Ухвала суду № 64239026, 17.01.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/22451/16-к

Провадження №11-сс/772/5/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Ковальська І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

головуючого суддіКовальської І.А.,

суддів Ващук В.П., Нагорняка Є.П.,

секретаря Діденко В.В.,

за участю прокурора Вознюка Д.В.,

власника майна ОСОБА_2,

адвоката ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу зі змінами власника майна ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського судувід 28 жовтня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ НП у Вінницькій області підполковника міліції ОСОБА_5, погоджене із прокурором відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_6, про накладення арешту на майно.

Ухвала суду мотивована тим, що транспортні засоби є доказом у кримінальному провадженні за №12016020200000270 від 25.09.2016 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. З огляду на визнання цього майна речовими доказами та його відповідності критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що клопотання слідчого про накладення арешту підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі зі змінами, апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, такою, що винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду від 28.10.2016 р. про накладення арешту на майно скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на майно ПП "АТЕК Турбів", а саме автомобіль НОМЕР_1" та автомобіль НОМЕР_2". Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт зазначає про те, що слідчим суддею не враховано недостатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності. Крім того вказує, що висновок слідчого судді про те, що транспортні засоби є знаряддям вчинення кримінального правопорушення порушує принцип презумпції невинуватості.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_3 наголошує на тому, що слідчий суддя провів розгляд за участі осіб, які не мали право приймати участь в розгляді та врахував їх думку при винесенні рішення по справі, при цьому не повідомив власників майна.

Також апелянт зазначає про те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, з огляду на те, що у даному кримінальному провадженні, яке розслідується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, відсутні дані щодо СФГ "Поділля" та ТОВ СФГ "Поділля" оскільки це різні юридичні особи та не мають жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні.

Крім того, як власник майна, так і представник власника майна звертають увагу суду на те, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, оскільки до клопотання не додано жодного належного доказу в обґрунтування накладення арешту на майно.

Заслухавши доповідь судді, думку власника майна та представника власника майна адвоката ОСОБА_3, які підтримали вимоги апеляційної скарги зі змінами та просили їх задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги зі змінами, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга зі змінами задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, слідчим управлінням ГУ НП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12016020200000270 від 25 вересня 2016 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області знаходяться землі сільськогосподарського призначення, що належать власникам паїв, зокрема у полях №14, 18, 19, 22. Власники земельних ділянок відповідно до договору оренди передали їх в користування ТОВ «СФГ «Поділля», ЄДРПОУ 37337026, юридична адреса: с. Нова Прилука, вул. К.Маркса, 23, Липовецький район, Вінницька область», строком до 2017 року.

Навесні 2016 року ТОВ «СФГ «Поділля» за допомогою ФОП ОСОБА_7 та СФГ «Іванна» виконало роботи по культивації полів, посіву кукурудзи та сої. Протягом весняно-літнього періоду 2016 року здійснили догляд за даними сільськогосподарськими культурами, обробляли від шкідників, вносили добрива. Однак, 25.09.2016 керівник та власник ФГ «Скала» ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_2 та ОСОБА_10, без дозволу ТОВ «СФГ «Поділля», з земельних ділянок за номерами 0522280600:04:000:0514; 0522280600:04:000:0515; 0522280600:04:000:0516; 0522280600:04:000:0517; 0522280600:04:000:0527; 0522280600:04:000:0528; 0522280600:04:000:0533; 0522280600:04:000:0534; 0522280600:04:000:0656; 0522280600:04:000:0667; 0522280600:04:000:0668; 0522280600:04:000:0690; 0522280600:04:000:0691 зібрали урожай кукурудзи та сої, яким розпорядились на власний розсуд.

Таким чином, посадові особи ФГ «Скала» спільно із ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що будь-які правовстановлюючі документи на вищевказані посіви зернових культур (сої та кукурудзи), у них відсутні та вони не здійснювали його посів та обробіток, відкрито заволоділи чужим врожаєм за допомогою сільськогосподарської техніки та вантажних автомобілів.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 25.09.2016 заволодіння урожаєм кукурудзи та сої здійснювалося за допомогою зернозбиральних двох комбайнів «CLAAS» номерний знак 29650АВ та 19606АВ, вантажних автомобілів марки ЗІЛ-ММЗ 554М державний номерний знак 06684ВІ та марки «САЗ-3507» державний номерний знак-6697ВІ, які належать ФГ «Скала» (ЄДРПОУ 20103972), головою якого являється ОСОБА_12, автомобілів НОМЕР_3 та «МАN» АВ1399СВ, які належать ПП «АТЕК ТУРБІВ» ЄРДПОУ:39207981, директором якого являється ОСОБА_2

20.10.2016 року старший слідчий в ОВС СУ ГУ НП у Вінницькій області підполковник міліції ОСОБА_5, звернувся з клопотанням, яке погоджене із прокурором відділу прокуратури Вінницької області ОСОБА_6, про накладення арешту на майно для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні та запобіганню спробам відчуження, зміни або переховуванню майна.

28.10.2016 року ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на автомобілі та комбайни шляхом накладення заборони на їх відчуження, передавши транспортні засоби та зернозбиральні комбайни власникам на відповідальне зберігання.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, власника майна представника ФГ "Скала", представника СФГ "Поділля", досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131, 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на транспортні засоби та зернозбиральні комбайни, які були визнані речовими доказами відповідно до постанови від 20.10.2016 року, з тих підстав, що майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність права власності ОСОБА_2 з потребами кримінального провадження.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України з метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті98 цього Кодексу.

Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу може бути арештоване незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно та, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна по суті являє собою форму забезпечення доказів та не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання апелянта на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_2, з огляду на те, що у даному кримінальному провадженні, що розслідується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, відсутні докази про те, що автомобілі МАN збирають врожай та те, що остання не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, не може прийматися до уваги, оскільки арешт на майно накладено з правових підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Також необґрунтованими вважає колегія суддів і посилання апелянта на те, що слідчий суддя провів розгляд за участі осіб, які не мали право приймати участь в розгляді. В судовому засіданні були присутні представники СФГ "Поділля" та ФГ "Скала", які надали пояснення, були досліджені надані стороною обвинувачення докази і показання свідків у кримінальному провадженні, та їм була надана належна правова оцінка.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке належить ОСОБА_2, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги зі змінами щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі власника майна обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність вжити заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту майно шляхом накладення заборони на його відчуження передавши власникам на зберігання.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу зі змінами голови ПП "АТЕК Турбів " ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від28 жовтня 2016 року про накладення арешту на майно залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: