Ухвала суду № 64232135, 16.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

16 січня 2017 року К/800/1451/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Вербицька О.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОДО+"

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року

у справі № 810/1410/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОДО+"

до Державної фіскальної служби України,

Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство фінансів України,

Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання незаконними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОДО+" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року у справі № 810/1410/16.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213-214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 р. набрала законної сили 15.11.2016 р., останній день строку на касаційне оскарження вказаної постанови - 05.12.2016 р., тоді як касаційну скаргу було подано скаржником до суду касаційної інстанції 12.01.2017 р., тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Скаржник, порушуючи питання про поновлення зазначеного процесуального строку, лише вказує про несвоєчасне отримання копії рішення суду апеляційної інстанції рекомендованим відправленням № 0101028491647, а саме - 23.12.2016 р. Однак, з наданих скаржником доказів на підтвердження дати отримання копії рішення суду апеляційної інстанції, копії рекомендованого конверту № 0101028491647 та фотокопії знімку екрана з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", вбачається, що рекомендований лист № 0101028491647 вручено адресату особисто 03.12.2016 р. У зв'язку з чим, суд касаційної інстанції не може визнати клопотання скаржника обґрунтованим та дійти беззаперечного висновку щодо дотримання скаржником строків на звернення до суду з касаційною скаргою.

Відтак, скаржнику слід надати суду належні обґрунтування пропуску строку на касаційне оскарження з моменту отримання копії рішення суду апеляційної інстанції 03.12.2016 р. по 12.01.2017 р.

Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником подано квитанцію від 30 грудня 2016 року № 3386 та сплачено судовий збір у розмірі 1653,60 грн, що не відповідає сумі, обчисленій за правилами пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

Так, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення скаржника з касаційною скаргою) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сплачується 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

На момент звернення позивачем до суду першої інстанції з адміністративним позовом (немайнового характеру) ставка судового збору складала 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 6 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З огляду на те, що даний позов містить дві вимоги немайнового характеру, скаржнику за подання касаційної скарги необхідно доплатити судовий збір в розмірі 1653,60 грн.

Згідно з частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу - залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви.

Виходячи з наведеного та відповідно до приписів частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вищевказаних недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали.

Керуючись статтями 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОДО+" залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТОДО+" тридцять днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

Суддя О.В. Вербицька