Ухвала суду № 64261445, 19.01.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1672/16

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

19 січня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

Представника позивача: ОСОБА_2

Представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Нігинський кар'єр" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскарженого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції доводи скарги підтримав у повному обсязі з підстав і мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Крім того просив залишити адміністративний позов без розгляду у зв'язку з пропуском ними строку.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось в судовому засіданні, звертаючись до суду та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що 2011 році Житомирською геологічною експедицією за замовленням ДП "Нігинський кар'єр" було проведено перерахунок залишків запасів корисної копалини Нігинсько-Вербецького родовища вапняків в Кам'янець-Подільському районі.

У відповідності до зазначеного перерахунку, за час роботи ДП "Нігинський кар'єр" було зайво списано 15193,47 тисяч тон запасів корисної копалини, за яку було сплачено збір за георозвідувальні роботи та плату за надра.

На підставі перерахунку складений уточнений звіт по формі 5-ГР, який поданий до ДНВП Геоінформ України. Даний звіт прийнятий та станом на 01.01.2011 року, внесені відповідні зміни до державного реєстру запасів корисної копалини - поновлено зайво списані запаси вапняку Нігинсько-Вербецького родовища вапняків в кількості 15193,470 тисяч тон.

Згідно результатів перерахунку залишку запасів корисної копалини Нігинсько-Вербицького родовища вапняків, виконаного ПДРГ "Північгеологія" помилково списані запаси поновлені на балансі держави та підприємства, що підтверджується довідкою ДНВП "Геоінформ України" №02/302-4468 від 23.12.2014 року, за які фактично сплачено збір за георозвідувальні роботи у розмірі 7351208 грн. та плата за надра - 224863356 грн.

Результати перерахунку залишку запасів вапняків були розглянуті та прийняті на засіданнях НТР Житомирської ГЕ (протокол №109 від 18.04.2011 року) та НТР ПДРГП "Північгеологія" (протокол №22 від 21.04.2011 року).

Згідно із даними обліку балансу надр та згідно довідки державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" №02/302-4468 від 23.12.2014 року, станом на 29.08.2016 року заборгованість із сплати за користування надрами вказаної в листі Державної фіскальної служби України, не підтверджується, а навпаки підтверджується заборгованість Державного бюджету України перед ДП "Нігинський кар'єр" за надра, які були помилково списані з балансу.

ДП "Нігинський кар'єр" листом від 06.06.2011 року №166 звернулося до Кам'янець- Подільської ОДПІ про перерахування зайво сплачених платежів на розрахунковий рахунок підприємства або зарахування зайво сплачених платежів в рахунок поточних платежів та платежів майбутніх періодів.

Листом від 17.06.2015 року №465 повторно надіслано заяву до контролюючого органу про необхідність зарахування зайво сплачених платежів в рахунок поточних платежів та платежів майбутніх періодів, так як їх незарахування призводить до створення податкового боргу зі сплати за надра та нарахування пені та штрафів за невчасну їх сплату. Вказані заяви залишились без розгляду відповідача.

Отже, позивач фактично позбавлений можливості повернути зайво сплачений збір за георозвідувальні роботи у розмірі 7351208 грн. та плату за надра - 224863356 грн., а відтак звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

За результатом розгляду справи, суд І інстанції дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову .

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Згідно спеціального дозволу на користування надрами №1130 від 05.11.1997 року, ДП "Нігинський кар'єр" розробляє Нігинсько-Вербецьке родовище вапняків, ділянка "Сахкамінь".

Згідно із протоколом ДКЗ СРСР №7137 від 29.03.1974 року запаси корисних копалин Нігинсько-Вербецького родовища вапняків затверджені в кількості 66757000 тон.

В розділі III ДКЗ СРСР постановив, що в продуктивній товщі вмішуються рихлі різності (6%) та карстові породи (7%), які не включені підрахунок запасів.

Таким чином, рекомендовано при підрахунках об'ємів видобутої гірничої маси по маркшейдерських замірах, враховувати об'ємну масу і процентний вміст рихлих різностей і карстових порід.

Так, відповідно до п.25 постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін і доповнень до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин" від 04.10.2000 року №1512, встановлено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться обов'язково у тому разі, коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими ДКЗ, або якщо списані та передбачені до списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

Вказана норма кореспондується із п.22 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №865 від 22.12.1991 року.

В період з 1974-2011 роки при списанні видобутої корисної копалини на підприємстві геомаркшейдерською службою помилково не враховувався вміст рихлих різностей і встановлено, що дійсно помилково знято з обліку корисної копалини.

Відповідно пп.1 п.252.1 ст.252 ПК України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством (п.252.3 ст.252 Кодексу).

За п.252.6 ст.252 ПК України, базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Відповідно до п.п.252.25.1 п.252.25 ст.252 ПК України платник рентної плати сплачує податкові зобов'язання за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини.

Відповідно до ст. 252.19 ПК України, обсяг (кількість) погашених запасів корисних копалин визначається платником рентної плати самостійно у журналі обліку видобутих корисних копалин відповідно до вимог затверджених ним схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції і нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничих підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі з дотриманням вимог актів законодавства з питань гірничого нагляду за раціональним використанням надр.

Тобто, платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами.

Як встановлено судом І інстанції та підтвердилось при апеляційному рогляді, у листі заступника Голови Держгірпромнагляду №1/03-7- 05/296 від 17.01.2011 року, що у період з 2005-2008 роки фактична наявність на родовищі вивітрених різновидів вапняку та карстових порід маркшейдерською службою підприємства не виявлялась та не підтверджувалась. Тобто, на підприємстві не проводились лабораторні дослідження якості корисної копалини та відсутні ОСОБА_4 заміру видобутої сировини з підтвердженням якісних чинників і визначення фізико-механічних властивостей порід.

В 2011 році Житомирською геологічною експедицією за замовленням ДП "Нігинський кар'єр" було проведено перерахунок залишків запасів корисної копалини Нігинсько-Вербецького родовища вапняків в Кам'янець-Подільському районі, а отже, у відповідності до зазначеного перерахунку, за час роботи ДП "Нігинський кар'єр" було зайво списано 15193,47 тисяч тон запасів корисної копалини, за яку було сплачено збір за георозвідувальні роботи та плату за надра.

На підставі перерахунку складений уточнений звіт по формі 5-ГР, який поданий до ДНВП Геоінформ України. Даний звіт прийнятий та станом на 01.01.2011 року, внесені відповідні зміни до державного реєстру запасів корисної копалини - поновлено зайво списані запаси вапняку Нігинсько-Вербецького родовища вапняків в кількості 15193,470 тисяч тон.

Згідно результатів перерахунку залишку запасів корисної копалини Нігинсько-Вербицького родовища вапняків, виконаного ПДРГ "Північгеологія" помилково списані запаси поновлені на балансі держави та підприємства, що підтверджується довідкою ДНВП "Геоінформ України" №02/302-4468 від 23.12.2014 року, за які фактично сплачено збір за георозвідувальні роботи у розмірі 7351208 грн. та плата за надра - 224863356 грн.

Результати перерахунку залишку запасів вапняків були розглянуті та прийняті на засіданнях НТР Житомирської ГЕ (протокол №109 від 18.04.2011 року) та НТР ПДРГП "Північгеологія" (протокол №22 від 21.04.2011 року).

Згідно із даними обліку балансу надр та згідно довідки державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" №02/302-4468 від 23.12.2014 року, станом на 29.08.2016 року заборгованість із сплати за користування надрами вказаної в листі Державної фіскальної служби України, не підтверджується, а навпаки підтверджується заборгованість Державного бюджету України перед ДП "Нігинський кар'єр" за надра, які були помилково списані з балансу.

Пунктом 87.1 ст.87 ПК України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що виникли внаслідок надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст.43 ПК України.

Пункт 43.1 статті 43 ПК України визначає умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань до бюджетів різних рівнів.

Відповідно до норм Кодексу помилково сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань. А надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Поверненню з бюджету підлягають: надміру сплачені податки, збори (обов'язкові платежі); помилково сплачені податки, збори (обов'язкові платежі).

Грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно поверненню підлягають помилково та/або надміру сплачені податкові зобов'язання, штрафні санкції, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України та розділу ІІІ Порядку повернення, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції критично ставиться до посилання представника апелянта на рахунок залишення адміністративного позову без розгляду з огляду на наступне.

Так, на аргументацію даного клопотання , апелянт зазначає, що Кам'янець-Подільська об'єднана Державна податкова інспекція 12.07.2011 року за №15752/10/15-340 надала відповідь на лист позивача від 06.06.2011 року № 166, а відтак, позивачу з 12.07.2011 року було повідомлено про відсутність підстав щодо коригування податкових зобов'язань.

Водночас, суд апеляційної інстанції дослідивши в сукупності лист позивача від 06.06.2011 року так і лист - відповідь відповідача від 12.07.2011 року, зазначає, що Кам'янець-Подільською ОДПІ залишено поза увагою, що вже станом на 01.01.2011 року, внесені відповідні зміни до державного реєстру запасів корисної копалини, а саме було зайво списано 15193,47 тисяч тон запасів корисної копалини, за яку було сплачено збір за георозвідувальні роботи та плату за надра, натомість, з 2011 року контролюючим органом не було прийнято рішенння про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Крім того, як зазначалось вище, лист позивача від 17.06.2015 року №465 про необхідність зарахування зайво сплачених платежів в рахунок поточних платежів та платежів майбутніх періодів залишено апелянтом без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_5 ОСОБА_4