Постанова № 64261001, 24.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року Справа № 876/4911/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Болюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, треті особи: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення витрат,-

В С Т А Н О В И В:

25.02.2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, в якому, із урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати противоправними дії відповідача щодо стягнення з його довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці податку з доходів фізичних осіб; зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити йому протиправно стягнутий податок з доходів фізичних осіб за період з листопада 2015 р. по червень 2016 р. в розмірі 14904,48 грн., 551,20 грн. - судового збору та 2800 грн. - послуги адвоката, а всього разом - 18 255,88 грн. та заборонити відповідачу стягувати податок з його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова щодо стягнення довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб за період з листопада 2015 року по червень 2016 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м.Львова нарахувати і виплатити ОСОБА_1 стягнутий податок з доходів фізичних осіб за період листопад 2015 року-червень 2016 року у розмірі 14 904 грн. 48 коп. В решті вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що особливість щомісячного грошового утримання судді полягає в тому, що воно не належить до суддівської винагороди, а тому не є складовою заробітної плати судді. Це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу. Щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у звязку з виконанням ним своїх обовязків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обовязків та особливою формою його соціального забезпечення.

Суд першої інстанції посилається на те, що Податковим кодексом України передбачено такий об'єкт оподаткування, як загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, у тому числі заробітна плата, та встановлено винятки з оподатковуваних доходів фізичних осіб. Одним з доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і не підлягають оподаткуванню, є щомісячне довічне грошове утримання (підпункт «е» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Кодексу). Відтак, щомісячне грошове утримання є звільненою від оподаткування виплатою.

Поняття «щомісячне довічне грошове утримання», що міститься у підпункті «е» підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, в системному зв'язку з положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI з наступними змінами означає неоподатковану грошову виплату як судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді та одержує її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, що є складовою правового статусу судді і однією з гарантій його незалежності, так і судді у відставці, який одержує таку виплату з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про підставність вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відрахування податку з доходів фізичних осіб за період з листопада 2015 р. по червень 2016 р. та відповідно стягнення у його користь 14 904 грн. 48 коп.

Разом з тим, не підлягають до задоволення, на думку суду, вимоги щодо зобов'язання відповідача на майбутнє не проводити таких нарахувань. Так, частиною 6 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду. Тобто, лише порушене право підлягає захисту, а не ті права та інтереси які, можливо, у майбутньому будуть порушені.

Також, суд першої інстанції вважає безпідставною вимогу позивача про стягнення з відповідача коштів на правову допомогу у розмірі 2800 грн. на підставні поданих документів.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, в які просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2016 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що на виконання положень Закону України «Про внесення змін до Податковою кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (№ 71-VIII від 28.12.2014 р.) у зв'язку із набранням чинності змінами до Податкового кодексу України з 01.01.2015 р. податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) справляється з суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення. Базою оподаткування у 2015 році є суми пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині, що перевищує 3654 гри. на місяць.

З 01.01.2015 р. змінено ставку податку на доходи фізичних осіб: 15 відсотків, якщо база оподаткування місячного оподаткованого доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, та 20 відсотків, якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування, що не досягає десяти мінімальних заробітних плат на 1 січня звітного року (у 2015 році 1218*10=12180,00), для суми, що перевищує 10 мінімальних зарплат, застосовується ставка 20 відсотків.

До об'єкту оподаткування, яким є частина пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, що перевищує у 2016 році суму 4134, 00 грн., застосовується ставка податку 15 відсотків.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, стаж роботи суддею становить 21 рік 11 місяців 09 днів та отримує щомісячне грошове утримання судді.

При нарахуванні та виплаті довічного грошового утримання позивача за період листопад 2015 року червень 2016 року відповідачем нараховано та стягнуто податок з доходів фізичних осіб у розмірі 14 904 грн. 48 коп.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 1 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До загальнодержавних податків належить податок на доходи фізичних осіб (стаття 9 цього Кодексу).

Згідно з п.п.163.1.1, 163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи, що визначені п.162.1 ст.163 цього Кодексу, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Пунктом 164.1 ст.164 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до положень пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

1 липня 2014 року набрав чинності пункт 4 розділу 1 Закону України від 27 березня 2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» та пункт 164.2 статті 164 ПК України було доповнено новим підпунктом 164.2.19, яким встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

28 грудня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71-VІІІ), який набрав чинності з 1 січня 2015 року.

На підставі положення абзаців тринадцятого та чотирнадцятого пункту 32 розділу І Закону № 71-VІІІ було внесено зміни до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПК України, згідно з якими розмір пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, що підлягають оподаткуванню, зменшено до трьох розмірів мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 року № 719-VII та статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року № 80-VIII встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня відповідного року в розмірі 1218 гривень. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 року № 928-VІII встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня відповідного року в розмірі 1378 гривень

Оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача становить більше ніж десять та три розміри мінімальної заробітної плати, то УПФУ діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанцій про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова щодо стягнення довічного щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб за період з листопада 2015 року по червень 2016 року та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу стягнутий податок з доходів фізичних осіб за період листопад 2015 року-червень 2016 року у розмірі 14 904 грн. 48 коп. не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що згідно з ч.ч.2,3 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту наведених правових норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому, а тому адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.

Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 14 червня 2016 року у справі №466/2042/16-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, треті особи: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення витрат відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.01.2017 року.