Ухвала суду № 64230250, 19.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №826/15570/16 Головуючий у 1- й інстанції Літвінова А. В. Суддя - доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.10.2016 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2016 позов повернуто позивачу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На думку апелянта поданий позов відповідає вимогам ст. 106 КАС України і залишення його без руху та повернення є порушенням процесуального права на звернення до суду.

В засідання з'явився представник відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, копії лікарського свідоцтва про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_1 року, виданого Комунальним закладом Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня», позивач ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження закриттю з таких підстав.

Згідно ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у справі.

У відповідності до ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1219 ЦК України до складу спадщини не входять права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема і право на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Предметом позову оскарження бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити певні дії щодо надання інформації.

Враховуючи, що правовідносини що склалися між позивачем та відповідачем нерозривно пов'язані із особою спадкодавця та не допускають правонаступництва колегія суддів проходить до висновку, що провадження у даній справі необхідно закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Відповідно до ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст. 155 і 157 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі саме з підстав, передбачених ч. 2 ст. 203 КАС України колегія суддів виходила з того, що підставою для скасування ухвали є смерть позивача.

По суті судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви, так як відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позивач не усунув недоліки позовної заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказівки на недоліки позовної заяви і спосіб їх усунення мають бути чіткими і зрозумілими. Недоліки повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі.

Судом першої інстанції вказано на недоліки позовної заяви, а саме: відсутній документ про сплату судового збору та наведення достатніх підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними.

Статтею 87 КАС України визначено, що до судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ.

Сплата судового збору за подання позову в силу положень ст. 106 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом. Документів, які б свідчили про наявність пільг позивача щодо сплати судового збору до суду не надано.

З огляду на зазначені норми, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повертаючи адміністративний позов з цих підстав, дійшов вірного висновку щодо обов'язку позивача сплатити судовий збір.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Слід зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватись лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків необхідне для досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала; позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Так як судом першої інстанції встановлено що позов подано до суду поза межами встановленого законом строку, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху позивачу запропоновано вказати підстави такого пропуску з метою надання оцінки поважності причин такого пропуску.

Невиконання позивачем хоча б однієї вимоги, встановленої ухвалою про залишення позову без руху, є підставою для повернення позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Тобто, судом першої інстанції вірно застосовано норми процесуального права та правомірно повернено позовну заяву, адже позивачем не подано до суду необхідних документів.

Також, апеляційна скарга містить вимогу скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову про відкриття провадження у справі, що не відповідає повноваженням суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, що передбачені ст. 199 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки, покладені в основу рішення суду першої інстанції, прийнятого з дотриманням норм процесуального права.

За таких обставин в суду апеляційної інстанції є всі підстави для визнання ухвали суду першої інстанції нечинною та закриття провадження у справі з підстав, передбачених ч. 2 ст. 203 КАС України.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, провадження по справі підлягає закриттю в зв'язку з смертю особи, яка була стороною у справі і спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Керуючись ст.ст. 8, 157, 160, 195, 196, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2016 року - визнати нечинною.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Національного банку України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 24.01.2017 року.

Головуючий суддя