Ухвала суду № 64260928, 24.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 р. Справа № 876/7613/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

участю секретаряЧопко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА :

Товариство з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг 11.08.2016 року звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 23.05.2016 року №00000148-40.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.05.2016 року відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 00000148-40, яким до ТзОВ ПАККО Холдинг застосовано штраф у розмірі 17 000 грн. за факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Позивач з вищевказаним рішенням не погоджується та просить суд визнати його протиправним та скасувати, обґрунтовуючи наступним: 1) рішення про застосування фінансових санкцій винесене відповідачем на підставі акта фактичної перевірки від 25.11.2015 року №03/143/21/34928470, який не був складений за результатами якоїсь конкретної проведеної фактичної перевірки, а сфальсифікований працівниками ГУ ДФС Волинській області; 2) відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, повинен був керуватися вимогами Податкового кодексу України та прийняти податкове повідомлення-рішення в термін, встановлений статтею 86 ПК України, тобто протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки; 3) Комісією по розгляду справ про застосування фінансових санкцій не було надано позивачу протокол №1 від 05.01.2016 року, відповідно до якого продовжено розгляд матеріалів перевірки; 4) рішення про застосування фінансових санкцій прийняте з порушенням строків притягнення до адміністративної відповідальності, визначених частиною першою статті 38 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Оскаржуваною постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2016 року в задоволенні позовної заяви відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що 23.05.2016 року відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій №00000148-40, яким до ТзОВ ПАККО Холдинг застосовано штраф у розмірі 17 000 грн. за факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Позивач з вищевказаним рішенням не погоджується та просить суд визнати його протиправним та скасувати, обґрунтовуючи наступним: 1) рішення про застосування фінансових санкцій винесене відповідачем на підставі акта фактичної перевірки від 25.11.2015 року №03/143/21/34928470, який не був складений за результатами якоїсь конкретної проведеної фактичної перевірки, а сфальсифікований працівниками ГУ ДФС Волинській області; 2) відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, повинен був керуватися вимогами Податкового кодексу України (далі ПК України) та прийняти податкове повідомлення-рішення в термін, встановлений статтею 86 ПК України, тобто протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки; 3) Комісією по розгляду справ про застосування фінансових санкцій не було надано позивачу протокол №1 від 05.01.2016 року, відповідно до якого продовжено розгляд матеріалів перевірки; 4) рішення про застосування фінансових санкцій прийняте з порушенням строків притягнення до адміністративної відповідальності, визначених частиною першою статті 38 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що суд вважає безпідставним посилання представника позивача, як на підставу неможливості застосування до спірних правовідносин ч.1 ст.250 Господарського кодексу України на ч.2 ст.250 Господарського кодексу України, відповідно до якої дія цієї статті (Строки застосування адміністративно-господарських санкцій) не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України Про банки і банківську діяльність та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів. Згідно з ч.1 ст.16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України, а відтак норми ч.2 ст.250 Кодексу не стосуються штрафних санкцій за порушення вимог вказаного Закону, оскільки контроль за його дотримання покладено не виключно на податкові органи.

Крім того, суд також вважає безпідставним твердження позивача про те, що рішення про застосування фінансових санкцій прийняте відповідачем на підставі сфальсифікованого акта перевірки, оскільки відповідно до пункту 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки.

Акт фактичної перевірки ТзОВ ПАККО Холдинг, який складений 24.11.2015 року та підписаний керуючим ПАККО №1808 ОСОБА_1, був зареєстрований в ГУ ДФС у Волинській області на наступний день після проведення перевірки 25.11.2016 року за №03/143/21/34928470, тому посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на акт перевірки від 25.11.2016 року №03/143/21/34928470 є правомірним.

При цьому другий примірник даного акту був вручений ОСОБА_1 у день його складення, що підтверджується його підписом на останньому аркуші акта, та спростовує твердження позивача про неотримання ним акта перевірки, на підставі якого було винесене оскаржуване рішення.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Волинській області від 20.11.2015 року №1065 Про проведення фактичної перевірки та відповідно до направлень на проведення перевірки від 20.11.2015 року №00000392 та №00000393 24.11.2015 року проведено фактичну перевірку дотримання вимог чинного законодавства щодо обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів господарської одиниці магазину ПАККО, що розташований за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська 68а, та належить субєкту господарювання ТзОВ ПАККО Холдинг, за результатами якої складено акт від 25.11.2015 року №03/143/21/34928470.

Перевіркою встановлено факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку, чим порушено вимоги статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251 (зі змінами та доповненнями).

23.05.2016 року на підставі акта фактичної перевірки від 25.11.2015 року №03/143/21/34928470 ГУ ДФС у Волинській області винесено рішення про застосування фінансових санкцій №00000148-40, яким відповідно до абзацу пятнадцятого статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до ТзОВ ПАККО Холдинг за факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Позивач оскаржував дане рішення про застосування фінансових санкцій до Державної фіскальної служби України, проте рішенням Державної фіскальної служби України від 03.08.2016 року №16730/6/99-99-11-0301-25 скарга позивача залишена без задоволення, а рішення 23.05.2016 року №00000148-40 без змін.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР).

Статтею 11 Закону №481/95-ВР встановлено порядок маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Так, відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі Положення).

Відповідно до пункту 20 даного Положення, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи ДФС, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - територіальні органи ДФС. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки під час ідентифікації марок акцизного податку, яким маркована алкогольна та тютюнова продукція, встановлено факт зберігання 12 пляшок алкогольних напоїв: а саме: 2 пляшки на вітрині торгового залу, 2 пляшки у складському підсобному приміщенні, 8 пляшок у офісному приміщенні, на загальну суму 1 201,16 грн., які не були марковані марками акцизного податку встановленого зразка.

За фактом зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку старшим оперуповноваженим СПНОПТ ОУ ГУ ДФС у Волинській області старшим лейтенантом податкової міліції ОСОБА_2 складено протокол про вилучення речей та документів від 24.11.2015 року, на підставі якого вилучено з роздрібного обігу 12 пляшок алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 1 201, 16 грн.

У своїх пояснення щодо виявлених порушень від 24.11.2015 року керуючий магазином ПАККО №1808 ОСОБА_1 підтвердив факт зберігання 12 пляшок алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР встановлено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до абзацу пятнадцятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.

З контексту вказаної норми слідує, що зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановлено зразка або з підробленими марками акцизного податку є підставою для застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів.

При цьому, обов`язковою кваліфікуючою ознакою для застосування фінансових санкцій є саме зберігання алкогольних напоїв, а не вчинення дій щодо встановлення марок акцизного податку на таких напоях або їх підроблення.

Тобто, наявність вини суб`єкта господарювання за зберігання алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку не є необхідною передумовою наявності відповідальності за наявності факту передбаченого законом правопорушення, хоча представником позивача в судових засіданнях не заперечувався сам факт вчинення даного порушення.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем було сплачено суму фінансових санкцій, застосованих рішенням про застосування фінансових санкцій від 23.05.2016 року №00000148-40, що підтверджується листом Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 05.08.2016 року за №3044/8/03-18-40-16 та витягом картки з Аналітичної системи Податковий блок платника податків.

Відтак, з огляду на те, що під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем здійснювалось зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановлено зразка, тому відповідачем правомірно застосовано до ТзОВ ПАККО Холдинг фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Щодо доводів позивача про те, що контролюючий орган повинен був керуватися нормами Податкового кодексу України і приймати податкове повідомлення-рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу.

Пункт 1.1 статті 1 ПК України передбачає, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із пунктом 3.1 статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Крім того, Розділом ХІХ ПК України та Законом України від 02.12.2010 року №2756-VІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Податкового кодексу України, які набрали чинності 01.01.2011 року, визначено перелік нормативно-правових актів, які втратили чинність у звязку із введенням в дію Податкового кодексу України. В даному переліку відсутній Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790.

З наведеного вбачається, що Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів не входить до складу податкового законодавства України, а є спеціальним Законом, який регулює основні засади державної політики щодо регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, в тому числі і порядок застосування фінансових санкцій за порушення у сфері реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів та порядок їх стягнення.

Отже, відповідач правомірно при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій керувався нормами вищезгаданого Закону та Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Суд також відхиляє посилання позивача на те, що відповідачем неправомірно продовжено розгляд матеріалів перевірки, оскільки відповідно до пункту 2.8 Інструкції про порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженої наказом ДААК ДПА України від 08.07.2003 року №80, у редакції наказу від 20.06.2007 року №113 (із змінами та доповненнями), розгляд справи та прийняття рішення здійснюються у термін тридцяти робочих днів, з моменту складання акта про порушення субєктом підприємницької діяльності вимог законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, чи з дати реєстрації матеріалів перевірок, які надійшли на розгляд від правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади. У разі необхідності отримання додаткових доказів по справі, термін розгляду матеріалів перевірки може бути продовжено на термін не більше ніж 6 місяців з дня виявлення порушення.

Пунктами 5, 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790, визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, в тому числі, акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства. Рішення про застосування фінансових санкцій складається у трьох примірниках, один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий - надсилається у триденний строк після його прийняття суб'єкту господарювання або видається його уповноваженому представникові; третій - надсилається до територіального органу ДФС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання для здійснення контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу у разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту або за місцем вчинення порушення для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів суми сплаченого штрафу в разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів.

Як вбачається із службової записки від 28.11.2015 року №502/03-20-21-12, копії матеріалів перевірки надано Оперативному управлінню ГУ ДФС у Волинській області для складання адміністративного протоколу на винну особу, його розгляд та притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до протоколу №1 засідання Комісії по розгляду справ про застосування фінансових санкцій від 05.01.2016 року у звязку з відсутністю у матеріалах перевірки інформації про складання адміністративного протоколу на винну особу, його розгляд та притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, а також із метою всебічного, повного та обєктивного зясування обставин справи, зокрема, отримання від Оперативного управління ГУ ДФС у Волинській області інформації про складання адміністративного протоколу на винну особу, його розгляд та притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, розгляд матеріалів перевірки ТзОВ ПАККО Холдинг було продовжено до надходження вказаної інформації, але не пізніше 23.05.2016 року, про що, зокрема свідчать копії службових записок від 28.11.2015 року (а.с.54) та від 05.05.2016 року.

Твердження позивача про те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до статті 38 Кодексу про адміністративні правопорушення України обмежений 2 місяцями з дня вчинення правопорушення, на думку суду, є безпідставним, оскільки передбачені статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів фінансові санкції є адміністративно-господарськими і їх застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, відповідно до якої такі санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Рішення про застосування фінансових санкцій від 23.05.2016 року №00000148-40 прийняте ГУ ДФС у Волинській області у шестимісячний термін з моменту складання акта про порушення позивачем вимог законодавства щодо умов провадження діяльності, що ліцензується, тому відповідачем дотримано вимоги законодавства щодо порядку застосування фінансових санкцій.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання представника позивача як на підставу неможливості застосування до спірних правовідносин ч.1 ст.250 Господарського кодексу України на ч.2 ст.250 Господарського кодексу України, відповідно до якої дія цієї статті (Строки застосування адміністративно-господарських санкцій) не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України Про банки і банківську діяльність та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів. Згідно з ч.1 ст.16 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України, а відтак норми ч.2 ст.250 Кодексу не стосуються штрафних санкцій за порушення вимог вказаного Закону, оскільки контроль за його дотримання покладено не виключно на податкові органи.

Крім того, суд також вважає безпідставним твердження позивача про те, що рішення про застосування фінансових санкцій прийняте відповідачем на підставі сфальсифікованого акта перевірки, оскільки відповідно до пункту 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки.

Акт фактичної перевірки ТзОВ ПАККО Холдинг, який складений 24.11.2015 року та підписаний керуючим ПАККО №1808 ОСОБА_1, був зареєстрований в ГУ ДФС у Волинській області на наступний день після проведення перевірки 25.11.2016 року за №03/143/21/34928470, тому посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на акт перевірки від 25.11.2016 року №03/143/21/34928470 є правомірним.

При цьому другий примірник даного акту був вручений ОСОБА_1 у день його складення, що підтверджується його підписом на останньому аркуші акта, та спростовує твердження позивача про неотримання ним акта перевірки, на підставі якого було винесене оскаржуване рішення.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оскільки відповідачем доведено факт порушення позивачем вимог статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 271.12.2010 року №251, тому суд дійшов висновку, що рішення про застосування фінансових санкцій від 23.05.2016 року №00000148-40 є правомірним, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ч 3 160 ст. 195, 196, 199, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ПАККО Холдинг залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 15.09.2016 року у справі № 803/1204/16 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

ОСОБА_3