Вирок № 64231752, 23.01.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/2580/16-к

Номер провадження 1-кп/629/67/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Ткаченко О.А., при секретарі Білик (Перепелиця) В.Ю., за участю прокурорів Лук'яненко Д.О., Шульги Ю.М., захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області кримінальне провадження №12016220380000918 від 06.04.2016 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області 30.06.2016 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Миколаївка, Близнюківського району, Харківської області, громадянина України, з загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше не судимого, запобіжний захід - домашній арешт строком до 23.03.2017 року,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.3,185 ч.2 КК України, -

встановив:

05.04.2016 року, приблизно о 21-00 год., ОСОБА_2, за попередньою змовою з особою, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме двох металевих стовпчиків паркану Кіннянської ЗОШ І-ІІІ ступенів, який знаходиться на балансі «Лозівського кінного заводу №124» ДП «Конярство України», діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди і бажаючи їх настання, шляхом розхитування витягли один металевий стовпчик паркану та намагалися витягнути другий, але довести свій злочинний намір до кінця не змогли з причин не залежних від їх волі, оскільки були затримані охоронцем Кіннянської ЗОШ ОСОБА_4 У разі доведення своїх злочинних дій до кінця ОСОБА_2 та особа, матеріали справи відносно якої виділені в окреме провадження, могли заподіяти «Лозівському кінному заводу №124» ДП «Конярство України» матеріальний збиток в розмірі 249,29 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю у вчиненому розкаявся та дав показання, що дійсно 05.04.2016 року, приблизно о 21-00 год., разом з ОСОБА_5 прийшли до Кіннянської ЗОШ І-ІІІ ступенів з метою викрадення двох металевих стовпчиків паркану та подальшою здачею їх на металобрухт. ОСОБА_5 обіцяв виручені від здачі в металобрухт гроші поділити між ними порівну. ОСОБА_5 спочатку залив один стовпчик водою і потім почав його розхитувати, а він допомагав йому його витягати. Після того як вони витягли один стовпчик, почали розхитувати другий і в цей час до них підійшов охоронець, який потім викликав працівників поліції.

Враховуючи зізнавальні показання підсудного ОСОБА_2, а також те, що іншими учасниками судового провадження не оскаржуються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого і дослідженням даних, які характеризують особу підсудного, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_2 доведена, його дії суд кваліфікує за ст.ст.15 ч.3,185 ч.2 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.3 ст.12 КК України, він вчинив злочин, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Дослідженням даних про особу підсудного ОСОБА_2 встановлено, що він раніше не судимий, одружений, не працює, має на утриманні трьох малолітніх дітей - ОСОБА_6 віком 13 років, ОСОБА_6 віком 7 років та ОСОБА_7 віком 8 років, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місце проживання за яким характеризується задовільно (а.с.77,78,79,80-81,82,83,84).

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, обставин, які пом'якшують покарання і відсутністю обставин, що обтяжують покарання, даних про особу підсудного і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства.

Підстав для застосування ст.ст.69,69-1 КК України, суд не вбачає.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової товарознавчої експертизи №2394 від 19.04.2016 року в розмірі 263,88 грн. (а.с.74-75,76).

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст.100 КПК України: два металевих стовпчика, які знаходяться на відповідальному зберіганні у представника потерпілого ОСОБА_8 - повернути філії «Лозівському кінному заводу №124» ДП «Конярство України» (а.с.72,73).

Керуючись ст.ст.100,349,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст.ст.15 ч.3,185 ч.2 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нових злочинів та виконає обов'язки покладені на нього судом в порядку ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне місця проживання без дозволу Лозівського МРВ з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮ України, повідомляти Лозівський МРВ з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, періодично з'являтися для реєстрації в Лозівський МРВ з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №2394 від 19.04.2016 року в розмірі 263 (двісті шістдесят три) гривні 88 копійки, перерахувавши їх на р/р 31419544700005, банк отримувача ГУ ДКСУ у Харківській області, код отримувача 37999680, МФО851011, код доходів 24060300, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту залишити ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі: два металевих стовпчика - повернути філії «Лозівському кінному заводу №124» ДП «Конярство України».

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко