Ухвала суду № 64253959, 23.01.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10815/16-ц

Провадження № 2/201/308/2017

УХВАЛА

23 січня 2017року Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Ходаківського М.П.,

за участі секретаря судового засідання Бігдан А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Вежі» про визнання незаконним рішення та припинення дії,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Вежі» про визнання незаконним рішення та припинення дії.

У судові засідання, які призначалися на 08 грудня 2016 року, 23 січня 2017 року належним чином повідомлений позивач не зявився в судове засідання, заяву про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи до суду не подав. В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення позивача про дати судових засідань (а.с. 41, 46).

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Оскільки справа не може бути розглянута за відсутності позивача, а він за викликом суду не зявився, неодноразово повідомлений про розгляд справи шляхом направлення судових повісток, від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючисьч. 1 ст.41,п. 4 ч.1 ст.155, ст.165 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Дніпровські Вежі» про визнання незаконним рішення та припинення дії залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом пяти днів до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська змоменту її отримання.

Суддя М.П.Ходаківський