Ухвала суду № 64261421, 24.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 р. Справа № 876/8471/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

участю секретаря Чопко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року у справі за позовом приватного підприємства "Євротерм-Львів" до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА :

Приватне підприємство "Євротерм-Львів" 11.08.2016року звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області , у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.07.2016 № 0006681200.

В обґрунтування позовних вимог ПП "Євротерм-Львів" зазначає, що 26.04.2016 та 11.05.2016 - у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, позивач здійснив оплату податкового зобов'язання в сумі 390000,00 грн до Державного бюджету України, проте помилково у платіжних дорученнях зазначив рахунок ГУ Держказначейства, який призначений для сплати до Державного бюджету України збору, який сплачується під час набуття права власності на легкові автомобілі, внаслідок чого на підставі листів позивача від 25.05.2016 та 26.05.2016 кошти були зараховані на правильний рахунок. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийняте безпідставно, тому просить суд його скасувати.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року позовну заяву - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що перевіркою встановлено, що ПП "Євротерм-Львів" порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 10.05.2016 ПП "Євротерм-Львів" подано податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за І квартал 2016 року № 9072892263, в якій податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (р. 19) становить 487738 грн. Платник трактує, що дану задекларовану суму було оплачено 26.04.2016 платіжним дорученням № 96 та 11.05.2016 платіжним дорученням № 104. Однак, кошти були сплачені на рахунок збору, який сплачується під час набуття права власності на легкові автомобілі, а не на рахунок податку на прибуток приватних підприємств (33115318700008). Кошти платника були перераховані управлінням Державної Казначейської служби з рахунку збору, який сплачується під час набуття права власності на легкові автомобілі на рахунок податку на прибуток приватних підприємств 26.05.2016. Оскільки останнім днем сплати даного зобов'язання було 10.05.2016 в платника виникла штрафна санкція за несвоєчасну сплату податку на прибуток приватних підприємств в сумі 377672,95 грн, відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для його скасування немає, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Згідно із частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України.

А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Галицькою ОДПІ проведено перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання, про що 13.07.2016 складено акт № 1524/33532913/12-02 . Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI, а саме протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств "Євротерм-Львів" (ЄДРПОУ 33532913) по Декларації з податку на прибуток підприємства від 10.05.2016 № 9072892263. За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 22.07.2016 винесено податкове повідомлення-рішення № 0006681200, яким визначено суму штрафу у розмірі 37767,30 грн.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленнями-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або непі вважається узгодженою.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку, та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до абзацу 1 п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій /декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого податковим Кодексом для подання податкових декларацій.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строк) сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету.

Згідно із частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК України.

А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 826/6059/13-а.

Судом встановлено, що ПП "Євротерм-Львів" сплатило суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств по податковій декларації від 10.05.2016 № 9072892263 за 1 квартал 2016 року, граничний термін сплати 20.05.16, платіжним дорученням від 26.04.2016 № 96 в розмірі 190000,00 грн та платіжним дорученням № 104 від 11.05.2016 в розмірі 20000,00 грн відповідно.

Однак, в згаданих платіжних дорученнях помилково зазначено казначейський рахунок, який призначений для сплати до Державного бюджету України збору, який сплачується під час набуття права власності на легкові автомобілі.

25.05.2016 та 26.05.2016 ПП "Євротерм-Львів" звернулось з листами в управління пенсійного фонду у Галицькому районі в. Львова та управління Державної казначейської служби України у Сихівському районі м. Львова з проханням перерахувати помилково сплачені кошти з казначейського рахунку 31110155700008 (збір під час набуття права власності на легкові автомобілі) на казначейський рахунок 33115318700008 (податок на прибуток приватних підприємств).

Отже, у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, позивач здійснив оплату податкового зобов'язання до Державного бюджету України, проте помилково у платіжному дорученні зазначив інший рахунок. Внаслідок цього вказане податкове зобов'язання зараховано на рахунок передбачений для оплати збору під час набуття права власності на легкові автомобілі, проте подальшому, вказане податкове зобов'язання зараховано на правильний рахунок передбачений для оплати податку на прибуток приватних підприємств.

З огляду на викладене, нарахування позивачу штрафних санкції за порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України при сплаті податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за І квартал 2016 року не ґрунтується на згадуваних нормах законодавства.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ч 3 160 ст. 195, 196, 199, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2016 року у справі № 813/2772/16 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар