Ухвала суду № 64223039, 16.01.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі Бажан О. А.,

за участі представника заявника ТОВ «СОУЛ-УКРАЇНА» ОСОБА_1,

слідчого Солопій А. В.,

розглянувши клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Соул-Україна» ОСОБА_2 про скасування арешту, накладеного на банківські рахунки у кримінальному провадженні № 42016000000001329 від 27.05.2016,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Соул-Україна» ОСОБА_2 про скасування арешту, накладеного на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «СОУЛ-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 400099841), які знаходяться у безготівковому вигляді на рахунку № 26009052642625 (українська гривня), відкритому у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) у кримінальному провадженні № 42016000000001329, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2016 та 18.08.2016.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що матеріали кримінального провадження не вказують на ймовірну причетність ТОВ «СОУЛ-УКРАЇНА» до вчинення злочинів за викладених у клопотанні органу досудового розслідування обставин, вказане товариство здійснює реальну господарську діяльність, жодній посадовій особі ТОВ «СОУЛ-УКРАЇНА» про підозру не оголошено, грошові кошти на вищевказаному рахунку речовими доказами в кримінальному провадженні не визнано. За таких обставин стверджувати про те, що грошові кошти, які перебувають на рахунку ТОВ «СОУЛ-УКРАЇНА» відповідають визначеним ч. 2 ст. 167, ст. 98 КПК України критеріям не надається можливим. Натомість внаслідок накладення арешту ТОВ «СУПРІМ-ГРУП» позбавлено можливості сплачувати обов'язкові соціальні платежі, розраховуватися з контрагентами. Зазначене в своїй сукупності беззаперечно свідчить про безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

У судовому засіданні представник заявника подане клопотання підтримав та просив суд задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у ньому.

Присутній у судовому засіданні слідчий, заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на обґрунтованість ухвали слідчого судді про накладення арешту, вказав, що на даний час досудове слідство триває.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши обґрунтування представника заявника та заперечення слідчого у кримінальному провадженні, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42016000000001329, внесеному 27.05.2016 до ЄРДР за фактом створення та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду громадянам, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та за фактом вчинення невстановленими особами ряду фінансових операцій, з коштами одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великому розмірі, з використанням ряду суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/33642/16-к від 13.07.2016 накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих у ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570), юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, а саме: № 26009052642625 (українська гривня), що належить ТОВ «Соул-Україна» (ЄДРПОУ 40099841), юридична адреса: м. Київ, пров. Інженерний, 4 «В», офіс 305.

Також, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/40241/16-к від 18.08.2016 накладено арешт на грошові кошти які знаходяться на рахунках відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) № 26009052642625 (українська гривня), що належить ТОВ «Соул-Україна» (ЄДРПОУ 40099841), юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 15, офіс 10, відкритий у Філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 320649), юридична адреса: м. Київ, проспект Перемоги, 65; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 3.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в ТОВ «Соул-Україна» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Як вбачається з мотивувальних частин ухвал Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2016 та 18.08.2016 при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що грошові кошти на рахунку ТОВ «Соул-Україна» можуть бути предметом злочину, а також перебувають у власності юридичної особи, до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває протягом тривалого часу, жодній посадовій особі ТОВ «Соул-Україна» про підозру у вчиненні злочину не оголошено, версія органу досудового розслідування про те, що грошові кошти на рахунках ТОВ «Соул-Україна» є предметом вчинення злочину, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ТОВ «Соул-Україна» належним йому майном, у зв'язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаю підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.07.2016 та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 18.08.2016, на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «СОУЛ-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 400099841), які знаходяться у безготівковому вигляді на рахунку № 26009052642625 (українська гривня), відкритому у Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк «Приватбанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І. В. Литвинова