Ухвала суду № 64231195, 17.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 р.Справа № 524/5657/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.11.2016р. по справі № 524/5657/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

24 листопада 2016 року постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1.) до Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач, Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП) про визнання протиправною та скасування постанови.

Визнано протиправною та скасовано постанову від 24.07.2016 серії ДР № 119902 винесену поліцейським роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції Дуканічем Ігорем Вікторовичем у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу 255,00 грн.

Не погодившись з даною постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.11.2016 та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позивач 24.07.2016 о 16 год. 20 хв. керуючи автомобілем Honda Civic, номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку ближче 30 метрів до посадкового майданчику для маршрутних транспортних засобів в м. Кременчуці, чим порушив п. 15.9 "е" Правил дорожнього руху України (далі- ПДР України). Зважаючи на вказане правопорушення відповідач вважає, що мав право винести постанову серії ДР №119902 від 24.07.2016.

В судове засідання сторони не з'явилися, про дату час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи проведено без участі сторін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.07.2016 року поліцейським роти №3 Управління патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП капралом поліції Дуканіч І.В. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДР № 119902, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн.

Як слідує із фабули оскаржуваної постанови, фактичною підставою притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що ОСОБА_1 24.07.2016 о 16 год. 20 хв. керуючи автомобілем Honda Civic, номерний знак НОМЕР_1 здійснив зупинку ближче 30 метрів до посадкового майданчику для маршрутних транспортних засобів в м. Кременчуці проспект Свободи 83/1, чим порушив п. 15.9 "е" ПДР України.

В наданих поясненнях до постанови серії ДР №119902 від 24.07.2016 ОСОБА_1 вказує: "Причина моєї зупинки біля тролейбусної зупинки "Московська" обумовлено тим, що знак "Зупинка громадського транспорту" знаходиться на висоті близько 6 метрів, що є порушенням Гостів встановлення дорожніх знаків. Від електроопори на якій встановлено знак "Зупинка громадського транспорту" до зупинки "Московська" є фактично 30 метрів. Так як знак "Зупинка громадського транспорту" висить високо я його не бачив" (а.с. 13).

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд І інстанції виходив з того, що відсутні докази скоєння позивачем правопорушення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду І інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно п. 15.9 ПДР України зупинка забороняється ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків.

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Управлінням патрульної поліції у м. Кременчуці ДПП не надано доказів відносно того, що ОСОБА_1 здійснено зупинку ближче 30 м. від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, як зазначено в оскаржуваній постанові, а також доказів встановлення знаку 5.43.1 "Пункт зупинки тролейбуса" у відповідності до ДСТУ.

Доводи апеляційної скарги заявника про те, що позивач тривалий час проживає в м. Кременчуці та кожного дня керує транспортним засобом рухаючись по вулицях міста зокрема по вулиці Московській і мав знати про наявність знака 5.43.1 "Пункт зупинки тролейбуса" в даному місці є безпідставними оскільки відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в тому числі і право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається в тому числі коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформляється на місці вчинення правопорушення та в разі вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху. Тобто фактично, в даних випадках, притягнення особи до адміністративної відповідальності відбувається у скороченому провадженні.

Скорочене провадження у справах, зокрема у сфері забезпечення дорожнього руху передбачає фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Враховуючи відсутність будь-яких належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП , колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування постанови серії ДР №119902 від 24.11.2016 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції -залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.11.2016р. по справі № 524/5657/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Сіренко О.І.Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2017 р.