по 4 липня 2016 року.

Стаття 25 Закону № 2464-VI визначає заходи впливу та стягнення, зокрема: на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина десята); орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (пункт 2 частини одинадцятої); про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (частина чотирнадцята).

Аналіз вищевказаних норм дає можливість зробити висновок, що за несплату та/або несвоєчасне перерахування єдиного внеску нараховується штрафна санкція та пеня в розмірі 20 відсотків та 0,1 відсотка, відповідно, яка нараховується до фактичного перерахування коштів. При цьому, часткове погашення боргу здійснюється в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до положень Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, у разі виявлення фіскальним органом своєчасно ненарахованих та/або несплачених платником сум єдиного внеску такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Документами, які є підставою для нарахування пені є такі, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за єдиним внеском, – виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; звіт платника щодо нарахування єдиного внеску з від’ємним значенням; відомості або довідка (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; свідоцтво про смерть фізичної особи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що приймаючи спірне рішення відповідач діяв у межах повноважень та на підставі чинного законодавства, оскільки застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску здійснюється за даними платника, що відображаються на підставі даних інформаційної системи фіскального органу, а обов’язкове складання акту перевірки при цьому не передбачено.

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «СБК «Водпроект» на судові рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі за його позовом до Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про скасування рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко