Постанова № 64226986, 11.01.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

11 січня 2017 р. Справа № 802/2145/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Демченка А. М.,

за участю представників сторін:

позивача: Загороднього В.С.,

відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниця адміністративну справу за позовом

Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)

до ОСОБА_2

про стягнення плати за проїзд, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) до ОСОБА_2 про стягнення плати за проїзд.

Позовні вимоги обґрунтовані, тим що управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень встановлених правилами дорожнього руху України без дозволу виданого Державтоінспекцією або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Під час судового засідання заявлені позовні вимоги представником позивача підтримано у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Під час дослідження матеріалів справи судом встановлено наступні обставини.

04.06.2016 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області у пункті габаритно-вагового контролю авто дорога М05 Одеса - Київ 450км. + 500м. проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки МАЗ, модель 54323 реєстраційний НОМЕР_1 із причепом марки ОДАЗ моделі 9370, реєстраційний НОМЕР_3. За результатами проведення контролю складено акт №0000141 від 04.06.2016 року (а.с.6) про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 04.06.2016 року, на підставі яких проведено Розрахунок від 04.06.16 року, плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 386,67 евро. У зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку вказаної заборгованості, позивачем було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 р. №3353-XII (далі - Закон №3353-XII), Законом України «Про автомобільні дороги» від 8 вересня 2005 р. № 2862-IV (далі - Закон №2862-IV), Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 р. № 2344-III (далі - Закон №2344-III), Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. №198 (далі - Постанова №198), Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 (далі - Правила №30), Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - Правила № 1306).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 29 Закону № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як убачається з ч. 3 ст. 48 Закону № 2344-III, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до вимог п. 16 Постанови №198 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно з вимогами п. 2 Правил №30 транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Як видно з п. 3 Правил, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з вимогами п. 22.5 Правил №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до вимог п. 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Як убачається з п. 6 Правил №30, дозвіл видається:

- департаментом Державтоінспекції МВС - у разі виїзду за межі України або в'їзду на територію України виключно великогабаритними транспортними засобами;

- департаментом Державтоінспекції МВС або управліннями (відділами) Державтоінспекції головних управлінь (управлінь) МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі - якщо маршрут пролягає в межах Автономної Республіки Крим, області, між областями або між Автономною Республікою Крим, мм. Києвом і Севастополем та іншими адміністративно-територіальними одиницями;

- міськими або районними підрозділами Державтоінспекції - якщо маршрут проходить у межах міста, району.

Порядок отримання дозволу визначений п.п. 31-38 Правил №30.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. №879 (далі - Порядок №879, в редакцій чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до вимог п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно з вимогами пп.4 п.2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Як вже зазначалося, під час здійснення позивачем габаритно-вагового контролю транспортних засобів відповідача було встановлено перевищення нормативно допустиме навантаження на вісь транспортного засобу, рух якого дозволяється без отримання спеціального дозволу.

Згідно з вимогами п. 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до вимог п. 29 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

Як убачається з п.31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків у п'ятикратному розмірі.

Як вже зазначалося, на підставі названих актів про перевищення транспортними засобами відповідача нормативних вагових параметрів, позивачем було здійснено розрахунок без номеру до акту №0000141 від 04.06.2016 року (а.с.8), яким відповідачу нарахована плата за проїзд на суму 386,670 євро.

Згідно з вимогами абз. 2 п. 27 Порядку №879 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно з офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку, а саме 04.06.2016 року, курс гривні до євро становив: 28,027 грн. за 1 євро. Таким чином, сума 386,67 євро станом на 04.06.2016 року за офіційним курсом гривні до іноземної валюти складала 10837,20 грн.

Відповідно до вимог п. 31-1 Порядку №879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів, з моменту визначення плати, внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

Відповідачем розрахунок без номеру до акту №0000141 від 04.06.2016 року (а. с. 8) оскаржено не було.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що стосовно ОСОБА_2 було винесено також постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №015478 від 12.07.2016 року, яка відповідачем не оскаржена. ОСОБА_4 під час розгляду справи вказала, що до вказаного транспортного засобі відношення не має, оскільки автомобіль було передано (продано) по дорученню ОСОБА_5 та ОСОБА_6 із можливістю передоручення, проте в довіреності вказано, що вказані особи можуть представляти інтереси ОСОБА_2 перед третіми особами, в тому числі органами ДАІ або будь-якими іншими установами, підприємствами, організаціями, незалежно від їх підпорядкування та форм власності. Відповідач в судовому засіданні також не заперечувала того факту, що вона є власником автомобіля марки МАЗ, модель 54323 реєстраційний № НОМЕР_1, а довіреність від 11.09.2015 видана на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не скасована нею і є дійсна.

Станом на день розгляду справи, відповідачем не надано суду докази щодо перерахування вказаної плати за проїзд в сумі 10837,20 грн.

Як убачається з п. 26 Порядку № 879, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що визначена позивачем плата за проїзд, неоскаржена та несплачена перевізником-власником транспортних засобів у встановлені чинним законодавством строки, набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 10837,20 грн. (десять тисяч вісімсот тридцять сім гривень 20 коп. ), що еквівалентно 387,67 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку 04.06.2016, в дохід Державного бюджету України (р/р 31113193700002, код 38054707 УК у місті Вінниці /м.Вінниця/ 22160100 у ГУДКСУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя Секретар