Рішення № 64254037, 16.01.2017, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6595/16-ц

2/212/433/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2017 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого-судді Ваврушак Н.М.,

секретаря Плотнікової Т.Б.,

за участю сторін: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Громко Н.В., представника третьої особи Лутоніної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях України в м. Кривому Розі про встановлення факту родинних відносин, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5, звернулася до суду з позовом про встановлення факту родинних відносин, а саме що вона є матір'ю померлого сина ОСОБА_7 та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позову вказано, що з її сином ОСОБА_7 стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого він загинув. Просить суд стягнути на її користь з відповідача Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі ПРАТ «ЦГЗК») моральну шкоду завдану смертю сина - 300 000 грн. Вказано, що у 1994 році вона приїхала проживати до свого сина ОСОБА_8 у Кривий Ріг з республіці Узбекистан Ташкентської області де проживала з дня народження, там одружилася і народила сина. Інших родичів, окрім сина вона не має. Син опікувався матір'ю, піклувався про її життя, здоров'я. Втрата сина принесла їй моральні страждання та переживання та побоювання за своє подальше життя. Окрім того, вона поховала свого чоловіка який загинув у шахті, згодом втратила старшого сина, з яким стався нещасний випадок на виробництві, а ІНФОРМАЦІЯ_5 року їй повідомили про загибель на шахті молодшого сина ОСОБА_7. Вказана звістка про смерть молодшого сина, сколихнула усі болячі спогади про її близьких членів родини. Втратила рідну та близьку людину, яку вона любила, поважала та сподівалася, що син догляне її. Втрата сина ОСОБА_7, вимагає від неї додаткових зусиль для організації життя, оскільки син, за життя, був для неї опорою, моральною та матеріальною підтримкою, та вона змушена переносити нервові потрясіння та душевні страждання.

Факт родинних відносин позивач обґрунтовує тим, що вона проживала у республіці Узбекистан Ташкентської області, там одружилася та народила сина ОСОБА_9. Свідоцтво про укладання шлюбу вона втратила, отримати актовий запис про укладання шлюбу з республіці Узбекистан Ташкентської області не має можливості.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на підстави вказані у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідачаПриватного акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - Громко Н.В. позовні вимоги не визнала, та просила суд у задоволені позовних вимог відмовити оскільки вважає, що відсутні докази з приводу родинних відносин померлого ОСОБА_7 та позивача за справою, а тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні представниктретьої особи Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань Лутоніна Н.В., позовні вимоги не визнала, та просила суд у їх задоволені відмовити оскільки вважає, що відсутні докази з приводу родинних відносин померлого з позивачем.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 (дівоче прізвище ОСОБА_5) перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10, 1929 року народження з 18 червня 1954 року, актовий запис № 23 (а.с. 14).

Перебуваючи в зареєстрованому шлюбі у них народився син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в республіці Узбекистан Ташкентської області. ОСОБА_10, помер.

Позивач ОСОБА_5 зареєструвала шлюб 09 квітня 1972 року з ОСОБА_11, 1930 року народження, актовий запис № 7, у даному свідоцтві про шлюб вказано прізвище позивача «ОСОБА_10» (а. с. 15).

Позивач не має можливості отримати повторного свідоцтва про народження сина ОСОБА_7, з причини ігнорування надати відповідь, що підтверджено листами (а. с. 18, 19, 20, 21).

В судовому засідання допитані свідок ОСОБА_12 доповіла, що вона дружина померлого ОСОБА_7, та їй відомо його мати - ОСОБА_5 Вона приїхала до Кривого Рогу на прохання свого сина з Узбекистану Ташкентської області. ОСОБА_5 не має інших близьких родичів так як вона поховала свого чоловіка та старшого синя які загинули на виробництві. Звістку про загибель ОСОБА_7 сприйняла дуже болісно, горювала з того приводу що уся її рідня померла на виробництві. Свідку відомо, що ОСОБА_5 намагалася отримати свідоцтва про свої одруження для підтвердження родинного зв'язку з померлими сином, але відповіді з листопада 2015 року не надійшло з Узбекистану.

Свідок ОСОБА_13, онука позивача, вказала, що її бабуся ОСОБА_5 є матір'ю загиблого ОСОБА_7 Стосовно наявності відповідних документів нічого пояснити не може. Вказує на те, що позивач дуже жалкує за сином, завжди його згадує. Син був для неї опорою, моральною та матеріальною підтримкою, бабуся переносить нервові потрясіння та душевні страждання.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 є матір'ю померлого ОСОБА_7=-=-

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що з ОСОБА_7 під час виконання трудових обов'язків за професією вибухівника ш. ім Орджонікідзе ПРАТ «ЦГЗК» стався нещасний випадок ІНФОРМАЦІЯ_5 року. В результаті отриманих ушкоджень здоров'ю ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року (а.с.17).

ЗгідноАкту про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом № 10 від 16.06.2006 року в пункті 7 причиною нещасного випадку, який стався 30.05.2006 року із ОСОБА_7 визначено недосконалість технологічного процесу, порушення посадових інструкцій. У пункті 10 зазначено осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці: ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ( а.с.7-9).

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_5 посилається на те, що у зв'язку зі смертю сина, який загинув від нещасного випадку на виробництві, їй спричинено моральну шкоду, яку має компенсувати відповідач, який не забезпечив його сину безпечних умов праці.

Суд виходить із того, що у зв'язку із трагічною смертю її сина ОСОБА_7 яка сталася із ним під час виконання посадових обов'язків на підприємстві відповідача через недосконалість технологічного процесу та невиконання посадових обов'язків майстра дільниці, гірничого майстра, позивачу була завдана моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню на підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи. Відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.

У зазначеній нормі поняття «батьки» вжито в розумінні кровної спорідненості з померлим, оскільки особа не набуває особливого правового статусу, пов'язаного з її неповноліттям, а в числі найближчих до померлого осіб отримує право на відшкодування моральної шкоди, яке не пов'язане із віком особи.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров'я або смерть фізичної особи.

Отже, право члена сім'ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю особи, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності причинного зв'язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім'ї померлого виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.

Зазначений висновок був викладений Постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі №6-208цс14 та від 02 вересня 2015 року у справі №6-576цс15, та в силу положень ст. 214, 360-7 ЦПК України підлягає врахуванню іншими судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці встановлено ч.4 ст.43 Конституції України.

Згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Виходячи з аналізу зазначеної норми закону вбачається, що право на відшкодування моральної шкоди чоловікові, дружині, батькам, дітям, а також особам, виникає у разі, якщо встановлено причинний зв'язок між смертю фізичної особи та ушкодженням здоров'я на виробництві.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

З огляду на вищезазначене та враховуючи, що актом розслідування нещасного випадку, затвердженого 16.06.2006 року встановлено, що ОСОБА_7 отримав ІНФОРМАЦІЯ_5 року травми що несумісні з життям (а.с.8 зв) під час виконання посадових обов'язків в результаті недосконалості технологічного процесу, які стали причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 року. У зв'язку із незабезпеченням ОСОБА_7 безпечних та нешкідливих умов праці, суд приходить до висновку, про те, що відповідач ПРАТ «ЦГЗК» є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачеві, як матері померлого, у зв'язку чим наявні правові підстави.

Спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав відшкодування моральної шкоди ОСОБА_5, оскільки факт заподіяння моральної шкоди у зв'язку зі смертю сина внаслідок нещасного випадку на виробництві виникло в результаті незабезпечення померлого відповідачем безпечних умов праці, встановлений в судовому засіданні.

Так, позивач втратила рідну та близьку людину, яку вона любила і поважала. Втрата близької людини, вимагає від неї додаткових зусиль для організації життя, оскільки померлий, за життя, був для неї опорою, моральною та матеріальною підтримкою, вона змушений переносити нервові потрясіння та душевні страждання.

Суд беручи до уваги глибину і тривалість моральних страждань матері потерпілого, характер психологічної травми, яку вона отримала у зв'язку зі смертю сина від нещасного випадку та неможливість повернути до життя найріднішу людину, а також наявність винних дій, стосовно незабезпечення безпечних умов праці зі сторони відповідача, що спричинило виникнення нещасного випадку, конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили, вважає необхідним позов задовольнити частково.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, обґрунтував розмір моральної шкоди в сумі 200000 грн.

З відповідача необхідно стягнути судові витрати на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 4, 9 Закони України «Про охорону праці», ст. 237-1 ч.1 КЗпП України, ст. 213- 215, 256, 259 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Встановити що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 є матір'ю ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо - збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_5 моральне відшкодування в розмірі 200 000,00 гривень, без утримання податків та обов'язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 1 102,40 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу.

Суддя: Н. М. Ваврушак