Ухвала суду № 64260592, 24.01.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року справа №805/1925/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ястребової Л.В.,

суддів: Компанієць І.Д., Гаврищук Т.Г.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі представників позивача Ангеліна І.І., Салія С.Ф.,

представника відповідача Кравченка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року у справі № 805/1925/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський метизний завод" до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2016 року Публічне акціонерне товариство "Харківський метизний завод" (надалі - позивач, ПАТ «Харківський метизний завод») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 27 січня 2016 року № 0000042200 на суму 328688 грн. у повному обсязі (т. 1, а.с. 4-9).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.01.2016 року №0000042200 (т. 2, а.с. 63-66).

Відповідач із таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позивачу повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачем до перевірки не надані документи та відповідні письмові пояснення: щодо обставин оприбуткування (про місце розташування складу, матеріально-відповідальну особу, яка фактично приймала товари, оприбутковані від ТОВ «УКР СЕРВІС ГРУП»; сертифікати відповідності, в результаті чого не надається можливим встановити походження (фактичного виробника або імпортера) товару, оприбуткованого від контрагента ТОВ «УКР СЕРВІС ГРУП»; товарно-транспортні, залізничні накладні, квитанції до шляхових листів, та інших документів, які підтверджують фактичне здійснення операцій переміщення товарів, місце навантаження, розвантаження або місце приймання-передачі товарів. ПІБ, посади осіб, що фактично здійснювали операції приймання-передачі у власність товарів; подорожні листи вантажного автомобіля, в яких відображені показники спідометру при виїзді з гаражу та поверненні в гараж, рух пального, автомобіль, ПІБ водія із зазначенням в таблиці «Завдання водієві» маршруту слідування вантажного автомобіля; первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичну наявність на складах підприємства товарів або фактичне використання у власній господарській діяльності товарів, оприбуткованих від контрагента ТОВ «УКР СЕРВІС ГРУП» (укладені договори, видаткові податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання - передачі, вимога, акти списання на ремонт аналітичні відомості обліку руху вказаних ГМЦ на складах тощо); видаткові накладні від імені покупця, підписані без зазначення ПІБ особи, що отримала ТМЦ, не надана інформація про довіреності на отримання товару. У наданих підприємством видаткових накладних відсутня інформація, яка має пряме відношення до змісту здійсненої господарської операції, а саме: про місце навантаження, розвантаження або місце приймання-передачі товарів, найменування, державний номер транспортних засобів, найменування перевізника, ПІБ, посади осіб, що фактично здійснювали операції приймання-передачі у власність товарів відвантаження, не зазначено номери залізничних вагонів, та не зазначено реквізити (номери та дати залізничних квитанцій) (т.2, а.с. 73-75).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, у позові - відмовити.

Представники позивача, в свою чергу, заперечували проти доводів, які викладено в апеляційній скарзі, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Позивач, ПАТ "Харківський метизний завод" є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 00223220, місцезнаходження юридичної особи: 84205, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Юрченко, будинок 4, квартира 41, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 14.12.2015 року по 18.12.2015 року згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України та відповідно до наказу від 11.12.2015 року № 146, головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту ДПІ у м. Дружківці ГУ ДФС у Донецькій області - Андрієвською С.О. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Харківський метизний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податкових зобов'язань і податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2015 року з урахуванням виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства щодо відносин з ТОВ "УКР СЕРВІС ГРУП" за період з 01.04.2015 року по 30.06.2015 року.

Відповідно до пунктів 86.1 та 86.10 статті 86 ПК України вбачається, що, зокрема, у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, в якому зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

За результатами проведення зазначеної перевірки, позивачем складено Акт №123/05-10-1530/00223220, яким встановлено наступні порушення, а саме:

- відсутні об'єкти оподаткування, які підпадають під визначення пп. 14.1.136, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України;

- в порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ПАТ «ХМЗ» завищено податковий кредит за квітень, травень, червень 2015 року у розмірі 328 688 грн., в тому числі за квітень 2015 троку на суму 105 617 грн., за травень 2015 року на суму 106 560 грн., за червень 2015 року на суму 116 511 грн., оскільки не підтверджено реальність здійснення операцій постачання товарів, робіт контрагентом постачальником ТОВ «УКР СЕРВІС ГРУП» по ланцюгам постачання та відсутності документального підтвердження їх походження (виробника, імпортера), транспортування і використання у власній господарській діяльності ПАТ «ХМЗ» в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2015 року у сумі 328688 грн. (т.1, а.с. 20-29).

На підставі висновків акту перевірки, а також пп. 54.3.2, 54.3.3 п. 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, відповідачем, 27 січня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" № №0000022203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 328688 грн., а саме, за квітень 2015 року у сумі - 105617 грн., за травень 2015 року у сумі 106560 грн., за червень 2015 року у сумі 116544 грн. (т.1, а.с.18).

Позивач, в свою чергу, скористався своїм правом адміністративного оскарження та оскаржив вищезазначене податкове повідомлення-рішення звернувшись з відповідною скаргою до Державної фіскальної служби України, в якій просив спірне податкове повідомлення-рішення скасувати з тих підстав, що воно прийнято без врахування всіх обставин справи та суперечить діючому законодавству.

За результатами розгляду скарги позивача, Державної фіскальної служби України прийнято рішенням від 14.06.2016 року за № 13204/6199-9911-01-02-25, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дружківці ГУ ДФС у Донецькій області № 0000042200 від 27.01.2016 року залишено без змін (а.с. 17).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг), на чому наполягає відповідач, має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, як в даному випадку, обумовлюватись лише податковою інформацією ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відсутності за місцем реєстрації та неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «УКР СЕРВІС ГРУП» і взагалі, порушення податкового законодавства контрагентом платника податків не може бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 березня 2015 року між ТОВ"УКР СЕРВІС ГРУП" (надалі - постачальник) та ПАТ "Харківський метизний завод" (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу №020315.

Пунктами 1.1, 1.2 цього договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити у власність покупця товар в асортименті у кількості і по цінам, які зазначено у цьому договорі, а покупець зобов'язується оплатити і прийняти товар, на умовах, передбачених цим договором (т. 1, а.с. 31).

На виконання вимог вищезазначеного договору складено видаткові накладні: № 618 від 30.04.2015 року на суму 7840,21 грн. (у т.ч. ПДВ - 1306,70 грн.), № 375 від 29.05.2015 року на суму 6080 грн. (у т.ч. ПДВ - 1013,33 грн.), № 562 від 30.06.2015 року на суму 13 948,56 грн. (у т.ч. ПДВ - 2324,76 грн.) (т.1, а.с. 33, 37,41).

За наслідками виконання договору поставки ТОВ"УКР СЕРВІС ГРУП" на адресу позивача виписані податкові накладні: № 618 від 30.04.2015 року, № 375 від 29.05.2015 року, № 562 від 30.06.2015 року (т.1, а.с. 46-47, 55-56, 64-65).

Оплата за товар здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 376 від 14.05.2015 року на суму 57 033,00 грн., № 377 від 18.05.2015 року на суму 288 966,85 грн., № 382 від 21.05.2015 року на суму 287 704,28 грн., № 426 від 09.06.2015 року на суму 57 542,00 грн., 3 430 від 11.06.2015 року на суму 300 113,24 грн., № 455 від 16.06.2015 року на суму 281 702,96 грн., № 536 від 08.07.2015 року на суму 62 916,00 грн., № 554 від 13.07.2015 року на суму318 408,41 грн., № 566 від 16.07.2015 року на суму 317 739,40 грн.

Крім того, 06 березня 2015 року між ПАТ "Харківський метизний завод" (надалі - сторона 1) та ТОВ"УКР СЕРВІС ГРУП" (надалі - сторона - 2) укладено договір про надання послуг № 060315, пунктом 1 якого передбачено, що сторона 2 зобов'язується надати послуги по первинній обробці метисних виробів, а саме: оцинкування, промивання, покриття консервантом, а сторона - 1 зобов'язується прийняти і оплатити рахунки на оплату згідно актів виконаних робіт (послуг).

Факт виконання ТОВ"УКР СЕРВІС ГРУП" послуг по первинній обробці метисних виробів, а саме: оцинкування, промивання, покриття консервантом підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 619 від 30.04.2015 року на суму 24765,84 грн. (у т.ч. ПДВ - 4 127,64 грн.), №620 від 30.04.2015 року на суму 454393,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 75 732,30 грн.), №621 від 30.04.2015 року на суму 146704,28 грн. (у т.ч. ПДВ - 24 450,71 грн.), №376 від 29.05.2015 року на суму 36171,44 грн. (у т.ч. ПДВ - 6 028,57 грн.), №377 від 29.05.2015 року на суму 450403,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 75 067,30 грн.), №378 від 29.05.2015 року на суму 146702,95 грн. (у т.ч. ПДВ - 24 450,49 грн.), №563 від 30.06.2015 року на суму 35114,56 грн. (у т.ч. ПДВ - 5 852,43 грн.), №564 від 30.06.2015 року на суму 507 261,30 грн. (у т.ч. ПДВ - 84 543,55 грн.), №565 від 30.06.2015 року на суму 142 739,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 23 789,90 грн.) (т.1, а.с. 34, 35, 36, 38, 39, 40, 42, 43, 44).

За наслідками виконання договору про надання послуг ТОВ"УКР СЕРВІС ГРУП", на адресу позивача виписані податкові накладні: № 619 від 30.04.2015 року, № 620 від 30.04.2015 року, № 621 від 30.04.2015 року, № 376 від 29.05.2015 року, № 377 від 29.05.2015 року, № 378 від 29.05.2015 року, № 563 від 30.06.2015 року, № 569 від 30.06.2015 року, № 565 від 30.06.2015 року (т.1, а.с. 49, 51, 53, 58,60,62, 67, 69).

Факт приймання товару ТОВ"УКР СЕРВІС ГРУП" та подальше його зберігання здійснювалось на складських приміщеннях ПАТ «Харківський метисний завод». На підтвердження цього факту в матеріалах справи наявні картки складського обліку матеріалів з підписом уповноваженої на то особою (т. 1, а.с. 103-147, 149-156).

В подальшому, товар, який придбано позивачем у ТОВ"УКР СЕРВІС ГРУП" реалізовано наступним контрагентам:

- ТОВ «Дисплей продакшн», що підтверджується видатковою накладною № 9 від 03.04.2015 року (т.1, а.с. 163)

- ТДВ «Верстатонормаль», про що свідчить видаткові накладні № 74 від 16.04.2015 року (т.1, а.с. 164)

- ТОВ «ТАРА», що підтверджується видатковими накладними № 137А від 27.04.2015 року, № 195 від 29.05.2015 року, № 196 від 29.05.2015 року, № 202 від 29.05.2015 року (т.1, а.с. 165, 197-199)

- ТОВ ТПК «Метизний альянс», що підтверджується видатковими накладними № 122 від 19.06.2015 року (т.1, а.с. 166-167,214), вантажно-митною декларацією № 807170000/2015/003492, 807170000/2015/005501 (т.1, а.с 168-169,215-217), специфікацією (т.1, а.с. 171,218)

- ТОВ «Воронежпромметиз», що підтверджується видатковими накладними № 138 від 27.04.2015 року, № 57 від 14.05.2015 року, № 154 від 26.05.2015 року, № 92 від 15.06.2015 року, № 178 від 25.06.2015 року (т.1, а.с. 172,187,192,209,220), вантажно-митними деклараціями № 807170000/2015/003754, № 807170000/2015/004268, № 807170000/2015/004632, № 807170000/2015/2015/005336, 807170000/2015/005716 (т.1, а.с 173-176, 188-190, 193-195, 210-212,221-223), специфікаціями (т.1, а.с. 177,191,196, 213, 224)

- Колективне багатопрофільне мале підприємство-фірма «Діапазон-експрес», що підтверджується видатковою накладною № 171 від 29.04.2015 року (т.1, а.с 178)

- ПАТ «Електромотор», що підтверджується видатковими накладними № 55 від 13.05.2015 року, № 81 від 12.06.2015 року (т.1, а.с. 185, 208

- ТОВ «СКМ ГРУПП», що підтверджується видатковою накладною № 156 від 14.05.2015 року (т.1, а.с. 186)

- ТОВ «Євросенд-Груп», підтверджується видатковою накладною № 11 від 02.06.2015 року (т.1, а.с. 206)

- ПП «Техноімпекс», підтверджується видатковою накладною № 37 від 05.06.2015 року (т.1, а.с 207)

- ОСОБА_7, підтверджується видатковою накладною № 149 від 23.06.2015 року (т.1, а.с. 219).

Зазначені обставини підтверджується також відомостями ПАТ «Харківський метисний завод» за квітень 2015, травень 2015 року (т.1, а.с. 157-162, 179-184, 200-205)

З матеріалів справи вбачається, що 19 травня 2015 року, 19 червня 2015 року, 17 липня 2015 року позивачем, засобами електронного зв'язку на адресу відповідача надано податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року, травень 2015 року та червень 2015 року відповідно (т.2, а.с. 16-19,28-31,40-41).

З розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), а саме з рядків 49, 41, 54 розділу ІІ «Податковий кредит» податкових декларацій за квітень, травень та червень 2015 вбачається, що позивачем визначено суму податкового кредиту по контрагенту ТОВ "УКР СЕРВІС ГРУП" (індивідуальний номер - 391233626558) у розмірі 106 559,69 грн., 105617,35 грн., 116 510,64 грн. відповідно (т.2, а.с. 24, 36, 46).

Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 17 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому, відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Із системного аналізу положень цих норм законодавства України вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В матеріалах справи у повному обсязі наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ПАТ "Харківський метизний завод" та ТОВ "УКР СЕРВІС ГРУП" . Зазначені документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 44 містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Крім того, реальність господарських операцій між ПАТ «Харківський метизний завод» та контрагента ТОВ "УКР СЕРВІС ГРУП" свідчить також і той факт, що у подальшому, придбаний позивачем товар реалізовано іншим контрагентам, що підтверджено у повному обсязі первинними документами.

Посилання апелянта на ту обставину, що позивачем до перевірки не надані документи та відповідні письмові пояснення щодо обставин оприбуткування (про місце розташування складу, матеріально-відповідальну особу, яка фактично приймала товари, оприбутковані від ТОВ «УКР СЕРВІС ГРУП») колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, як зазначалось вище, після отримання товару позивачем від ТОВ "УКР СЕРВІС ГРУП", він (товар) зберігався у складських приміщеннях ПАТ «Харківський метисний завод», що

підтверджується картками складського обліку матеріалів, які підписано відповідальною особою, а не зазначення ПІБ особи, яка фактично приймала товар, не є підставою для нарахування податковим органом податкових зобов'язань позивачу.

Необґрунтованими та хибними є і доводи відповідача про відсутність у позивача сертифікатів відповідності придбаних у ТОВ "УКР СЕРВІС ГРУП" товарів, що на думку контролюючого органу свідчить про неможливість встановлення походження (фактичного виробника або імпортера) товару, оприбуткованого від спірного контрагента, оскільки чинним законодавством не передбачено вимог стосовно обов'язкової сертифікації (оформлення сертифікатів відповідності) щодо товару, який постачався позивачу згідно з договорами. Документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів ТОВ "УКР СЕРВІС ГРУП", оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам, про що зазначено у акті приймання продукції (товару) за кількістю та якістю.

Щодо посилань апелянта на ту обставину, що видаткові накладні від імені покупця підписані без зазначення ПІБ особи, що отримала ТМЦ, колегія суддів зазначає, що незначні помилки, допущені при заповненні видаткових накладних (не зазначено ПІБ особи, що отримала ТМЦ), не можуть бути підставою для позбавлення позивача його законних прав добросовісного платника податків.

Що стосується надання інформації про довіреності на отримання товару, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що довiренiсть вiдповiдно до статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» та Інструкцiї про порядок реєстрацiї виданих, повернутих i використаних довiреностей на одержання цiнностей, затвердженої наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 16.05.96 № 99, є первинним документом, проте не єдиним документом, який пiдтверджує факт господарської операцiї i передачi товару. Вiдсутнiсть довiреностi на отримання матерiальних цiнностей за наявностi iнших первинних документiв, що пiдтверджують здiйснення господарської операцiї з передачi товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що при проведенні перевірки податковим органом використана, у тому числі, податкова інформація ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, з якої вбачається не підтвердження реальності здійснення операцій постачання ТМЦ виробничого призначення (ключі гайкові, піддони, мітчики, круги, котушки та ін.) та з оцинкування, обробки консервантом, промивання виробів метизів від постачальника ТОВ "УКР СЕРВІС ГРУП" та про відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення підпунктів 14.1.136, 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185 ПК України по операціям постачання на користь ПАТ Харківський метизний завод».

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Таким чином, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

За таких обставин, висновок податкового органу щодо відсутності об'єктів оподаткування у контрагента позивача, який підпадають під визначення підпунктів 14.1.136, 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185 ПК України не є беззаперечним та не може прийматися судом до уваги, оскільки він ґрунтується виключно на припущеннях відповідача щодо порушень норм податкового законодавства спірним контрагентом позивача, у зв'язку з чим, останній позбавлений права на формування податкового кредиту.

Щодо посилання апелянта, що оформлення ТОВ «Феросистема» первинних документів, пов'язаних зі здійсненням господарської операції з ТОВ «Стес Груп» проведено без наміру здійснення господарської діяльності, реальною метою яких є надання фінансових послуг, безтоварних операції, колегія суддів зазначає, що позивачем у даній справі виступає Публічне акціонерне товариство "Харківський метизний завод", а спірним контрагентом Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР СЕРВІС ГРУП», а вищезазначені податковим органом підприємства жодним чином не відносяться до спірних правовідносин ані у якості позивача, ані у якості спірних контрагентів.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, скасовуючи податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.01.2016 року №0000042200, оскільки позивач надав достатні та без запереченні докази в обґрунтування обставин на спростування прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в повному обсязі.

Відповідач, в свою чергу, не довів обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, що дає підстав вважати неправомірними прийняті оскаржувані рішення.

У відповідності до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції надана вірна правова оцінка обставинам справи, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 24 січня 2017 року.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Дружківці Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2016 року у справі № 805/1925/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.В. Ястребова

Судді: Т.Г. Гаврищук

І.Д. Компанієць