Постанова № 64228105, 24.01.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 року Чернігів Справа № 825/62/17

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаряСтасюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

10.01.2017 Прилуцька обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі Прилуцька ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1О.), в якому просить стягнути з відповідача суму податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 626,62 грн мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. При цьому, поштовим звязком надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, а розгляд справи просив провести без участі його представника.

Відповідач до суду також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 (ід. код НОМЕР_1) перебуває на податковому обліку в Прилуцькій ОДПІ як платник податку з доходів фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу податковий борг, це сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно враховуючи терміни "податкове зобовязання" та "податкове повідомлення-рішення", визначені пп.14.1.156 та пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обовязки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідач має податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 626,62 грн.

Податковий борг ОСОБА_1 по податку на доходи фізичних осіб підтверджується:

- податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2014 рік (а.с.9-10) на суму податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 626,62 грн.

Так, оскільки податкова декларація являє собою самостійно визначені відповідачем грошові зобовязання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягають оскарженню, тому сума податкових зобовязань по податку на доходи фізичних осіб є узгодженою і підлягає сплаті.

Досліджуючи правильність нарахування ОСОБА_1 податкового зобовязання необхідно врахувати норми: пп. 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, якими визначено поняття "податкове зобовязання","грошове зобовязання платника податків","податковий борг"; норми п. 49.1 та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п.177.5 ст.175, п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України, якими визначено строки подання податкових декларацій та порядок сплати; п.57.1 ст.57 Кодексу, згідно до якого платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 04.08.2015 №1051-23 на суму 626,62 грн. Вказана вимога була отримана відповідачем 16.01.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.11), а отже податкове зобов'язання є узгодженим.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку та згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 626,62 грн, такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (провулок Авіації, буд.4, с.Дідівці, Прилуцький район, Чернігівська область, ід.код НОМЕР_1) податковий борг по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 626,62 грн (шістсот двадцять шість гривень 62 коп.) та перерахувати на р/р 33111341700390, отримувач: Прилуцьке УК/ с.Дідівці/ 11010500, код одержувача 37984681, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк