Рішення № 64240641, 20.01.2017, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1562/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2017 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючогосудді Першко О.О.,

секретар Левчук Д.О.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (даліпозивач), діючи через свого представникаОСОБА_4, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далівідповідачі), в якому, з урахуванням остаточних позовних вимог, просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість: за кредитним договором №11223751000 від 26 вересня 2007 року по кредиту та процентах у розмірі 11 073 долари США 31 цент та по пені у розмірі 4671 гривня 97 копійок; за кредитним договором №11365506000 від 26 червня 2008 року по кредиту та процентах у розмірі 1947 доларів США 81 цент та по пені у розмірі 1053 гривні 09 копійок.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (з 21 грудня 2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11223751000 від 26 вересня 2007 року, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_2 кредит (грошові кошти)у сумі21 000 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 12,90 % річних кожного місяця, а остання зобов'язалася щомісяця повертати наданий кредит у обсязі та в терміни, що встановлені графіком погашення, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 22 вересня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

Також, 26 червня 2008 рокуміж тими самими сторонами укладено договір про надання споживчого кредиту №11365506000, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_2 (грошові кошти)у сумі 4 500 доларів США зі сплатою процентів у розмірі 15,00 % річних кожного місяця. Відповідач ОСОБА_2 зобов'язалася щомісяця повертати наданий кредит у обсязі та в терміни, що встановлені графіком погашення, але у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 20 червня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за вказаними кредитними договорами було укладено договір поруки №145031 від 26 вересня 2007 року та договір поруки №214107 від 26.06.2008 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 відповідно до яких він зобов'язавсяперед позивачем відповідати солідарно за виконання ОСОБА_2 усіх її зобов'язань в повному обсязі, що виникли з кредитних договорів.

Всупереч умов кредитних договорів відповідач ОСОБА_2 порушила взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснила своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентах протягом тривалого часу, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 19 січня 2015 року складає: 1) за кредитним договором №11223751000 від 26 вересня 2007 року по кредиту та процентах у розмірі 11073,31 доларів США, та по пені у розмірі 4671,97 грн.; 2) за кредитним договором №11365506000 від 26 червня 2008 року по кредиту та процентах у розмірі 1947,81 доларів США та по пені у розмірі 1053,09 грн. Позивач направляв відповідачам вимоги від 19 листопада 2014 року про необхідність усунення порушень кредитних договорів 1 та 2, які останні не виконали.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві. Проти розгляду справи без участі відповідачів з постановленням заочного рішення не заперечував, вказував, що справа неодноразово відкладалася в звязку з неявкою відповідачів, в дане судове засідання причини неявки відповідача ОСОБА_3 є неповажними, оскільки жоден із відповідачів до позивача із пропозицією вирішити спір в добровільному порядку не звертався, а доказів сімейних обставин, які б перешкодили йому взяти участь в судовому засіданні він не надав, а інший відповідач ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_5 про причини неявки суд не повідомили взагалі, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідачі та їх представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення відправлення та телефонограмою від 19 грудня 2016 року. Відповідач ОСОБА_2 та представник ОСОБА_5 про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали. 20 січня 2017 року відповідач ОСОБА_3 подав до суду заяву в якій просив відкласти розгляд справи в зв'язку з можливістю вирішення спору в добровільному порядку та сімейними обставинами, однак жодних доказів на підтвердження обставин вказаних в заяві не подав, а представник позивача заперечив факт звернення відповідачів до позивача із пропозиціями вирішити спір в добровільному порядку. За таких обставин суд визнав повідомлені причини неявки відповідача ОСОБА_3 в судове засіданні неповажними та враховуючи згоду представника позивача, прийшов до висновку, що справа може бути розглянута без участі відповідачів, на підставі наявних у справі доказів, з постановленням заочного рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 26 вересня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11223751000 (далі кредитний договір 1) відповідно до умов якого Банк надав, а позичальник отримала 21 000,00 доларів США кредитних коштів, які зобов'язалася належним чином використовувати і повернути в строк не пізніше 22 вересня 2017 року, а також сплатити плату за кредит у порядку та в терміни, що встановлені графіком погашення, та 12,90 процентів річних за користування кредитними коштами, якщо не буде застосовано іншого порядку повернення кредиту (а.с.12-18).

26 червня 2008 року між ними також укладено договір про надання споживчого кредиту №11365506000 (далі кредитний договір 2), за яким позивач надав відповідачу ОСОБА_2 4 500 доларів США кредитних коштів зі сплатою 15, 00 % річних за користування коштами кожного місяця. ОСОБА_2 зобов'язалася повернути кредит в порядку та в терміни, що встановлені графіком погашення, але у будь-якому випадку повернути кошти не пізніше 20 червня 2017 року, якщо не буде застосовано інший порядок повернення кредиту (а.с.22-27).

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач належним чином виконав свої зобовязання за кредитними договорами, укладеними з відповідачем ОСОБА_2 та надав останній передбачені договорами кредитні кошти.

Відповідно до п.1.2.2. кредитного договору 1 Позичальник зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до договору, але в будь-якому випадку не пізніше 22 вересня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього Договору та/або згідно умов відповідної угоди Сторін.

Додатком №1 до кредитного договору 1 визначено графік погашення кредиту, відповідно до якого відповідач зобовязаний здійснювати платежі на виконання умов договору у період з 26 вересня 2007 року до 22 вересня 2017 року щомісячно у відповідному розмірі (а.с.19-21).

Відповідно до п.1.2.2. кредитного договору 2 Позичальник зобовязаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку №1 до договору, але в будь-якому випадку не пізніше 20 червня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього Договору та/або згідно умов відповідної угоди Сторін.

Додатком №1 до кредитного договору 2 визначено графік погашення кредиту, відповідно до якого відповідач зобовязаний здійснювати платежі на виконання умов договору у період з 26 червня 2008 року до 20 червня 2017 року щомісячно у відповідному розмірі (а.с.28-29).

Відповідно до п.3.4.1 кредитного договору 1 та 2 Позичальник зобовязується використовувати кредит на зазначені у цих Договорах цілі, а також повернути суму кредиту, і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на рахунок Банку в порядку та на умовах, передбачених цими договорами.

Відповідно достатті 526 ЦК Українизобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно п.4.1. кредитного договору 1 за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобовязань, передбачених цим Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню.

Аналогічні умови передбачені в п.4.1 кредитного договору 2.

Також для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитними договорами 1 та 2 було укладено договір поруки №145031 від 26 вересня 2007 року та договір поруки №214107 від 26 червня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, відповідно до яких останній зобов'язувавсяперед позивачем відповідати солідарно за виконання ОСОБА_2, усіх її зобов'язань в повному обсязі, що виникли з кредитних договорів 1 та 2 (а.с.30-33).

Частинами першою та другоюстатті 554 ЦК Українивстановлено, що в разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно частини другоїстатті 530 ЦК Україниякщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно достатті 610 ЦК Українипорушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК Українипередбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З наданих суду позивачем розрахунків заборгованості за договорами 1 та 2 вбачається, що ОСОБА_2 свої зобовязання за договорами належним чином не виконує в результаті чого станом на 19 січня 2015 року заборгованість за кредитними договорами становить: за кредитним договором №11223751000 від 26 вересня 2007 року по кредиту та процентах у розмірі 11 073,31 дол. США, з яких: 9 799,65 дол. США - заборгованість за кредитом, у тому числі 1 924,65 дол. США - прострочена заборгованість за строк з 10 квітня 2014 року по 19 січня 2015 року; 1 273,66 дол. США - заборгованість за процентами, у тому числі 1 146 дол. США - прострочена заборгованість за строк з 01 лютого 2014 року по 31 грудня 2014 року та по пені у розмірі 4 671,97 грн., яка складається з: 2 856,82 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 12 квітня 2014 року по 19 січня 2015 року, 1 815,15 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 12 квітня 2014 року по 19 січня 2015 року; за кредитним договором №11365506000 від 26.06.2008 року по кредиту та процентах у розмірах 1 947,81 дол. США, з яких: 1 685,17 дол. США - заборгованість за кредитом, у тому числі 461,17 дол. США - прострочена заборгованість за строк з 01 квітня 2014 року по 19 січня 2015 року, 262,64 дол. США - заборгованість за процентами, у тому числі 235,62 дол. США - прострочена заборгованість за строк з 01 лютого 2014 року по 31 грудня 2014 року та по пені у розмірі 1 053,09 грн., яка складається з 683,33 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 12 квітня 2014 року по 19 січня 2015 року, 369,76 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 12 квітня 2014 року по 19 січня 2015 року. Дані розрахунки суд визнає обґрунтованими і такими, що відповідають умовам договорів, укладених між позивачем та відповідачем ОСОБА_2

21 листопада 2014 року позивачем на адресу відповідачів було направлено вимоги від 19 листопада 2014 року про сплату протягом 31 календарного дня з дати одержання повідомлення простроченої заборгованості і простроченої заборгованості за процентами (а.с.34-43).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українипередбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини другоїстатті 1050 ЦК України, положення якої застосовуються до відносин за кредитним договором, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Оскільки в судовому засіданні зясовано, що відповідачем ОСОБА_2 допущено порушення термінів оплати за кредитними договорами 1 та 2, тому у позивача виникло право вимагати від відповідачів повернення в повному обсязі кредитів, процентів за користування ним та пені.

При цьому вирішуючи питання щодо права позивача вимагати повернення кредитів, процентів за користування ними, в іноземній валюті, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статями 47 та 49цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України- гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановлено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2статті 5 цього Декрету.

У звязку з наведеним вище слід дійти висновку про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки вони є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини,стягнути грошову суму в іноземній валюті.

Саме такі висновки містяться у постановах Верховного Суду України №6-145цс15 від 24 вересня 2014 року та №6-190цс15 від 16 вересня 2015 року, що відповідно до частини першої статті 360-7 мають враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні відповідних норм права.

Як вбачається з матеріалів справи Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» з 24 грудня 2001 року мав банківську ліцензію на здійснення операцій з валютними цінностями (а.с.115-117).

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованості: за кредитним договором №11223751000 від 26 вересня 2007 року по кредиту та процентах у розмірі 11 073,31 дол. США, що за курсом НБУ станом на 20 січня 2017 року становить 303875, 53 грн., з яких: 9 799,65 дол. США - заборгованість за кредитом, що еквівалентно 268923,55 грн., 1 273,66 дол. США, що еквівалентно 34951,98 грн. - заборгованість за процентами, та по пені у розмірі 4 671,97 грн.; за кредитним договором №11365506000 від 26 червня 2008 року по кредиту та процентах у розмірах 1 947,81 дол. США, що еквівалентно 53452,10 грн., з яких: 1 685,17 дол. США, що еквівалентно 46 244,70 грн. - заборгованість за кредитом, 262,64 дол. США, що еквівалентно 7 207,40 грн. - заборгованість за процентами, та по пені у розмірі 1 053,09 грн.

Щодо заяви відповідача ОСОБА_3 про зменшення розміру пені за кредитним договором №11223751000 від 26 вересня 2007 року та за кредитним договором №11365506000 від 26 червня 2008 року суд враховує наступне.

Частиною першою статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 цього Кодексу щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Разом з тим, розмір неустойки як за кредитним договором №11223751000 від 26 вересня 2007 року, так і за кредитним договором №11365506000 від 26 червня 2008 року значно менший, аніж розмір боргових зобов'язань відповідачів перед позивачем, та враховуючи, що відповідачем ОСОБА_3 надано лише докази свого майнового стану, при цьому жодних доказів майнового стану іншого боржника позичальника ОСОБА_2 суду не надано та судом їх не здобуто, підстави для зменшення розміру нарахованої пені відсутні.

Відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Оскільки позов підлягає задоволенню, на підставі статті 88 ЦПК Україниз кожного з відповідачів необхідно стягнути половину від 2 124 грн. 54 коп. на користь позивача в якості відшкодування понесених ним у справі судових витрат, що становить 1062 грн. 27 коп. з кожного.

Керуючись статтями 5, 192, 526, 530, 533, 554, 610, 611, 625, 634, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 2, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) солідарно з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження м. Харків, просп. Московський, 60) заборгованість: за кредитним договором №11223751000 від 26 вересня 2007 року по кредиту та процентах у розмірі 11 073 (одинадцять тисяч сімдесят три) долари США 31 цент та по пені у розмірі 4671 (чотири тисячі шістсот сімдесят одна) гривня 97 копійок; за кредитним договором №11365506000 від 26 червня 2008 року по кредиту та процентах у розмірі 1947 (одна тисяча девятсот сорок сім) доларів США 81 цент та по пені у розмірі 1053 (одна тисяча пятдесят три) гривні 09 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження м. Харків, просп. Московський, 60) судові витрати у розмірі 1 062 (одна тисяча шістдесят дві) гривні 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (рахунок №29090000000113 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код 09807750, місцезнаходження м. Харків, просп. Московський, 60) судові витрати у розмірі 1 062 (одна тисяча шістдесят дві) гривні 27 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Рівненський міський суд в Апеляційний суд Рівненської області позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення, відповідачем - в цей же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення (крім відповідача), можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 23 січня 2017 року.

Суддя О.О. Першко