Вирок № 64231084, 24.01.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/10139/15-к

Провадж. № 1-кп/639/122/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

секретаря - Кузнецова М.І.,

прокурора - Жила В.В.,

захисника - адвоката Бессарабенко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 31.10.2015 року в ЄРДР №12015220500001996, за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, сина, 2011 року народження, не працюючого, раніше судимого: 05.04.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 18.06.2014 року звільнений від подальшого відбування покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про Амністію у 2014 році»; 29.10.2015 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.ч. 1, 2, 3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 23.03.2010 року Харківським районним судом Харківської області за ч.ч.2, 3 ст.185, ст.ст.70, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 01.03.2011 року; 07.08.2015 року Харківським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 29.10.2015 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.ч. 2, 3 ст.185, ч.ч.1, 4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, суд,

встановив:

28 жовтня 2015 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою в групі із ОСОБА_2, перебуваючи в районі розташування будинківАДРЕСА_5 та АДРЕСА_6, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, упевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, через паркан проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_5, власником якого є ОСОБА_4

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_3 у групі з ОСОБА_5, використовуючи в якості знаряддя злочину знайдений шпатель, шляхом пошкодження вікна, проникли через нього всередину вказаного будинку та заволоділи майном потерпілого ОСОБА_4, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4707 від 05.11.2015 року, а саме: системним блоком «Golden field» - 1755 гривень; клавіатурою «Genius КВ-200» моделі «GK-060002» - 32 гривні; маніпулятором - «Х-Tech» - 15 гривень; монітором «Philips» моделі «170В6» - 500 гривень; DVD приводом «Sony» моделі «AD-7173A» - 140 гривень; DVD програвачем «Elenberg» моделі «DVDP-2407» - 80 гривень; мобільним телефоном «LG» моделі «200» - 60 гривень; мобільним телефоном «LG» моделі «500» - 60 гривень; мобільним телефоном «Nokia» моделі «1616-2» - 80 гривень та автомагнітолою «Kenwood KVT-627», вартість якої в ході досудового розслідування не встановлена, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_2, звернувши на свою користь викрадене майно, з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 2722 гривні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю, щиро покаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, розміром судових витрат на проведення експертного дослідження по справі та пояснив суду, що 28 жовтня 2015 року, приблизно о 18-00 год. він, разом із ОСОБА_3, за домовленістю між собою, прибули до одного з будинків по АДРЕСА_5 з метою вчинення крадіжки.

Використовуючи знайдений шпатель, вони вийняли з вікна стекло та вдвох потрапили внутрь будинку, звідки викрали: системний блок; клавіатуру; маніпулятор для системного блоку; монітор; DVD привод; DVD програвач; мобільні телефони: «LG» - 2 штуки та «Nokia» 1 штуку, а також авто магнітолу. Вказане майно вони поділили та перенесли додому.

Через кілька днів вони принесли вдвох автомагнітолу у гараж знайомому щоб продати, але були застримані співпрацівниками міліції, оскільки магнітолу впізнав син власника.

Все викрадене майно було в них вилучено.

До працівників міліції претензій не має, крадіжку скоїв через скрутне матеріальне становище.

Аналогічні пояснення надані в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3, який повністю визнав свою провину у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та пояснив, що до працівників міліції претензій не має, у скоєному щиро кається, крадіжку скоїв через скрутне матеріальне становище.

Раніше давав пояснення щодо непричетності до вчинення вказаного злочину, оскільки злякався відповідальності, на теперішній час розкаявся та надав суду правдиві показання.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що є власником будинку АДРЕСА_5.

30 жовтня 2015 року, йому зателефонував син та повідомив про те, що з вказаного вище будинку вчинено крадіжку.

Коли він приїхав додому, побачив, що пошкоджене одне з вікон будинку та викрадено належне йому майно: системний блок «Golden field»; клавіатуру «Genius КВ-200»; маніпулятор - «Х-Tech»; монітор «Philips»; DVD привод «Sony»; DVD програвач «Elenberg»; мобільний телефон «LG» моделі «200»; мообільний телефон «LG» моделі «500»; мобільний телефон «Nokia» моделі «1616-2» та автомагнітолу «Kenwood KVT-627».

До того, як він приїхав, його син ОСОБА_6, звернувся до міліції із заявою про крадіжку.

В ході досудового слідства по справі ним були опізнані речі, які були вкрадені з будинку, вказані речі йому повернуті слідчим. Будь - яких претензій до обвинувачених не має, при призначенні обвинуваченим покарання покладається на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини по справі, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні всіх доказів по справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, провів розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачених, потерпілого та вивченням матеріалів справи стосовно даних, які характеризують особу обвинувачених, а також щодо судових витрат та долі речових доказів, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 28.10.2015 року, повторно скоїли таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло та кваліфікує ці їх дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

Пом'якшуючою покарання обставиною відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд, відповідно до вимог ст.66 КК України, визнає їх щире каяття у скоєному.

Обтяжуючих покарання обставин відносно обвинувачених судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він із неповною середньою освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, в останнє 29.10.2015 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.ч. 1, 2, 3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки, судимість не погашена у встановленому законом порядку, має постійне місце реєстрації та мешкання в м. Харкові, за місцем мешкання характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він із середньою освітою, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше судимий, в останнє 29.10.2015 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.ч. 2, 3 ст.185, ч.ч.1, 4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 3 роки, судимість не погашена у встановленому законом порядку, має постійне місце реєстрації та мешкання в м. Харкові, за місцем мешкання характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про особу обвинувачених, обставину, яка пом'якшує їх покрання і вважає, що обвинувачені повининні нести покарання пов'язане з позбавленням волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нового злочину.

При призначенні обвинуваченим покарання судом враховуються вимоги абзацу 2 п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», із змінами від 06.11.2009 року, відповідно до якого коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Таким чином, оскільки злочин по цій справі був вчинений обвинуваченими до постановлення попереднього вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.10.2015 року, яким до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 застосовано ст.75 КК України та звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі із іспитовим строком, зазначений попередній вирок суду підлягає самостійному виконанню.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд залишає без змін, у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати, вартість проведення експертних досліджень по справі суд вважає за необхідне покласти на обвинувачених у дольовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін, у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Термін відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання, як зазначено в ухвалі слідчого судді, тобто з 05 листопада 2015 року (19-00 год.).

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання, строк його перебування під вартою, з моменту обрання запобіжного заходу - (19-00 год.) 05.11.2015 року по день винесення вироку включно, на підставі ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без змін, у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання тпокарань №27.

Термін відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання, як зазначено в ухвалі слідчого судді, тобто з 05 листопада 2015 року (18-00 год.).

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання, строк його перебування під вартою, з моменту обрання запобіжного заходу - (18-00 год.) 05.11.2015 року по день винесення вироку включно, на підставі ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.10.2015 року відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підлягає самостійному виконанню.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави - 923 грн. 30 коп., по 461, 65 грн. з кожного, в якості судових витрат за проведення експертизи, які перерахувати на р/р 31419544700005, МФО 851011, код доходів 24060300, код банку 37999680, УДКСУ в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази: системний блок «Golden field»; клавіатуру «Genius КВ-200» моделі «GK-060002»; маніпулятор - «Х-Tech»; монітор «Philips» моделі «170В6»; DVD привод «Sony» моделі «AD-7173A»; DVD програвач «Elenberg» моделі «DVDP-2407»; мобільний телефон «LG» моделі «200»; мобільний телефон «LG» моделі «500»; мобільний телефон «Nokia» моделі «1616-2» та автомагнітолу «Kenwood KVT-627», кросівки «Nike» чорного кольору, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 - повернути останньому, як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які утримуються під вартою, у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин