Постанова № 64259845, 18.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 614/976/16-п Головуючий суддя І інстанції Гуляєва Г. М.

Провадження № 33/790/99/17 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року м. Харків

Суддя апеляційного суду Харківської області Чопенко Я.В., за участю правопорушника ОСОБА_1 розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Борівського районного суду Харківської області від 20 грудня 2016 року, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2,

- визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню штраф у розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

В судовій постанові зазначено, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, а саме: 27.11.2016 року о 10 год. 00 хв. в м. Торецьк вул. Центральна, 6, керував транспортним засобом «Skoda Octavia Tour» з явними ознаками алкогольного спяніння: запах алкоголю з ротової порожнини; від проходження огляду на стан спяніння «Alcotest 6810» та медичного огляду на стан спяніння в медичному закладі категорично відмовився в присутності двох понятих.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у звязку із відсутністю його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими та таким що не відповідають дійсності.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши доводи апелянта, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст.ст. 245,251,252,280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та обєктивно зясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен зясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 посилається на те, що працівниками поліції йому не було розяснено його права.

Це твердження не знаходить свого підтвердження при апеляційному розгляді, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 2) наявний підпис ОСОБА_1 про те, що йому розяснені його права і обовязки.

Крім того, ОСОБА_1 власноруч надав пояснення в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.2) та зазначив, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав.

До того ж, в суді першої інстанції ОСОБА_1 як слідує з тексту оскарженої постанови приймав участь і також, свою вину в тому, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння визнавав

Між тим, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного спяніння підтверджується письмовими поясненнями свідків, які містяться в матеріалах справи (а.с.2, 3).

Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржував.

Також, при накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд врахував характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, які помякшують відповідальність, про що зазначив в постанові, що відповідає вимогам ст. 33 КУпАП.

Посилання в апеляції на невиконання вимог ст.33КУпАП апеляційний суд не приймає до уваги.

Закон не покладає на суд першої інстанції обовязку самостійно збирати характеризуючи данні щодо особи яка притягується до адміністративної відповідальності.

Посилання в апеляції на те, що в справі відсутні данні щодо встановлення факту про вживання алкоголю апеляційний суд не сприймає, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності саме за відмову проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння, у встановленому законом порядку за що теж передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Тому апеляційний суд вважає, що суддя прийшов до вірного висновку, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, в результаті чого скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляції не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Борівського районного суду Харківської області від 20.12.2016 року щодо притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Харківської області ОСОБА_2