Ухвала суду № 64261415, 24.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 876/2372/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.03.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИЛА :

Позивач 3 березня 2016 року звернувся до суду з даним адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС, яким просить визанати незаконною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил.

Оскаржуваною ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.03.2016 року - повернуто позов ОСОБА_1

У поданій апеляційній скарзі апелянт просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою справу направити на продовження розгляду, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Повертаючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04.03.2016 року позовна заява була залишена без руху, як така, що подана з порушенням вимог ч. 3 ст.106 КАС України, а саме без сплати судового збору згідно до вимог Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року з наданням позивачу строку для усунення недоліків до 14.03.2016 року. Однак станом на 14.03.2016 року позивачем вимогу суду щодо сплати судового збору не виконані. Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що провадження по справі не може бути відкрите, а тому позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачу.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, яким просить визанати незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Згідно п.6 ч. 1 ст.107 КАС України - суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що однією зі сторін є Закарпатська митниця ДФС, яка є державним органом, та позивачем обґрунтовуються вимоги про скасування постанови митниці неправомірними діями заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Каращенка А.І. при прийнятті постанови по справі про порушення митних правил № 0219/30500/16 від 23.02.2016 року, які порушують права людини та вимоги чинного законодавства та скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Відповідно до частини 4 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

При цьому, частиною 1 статті 458 Митного кодексу України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням. Отже, позивач, який оскаржив постанову у справі про адміністративне правопорушення (порушення митних правил) звільняється від сплати судового збору. Слід зазначити, що Законом про судовий збір, який набрав чинності 01.11.2011 року, такі особи не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється. Разом із цим такий припис частини четвертої статті 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону про судовий збір, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним.

Крім того, у цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини 4 статті 288 КУпАП є спеціальними нормами відносно норм Закону про судовий збір. Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується.

А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 199 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 202, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.03.2016 року у справі № 308/2255/16-а - скасувати, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар