Ухвала суду № 64260923, 16.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2017р. Справа № 876/9603/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю:

представників апелянта (відповідач-1 у справі): ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників апелянта (відповідач -2 у справі): ОСОБА_1, ОСОБА_2,

позивача у справі: ОСОБА_3,

представника позивача: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційні скарги Начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області ОСОБА_5 та Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016р. по справі № 809/845/16

за позовом ОСОБА_3

до відповідача-1: Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області ,

відповідача-2: Начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області ОСОБА_5

про визнання незаконним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2016р. позивач: ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-1: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, відповідача-2: ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування наказу за №318 від 08.04.2016р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що вищевказаний наказ підлягає скасуванню, як такий, що прийнятий без правових підстав та з порушенням порядку притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

За результатами розгляду справи Івано-Франківський окружний адміністративний суд позовні вимоги задоволив повністю, оскільки будь-яких порушень щодо незабезпечення державних інтересів та невиконання службових обовязків у діях позивача не встановлено. Наявність підстав для притягнення до відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку не може свідчити про правомірність рішення, прийнятого без дотримання встановленої чинним законодавством України процедури.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт-1 (відповідач-1 у справі): ГУ ДФС в Івано-Франківській області оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт-1 зазначає, що в діях позивача було порушення Правил етичної поведінки державного службовця. Апелянт вказує, що позивачем було порушено принцип забезпечення державних інтересів під час виконання завдань та функції держави, а відповідачем дотримані вимоги трудового законодавства, яким регламентована процедура накладення дисциплінарного стягнення. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу також було подано апелянтом-2 (відповідачем-2 у справі): начальником ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_5 аналогічного змісту.

В судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 16.01.2017р. з'явились представники апелянтів (відповідачів у справі): ОСОБА_1, ОСОБА_2, які доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримали у повному обсязі, просили апеляційні скарги задоволити, постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.11.2016р скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Позивач та його представник ОСОБА_4, проти доводів апеляційних скарг заперечили, підтримали доводи, викладені в адміністративному позові, зазначили, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, сторін по справі, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини та відповідні їм правовідносини, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено наступне:

18.03.2016р. заступником начальника ГУ ДФС в Івано-Франківській області ОСОБА_6 було підготовлено проект розпорядчого документа, а саме: розпорядження Про додаткове завдання по ПДВ, яким зобовязано, в тому числі, начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_3, вжити невідкладні заходи щодо активізації роботи стосовно сплати ПДВ фізичними особами-підприємцями, у відповідності до доведеного завдання.

Згідно з листом начальника відділу по роботі з персоналом від 29.03.2016р. позивачу було запропоновано до 17.00хв. 29.03.2016р. надати письмове пояснення з приводу його зауваження до проекту розпорядження ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

Відповідно до акту, складеного начальниками управління правової роботи, відділу внутрішнього аудиту та контролю і відділу по роботі з персоналом, станом на 11 год.15 хв. 31.01.2016р. пояснення надано не було.

08.04.2016р. наказом ГУ ДФС в Івано-Франківській області Про притягнення до дисциплінарної відповідальності, начальнику управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_3 оголошено догану за неналежне виконання службових обовязків, що призвело до порушення вимог ч.2 п.4, ч.3 п.7, ч.1 п.10 Розділу 2 Правил етичної поведінки державних службовців та ч.1 ст.38 Закону України Про запобігання корупції.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступного:

Відповідно до вимог ст.10 Закону України Про державну службу, основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень.

Відповідно до норм ст.14 Закону України Про державну службу, дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Керуючись вимогами ч.3 ст.14 Закону України Про державну службу, до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відповідно до приписів ч.1 ст.147 Кодексу Законів про працю України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Згідно із вимогами ч.3 ст.149 КЗпП України визначено, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

За змістом ч.1 ст.149 КЗпПУ до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Відповідно до п.1 Порядку службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функції держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою КМУ від 13.06.2000р. №950, відповідно до цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства; на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри; з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.

Колегія суддів апеляційного суду не бере до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не доведено правомірності застосування до позивача саме догани як виду дисциплінарного стягнення з урахуванням тих обставин, що за 17 років проходження служби в податкових органах до позивача не було застосовано жодного дисциплінарного стягнення, йому надана позитивна характеристика, будь-які докази заподіяння шкоди інтересам держави, фізичних чи юридичних осіб відсутні.

Крім того, подання у письмовій формі зауважень на наказ (розпорядження), доручення вищестоящої посадової особи відповідає положенням чинного законодавства, належало до компетенції позивача та позивачу було запропоновано надати такі зауваження. Відтак сама реалізація такого права з боку позивача не є дисциплінарним порушенням.

Приписами статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є правомірними, належним чином обгрнутовані, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області ОСОБА_5 та Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016р. по справі № 809/845/16 за позовом ОСОБА_3 до відповідача-1: Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області, відповідача-2: Начальника Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування наказу, - залишити без задоволення.

2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2016р. по справі № 809/845/16,- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено і підписано 20.01.2017 р.