Ухвала суду № 64257602, 20.01.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/18/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - 187 (86, 86-1, 142) Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2 С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2017 Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

головуючого судді Яковлєвої С.В.,

суддів Драного В.В., Іванова Д.Л.,

за участю секретаря Верещагіної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 грудня 2016 року, якою стосовно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, одружений, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимий, останній раз:

-19.04.2016 р. Ленінського районного суду м. Кіровограда за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст..75 КК України звільнений від відбуття покарання, з випробуванням 3 роки.

-обвинуваченого за ч.2 ст.187 КК України (у іншому кримінальному провадженні, на даний час розглядається Ленінським районним судом м. Кіровограда);

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 56 днів, тобто з 08 год. 30 хв. 29.12.2016 року по 08 год. 30 хв. 22.02.2017 року, з визначенням застави в розмірі 27560 грн.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Бондаренка А.С.,

захисника-адвоката ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5. за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6, звернулася до суду з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_3. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Мотивуючи тим, що по вказаному кримінальному провадженню №12016120020015415, ОСОБА_3, вручено повідомлення про підозру в тому, що останній 12.12.2016 року приблизно об 11 годині з приміщення будинку 34-а, по вул. Обознівська в м. Кропивницькому, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_7

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.12.2016 року вказане клопотання слідчого задоволено частково та щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 56 днів, з визначенням застави, розміром 27560 грн.

Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя зазначив, що злочин по якому предявлено повідомлення про підозру ОСОБА_3 є - тяжким, умисним, корисливим, посягає на суспільні інтереси - проти власності. Дії підозрюваного визначаються як заздалегідь сплановані та обдумані. В іншому кримінальному провадженні ОСОБА_3 предявлено обвинувачення за тотожний злочин. Обидві події мали місце в період встановленого судом строку на випробування за попереднім вироком суду. Кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується підозрюваний відбулися в стислий проміжок часу, що істотнопідвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Підозрюваний не має достатнього рівня репутації, соціально не адаптований, тривалий час не має законного джерела одержання доходу. Слідчий суддя також вказав, що підозрюваний, щодо вчиненого кримінального правопорушення не кається, а шкода потерпілій відшкодована лише після втручання правоохоронних органів. Крім того зазначив, що у разі визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні згаданого правопорушення йому загрожує покарання до шести років позбавлення волі.

Більше того слідчий суддя вказав, що відсутність законного джерела доходу, соціальна неадаптованість у суспільстві є ризиком вчинення нових кримінальних правопорушень та невиконання покладених на підозрюваних процесуальних обовязків. Сукупність перерахованих умов є істотним фактором, що унеможливлює застосування відносно ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Запропонований ОСОБА_3 в якості альтернативи-домашній арешт, застосувати неможливо, через його постійні сварки та конфлікти з батьками, що створює небезпеку для їх спільного перебування. Доказом цього є інформація з АРМРОР про системні виклики поліції по місцю проживання підозрюваного, через сімейне насильство, яке чинить підозрюваний на його батьків, тобто такий запобіжний захід може не відповідати волевиявленню інших законних володільців житла.

Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу районного суду скасувати, мотивуючи тим, що він зявлявся на усі виклики слідчого та прокурора, а тому застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є безпідставним, а тому просить змінити щодо нього раніше обраний запобіжний захід та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника-адвоката ОСОБА_4, які підтримали свої апеляційні вимоги і просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та зазначив, що слідчий суддя обґрунтовано застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, перевіривши матеріали клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, які надійшли із районного суду, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання слідчого, на переконання колегії суддів, слідчий суддя районного суду дійшов правильного висновку, що органом досудового слідства ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Так, згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднану з проникненням у житло, вчинену повторно, яка мала місце 12.12.2016 року приблизно об 11 годині з приміщення будинку 34-а, по вул. Обознівська в м. Кропивницькому, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_7Д

Оцінюючи докази, які додані до клопотання в їх сукупності, колегія суддів вважає, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, є обґрунтованою.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 є тяжким, умисним, корисливим злочином, санкцією частини даної статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

Слідчий суддя районного суду обґрунтовано врахував, що підозрюваний офіційно не працює та не має постійного джерела доходу,соціальна не адаптованість у суспільстві є ризиком вчинення нових кримінальних правопорушень та невиконання покладених на нього процесуальних обовязків. Сукупність перерахованих умов є істотним фактором, що унеможливлює застосування відносно ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Апеляційні доводи ОСОБА_3 щодо призначення останньому більш мякого запобіжного заходу, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, як було встановлено в суді першої та апеляційної інстанції, застосування щодо останнього іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою є неможливим. Оскільки, згідно інформації з АРМРОР «про системні виклики поліції по місцю проживання підозрюваного» останній постійно вчиняє сварки та конфлікти з батьками (а.к.25-28).

Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання 27.07.2016 року до Ленінського районного суду м. Кіровограда направлено обвинувальний акт за ч.2 ст.187 КК України стосовно ОСОБА_3 по якому обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Разом з цим останній покладені щодо нього обовязки не виконав та перебуваючи на цілодобовому домашньому арешті вчинив крадіжку з будинку 12.12.2016 року, яка мала місце о 11 год. 00 хв. за вказаною адресою.

Враховуючи серйозність висунутої проти нього підозри, а також те, що кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів та враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, є безпідставними твердження підозрюваного та його захисника про відсутність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Таким чином, застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за обставин даного кримінального провадження, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, апеляційний суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до п. 28 рішення «Плешков проти України» (заява N 37789/05) ЄСПЛ погоджується, що обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків є належною підставою для первинного взяття під варту.

Така позиція ЄСПЛ узгоджується з положеннями національного законодавства, зокрема ст.177, 183 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги підозрюваного ОСОБА_3

.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів.

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 грудня 2016 року про застосування до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 56 днів, тобто з 08 год. 30 хв. 29.12.2016 року по 08 год. 30 хв. 22.02.2017 року, з визначенням застави в розмірі 27560 грн. без змін.

Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_8