Постанова № 64256268, 07.12.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2016 року 810/3706/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «ШИННА КОМПАНІЯ» до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «ШИННА КОМПАНІЯ» з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 24.10.2016 № НОМЕР_1

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення - протиправним.

Представник позивача звернувся до суду з письмовим клопотанням, яким підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про можливість задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 вересня 2016 працівниками Головного управління ДФС у Київській області було проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) ТОВ «ШИННА КОМПАНИЯ».

За результатами перевірки складено акт від 26.09.2016 № 2571/1000/14/30367798.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 2.11 гл. 2 Постанови Правління Національного Банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі - Положення), а саме: факти видачі з каси підприємства готівкових коштів під звіт бухгалтеру підприємства ОСОБА_1 за період з 05.01.2016 по 19.09.2016 у сумі 224 450,00 грн. за умови не звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми, а саме: згідно видаткового касового ордеру від 04.01.2016 №00000000259 з каси підприємства видано готівкові кошти під звіт ОСОБА_1 у сумі 95000 грн., які були повернені до каси підприємства 05.01.2016 згідно прибуткового касового ордеру від 05.01.2016 №0000000014. При цьому звіт про використання коштів виданих на відрядження або під звіт, не складений та бухгалтерії підприємства не наданий. У подальшому зазначеній підзвітній особі з каси підприємства видавались готівкові кошти від звіт за період з 05.02.2016 по 19.09.2016 згідно картки розрахунку « 3721» ( додаток до акту перевірки) на загальну суму 224 950,00 грн. за умови не звітування нею за раніше отримані під звіт суми.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 24.10.2016 № НОМЕР_1.

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 2.11 гл. 2 Постанови Правління Національного Банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.

Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби - строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Тобто, особа, яка отримала кошти від підприємства для виконання певного доручення від імені та за рахунок цього підприємства, має звітуватися про використання та/або повернення не використаних коштів до каси підприємства. При цьому, чинне законодавство чітко встановлює порядок звітування особи про використання та/або повернення не використаних коштів до каси підприємства.

Відповідно до ст. 170.9.2 Податкового кодексу України та Наказу МФУ від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та порядку його складання» звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Судом встановлено, що відповідно до наказів про видачу коштів під звіт для виконання доручень підприємства по придбанню товару, видаткових касових ордерів за період з 05.01.2016 по 19.09.2016 бухгалтером ОСОБА_1 було отримано від позивача кошти під звіт, у подальшому на підставі наказів про скасування доручень підприємства по придбанню товару бухгалтером ОСОБА_1 було повернуто дані кошти підприємству, в результаті чого підприємство оформлювало прибуткові касові ордери.

У даному випадку не відбулося цивільно-правової дії, і бухгалтером підприємства кошти під звіт не витрачалися.

Повернення коштів з підзвіту у повному обсязі не може вважатися витрачанням таких коштів, а складання авансового звіту у даному випадку, тобто без витрачання коштів, чинним законодавством не передбачено.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до наказу МФУ від 28.09.2016 № 841 встановлено форму Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, отже, виходячи з назви звіту, він складається у разі використання коштів, у даному ж випадку використання коштів не відбулося.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому адміністративний позову підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Так, позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір за дві позовні вимоги у сумі 2 756,00 грн. (квитанція від 04.11.2016 № 1140), доказів понесення інших судових витрат не надано.

Оскільки, у ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги, то судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 1 378,00 грн. підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а 1 378,00 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-72, 86, 94, 97, 122, 128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

в с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 24.10.2016 № НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на користь ТОВ «ШИННА КОМПАНІЯ» сплачений згідно квитанції від 04.11.2016 № 1140 судовий збір у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ШИННА КОМПАНІЯ» сплачений згідно квитанції від 04.11.2016 № 1140 судовий збір у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.