Ухвала суду № 64232410, 23.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 січня 2017 року м. Київ К/800/33663/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області

на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 р.

у справі № 814/2511/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Союз Ритейл Д»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз Ритейл Д» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.05.2015 р. №0000592204, яким до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 25 000,00 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.09.2015 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 р., позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено дотримання позивачем вимог чинного законодавства щодо оприбуткування готівки в касі за відповідну дату, чим спростовано висновки податкового органу, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Однак у зв’язку із тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам ч. 5 ст. 213 та ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України скарга була залишена без руху із встановленням тридцятиденного строку з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виправлення зазначених недоліків, про що було постановлено ухвалу від 06.12.2016 р.

В межах встановленого строку, податковим органом на усунення недоліків касаційної скарги 10.01.2017 р. надіслано засобами поштового зв’язку до суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору, а також належні докази з обґрунтуванням дотримання строку на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій.

Суддя-доповідач, розглянувши дані докази та обґрунтування дійшов висновку про дотримання скаржником строку на касаційне оскарження.

При цьому, перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області відмовити.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити у суді касаційної інстанції.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова