Рішення № 64248593, 13.01.2017, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 2/331/164/2017

331/6988/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2017 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 29 листопада 2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 29 листопада 2011 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідно до укладеного договору № б/н від 29.11.2011 року, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач ОСОБА_1 своїм особистим підписом підтвердила згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.1.1.7.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку щомісяця позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов договору.

У порушення умов договору ОСОБА_1 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала, у звязку з чим у останньої, станом на 30.09.2016р., утворилась заборгованість в розмірі 14354 гривень 74 копійок, з яких: 678 гривень 67 копійок заборгованість за кредитом; 9616 гривень 32 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900 гривень 00 копійок заборгованість за пенею та комісією, 500 гривень 00 копійок штраф (фіксована частина); 659 гривень 75 копійок штраф (процентна складова).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.11.2011 року, станом на 30 вересня 2016 року, на загальну суму 14354 гривень 74 копійок, з яких: 678 гривень 67 копійок заборгованість за кредитом; 9616 гривень 32 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900 гривень 00 копійок заборгованість за пенею та комісією, 500 гривень 00 копійок штраф (фіксована частина); 659 гривень 75 копійок штраф (процентна складова) та сплачений судовий збір.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Додатково надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідач ОСОБА_1 своїм особистим підписом підтвердила згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між нею та банком договір. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Крім того, зазначив, що в даному випадку строки позовної давності не пропущені, оскільки відповідно до п.1.1.7.12 Умов та Правил надання банківських послуг кредитний договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, проте якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. Враховуючи, що ОСОБА_1 не інформувала банківську установу про припинення дії договору до теперішнього часу, то фактично договір кожні 12 місяців пролонговується на такий же строк. Крім того, зазначив, що відповідно п.1.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) збільшений до 50 років. Також, звернув увагу суду на те, що з виписки по особовому рахунку відповідача вбачається, що ОСОБА_1 на протязі 2014 року неодноразово вносила грошові кошти (останній раз 22.01.2014 р. в сумі 50,00 грн.), тим самим здійснюючи певні дії на погашення заборгованості за кредитним договором. Вважає, що заперечення відповідача та вимога відповідача щодо застосування строків позовної давності не відповідає викладеним у позові обставинам та наданим доказам.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, хоча про час там місце розгляду повідомлялася належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомила.

Проте, в матеріалах справи наявні письмові заперечення ОСОБА_1, з яких вбачається, що остання проти позовних вимог позивача заперечувала, зазначивши, що позивачем пропущено строк позовної давності, який повинен бути застосований судом, оскільки у випадку неналежного виконання позичальником зобовязань перед кредитором, позовна давність за вимогами кредитора по поверненню кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з момент настання строку погашення чергового платежу (ст. 257 ЦК України), а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії карти, а не закінчення строку дії договору. Також зазначила, що при розрахунку заборгованості за пенею та комісією в розмірі 2900,00 грн. банківською установою взятий більший період ніж 1 рік, до якого підлягає застосуванню строк позовної давності, визначений ст. 258 ЦК України Одночасно вважає, що у відповідності до ч. 3 ст. 551 ЦК України, суд повинен зменшити суму неустойки, яка за розрахунком банківської установи більше ніж у 100 разів перевищує суму заборгованості за кредитом. На підставі викладеного, просила суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, письмові пояснення представника позивача, письмові заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У ч.2 ст. 509 ЦК України зазначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Належною формою кредитного договору на підставі ч. 1 ст. 1055 ЦК України є письмова форма.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до укладеного договору № б/н від 29.11.2011 року, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. (а.с. 7)

Відповідач ОСОБА_1 своїм особистим підписом підтвердила згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановленні однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.1.1.7.12 Умов та Правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же термін. (а.с. 10-33)

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку щомісяця в позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов договору.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме надав позичальнику кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та ОСОБА_2), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення ОСОБА_2, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на ЗО днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобовязання за вказаним договором не виконав.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1.1.12.9 "Правил користування платіжною карткою", Боржник доручає списувати з будь якого рахунку відкритого в Банку в часності з Картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 1.1.2.4 "Умов та правил надання банківських послуг" за незгодою зі зміною Правил та/або "Тарифів Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.

На підставі п. 1.1.3.2.3 "Умов та правил надання банківських послуг". Банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, а також інших умов обслуговування рахунків

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України . наслідками порушення Боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Згідно п. 2.1.1.3.5 "Умов та правил надання банківських послуг" Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті Банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами Клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання), в межах платіжного ліміту картрахунку.

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 "Правил користування платіжною карткою", ОСОБА_2 має право вимагати дострокового виконання боргових зобовязань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обовязків за цим Договором.

Згідно п. 1.1.3.2.2 "Умов та правил надання банківських послуг" У разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення ОСОБА_2 має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обовязків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обовязків та інших обовязків за цим Договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст. 509. 526. 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.

У порушення умов договору ОСОБА_1 зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала, у звязку з чим у останньої, станом на 30.09.2016р., утворилась заборгованість в розмірі 14354 гривень 74 копійок, з яких: 678 гривень 67 копійок заборгованість за кредитом; 9616 гривень 32 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900 гривень 00 копійок заборгованість за пенею та комісією, 500 гривень 00 копійок штраф (фіксована частина); 659 гривень 75 копійок штраф (процентна складова). (а.с. 5-6)

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам договору, розміру встановлених процентів, комісій, відповідальності за неналежне виконання зобов'язань у вигляді штрафів у вигляді фіксованої суми та процентної складової.

Аналізуючи перелічені норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 29 листопада 2011 року.

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч. 3 цієї ж статті Закону, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Аналогічним чином питання обовязків доказування та питання доказів регулює ст. 60 ЦПК України, за якою кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому слід зазначити, що доказування не може ґрунтуватися лише на припущеннях.

З приводу посилання відповідача ОСОБА_1 щодо застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Згідно з ч.5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Також судвраховує правову позицію, висловлену Верховним судом України в постановівід 19 березня 2014 року (в справі № 6-14 цс 14),а саме: відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

29.11.2011р. ОСОБА_1 підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Підписанням вказаної анкети-заяви відповідач приєдналася до тих Умов та правил надання банківських послуг, які були чинними на день підписання.

Відповідно до підписаної Клієнтом Анкети-Заяви встановлено, що «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які викладені на банківському сайті, становлять між Клієнтом та Банком договір про надання банківських послуг.

Позичальник підтвердив, що ознайомлений та згоден з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами та зобов'язується регулярно ознайомлюватися з їх змінами. Умови та правила надання банківських послуг до яких приєднався відповідач долучені до позовної заяви, наказ про їх затвердження додається.

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.І ст. 259 ЦК України).

Згідно до ст. 264 ЦК України: перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до п. 1.1.7.31 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором, щодо вимог про повернення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки (пені та штрафів) був збільшений до 50 років.

Крім того, судом встановлено, що останній платіж перед зверненням ПАТ КБ «ПриватБанк» до суду здійснено 22.01.2014р. в сумі 50,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку, тому строк позовної давності розпочався 23.01.2014р. та спливає 23.01.2064 року, а тому ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду в межах строку позовної давності. (а.с. 5-6)

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення заборгованості по кредитному договору не пропущено строк позовної давності, а тому заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Надалі, з приводу заперечень відповідача щодо зменшення розміру неустойки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. З ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Отже, згідно з ч. З ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений при одночасній наявності обох умов, зазначених у згаданій нормі.

Відповідно до судової практики Верховного Суду України "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин" (2010р.) В даному випадку суди повинні звертати увагу на наступне: "хоча зазначене положення закону є правом, а не обов'язком суду, однак, якщо є такі обставини, то вони повинні враховуватися судом у разі, якщо на це посилається боржник і просить зменшити розмір неустойки. При цьому на виконання вимог ст. 215 ЦПК України суд повинен в обов'язковому порядку мотивувати свій висновок.

Пунктом 27 постанови ВССУ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин" роз'яснено, шо положення ч. З ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосоване судом лише за заявою відповідача.

За таких обставин, що виходять із засідки диспозитивності цивільного судочинства (ст. 11 ЦК України) за відсутності клопотання відповідача, суд за власною ініціативою не мав права зменшити розмір неустойки.

Істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК України можна вважати ступінь виконання зобов'язання боржником, наприклад, дострокове погашення кредиту та відсотків, доведений матеріалами справи важке майновий стан боржника, інші інтереси сторін (а не тільки боржника), які заслуговують на увагу.

Згідно з п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 611 ЦК України містить перелік правових наслідків, які можуть застосовуватися до порушника в сукупності або окремо, залежно від умов, передбачених договором або законом.

Чинне законодавство не містить заборон щодо застосування такого виду правових наслідків у разі порушення зобов'язання як неустойка.

Отже, пеня за неналежне виконання зобов'язань за Договором в частині погашення сум кредиту та відсотків кредиту підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідач здійснював погашення кредиту з порушенням термінів повернення, підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, що підтверджує- наміри відповідача про злісне ухилення від виконання зобов'язань за кредитним договором.

Відповідач не надав суду жодного доказу важкого фінансового становища з моменту першого порушення умов кредитного договору, а саме прострочення сплати кредиту, а тому суд приходить до висновку, що в цій частині заперечення відповідача є неприпустимими та судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Виходячи з того, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а також те, що при звернені до суду із позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» було сплачено судовий збір в розмірі 1378,00 грн., то суд приходить до висновку, що зазначена вимога також підлягає задоволенню. (а.с. 2)

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 215 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 549, 551, 610, 622, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова (Горького), буд. № 7, ІПН: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, буд. № 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 29 листопада 2011 року, станом на 30 вересня 2016 року, на загальну суму 14354 (чотирнадцять тисяч триста пятдесят чотири) гривень 74 копійок, з яких: 678 (шістсот сімдесят вісім) гривень 67 копійок заборгованість за кредитом; 9616 (девять тисяч шістсот шістнадцять) гривень 32 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2900 (дві тисячі девятсот) гривень 00 копійок заборгованість за пенею та комісією, 500 (пятсот) гривень 00 копійок штраф (фіксована частина); 659 (шістсот пятдесят девять) гривень 75 копійок штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Поштова (Горького), буд. № 7, ІПН: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк (м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, буд. № 50, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги учасниками процесу, які були присутніми в судовому засіданні, а іншими учасниками процесу, які не були присутніми в судовому засіданні в той же строк з дня отримання повного рішення суду.

Суддя: Н.Г. Скользнєва

13.01.2017