Ухвала суду № 64216616, 19.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/648/16-ц Номер провадження 22-ц/786/361/17Головуючий у 1-й інстанції Хоролець В. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року м. Полтава

Кколегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.

суддів: Абрамова П.С., Дорош А.І.

за участю секретаря Гнатюк О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

в с т а н о в и л а :

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким визнати дії ПАТ "Страхова компанія "Країна" з невиплати йому матеріальної шкоди по страховому випадку, який стався 31.07.2013 року, неправомірними; стягнути з ПАТ "Страхова компанія "Країна" на його користь матеріальну шкоду в розмірі 16 604,41 грн. (кошти, витрачені на відновлення транспортного засобу), інфляційні втрати за весь час прострочення в розмірі 12 325,85 грн., а також три відсотка річних від простроченої суми в розмірі 1 239,04 грн..

В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що відповідач неправомірно відмовив йому у виплаті страхового відшкодування.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 02.12.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції неналежним чином не оцінив надані докази в обґрунтування заявлених вимог, а тому зробив хибний висновок про недоведеність позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, 1926 р.н. постійно проживає в с.Білоцерківка Великобагачанського району Полтавської області без реєстрації, є власником транспортного засобу автомобіля ГАЗ 31105, д.н.з. НОМЕР_1, 2008 р.в. (а.с.а.с.62,158).

31 липня 2013 року на автодорозі Миргород -Велика Багачка -Красногорівка біля с. Довгалівка Великобагачанського району Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ГАЗ 31105, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого забезпечена згідно страхового полісу АТ «СК «АХА Страхування» (а.с.9) та автомобіля ЗАЗ 110206, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого забезпечена згідно страхового полісу ПАТ «СК «Країна» (а.с.92).

Згідно листа начальника Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області №К-146 від 01.11.2013 року на ім'я ОСОБА_2 працівники Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавської області не здійснювали оформлення ДТП, що мало місце 31.07.2013 року на автодорозі Миргород-Велика Багачка-Красногорівка біля с.Довгалівка Великобагачанського району Полтавської області за участю автомобіля ГАЗ 31105, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля ЗАЗ 110206, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 (а.с.13).

Після ДТП ОСОБА_2 згідно розписки відшкодував ОСОБА_4 майнову шкоду за пошкоджений транспортний засіб в сумі 1 500 грн.

12.08.2013 року ОСОБА_2 звернувся до Великобагачанського відділення ПрАТ «УПСК» з заявою-повідомленням (ОЦВ) про подію ДТП, що мала місце 31.07.2013 року У заяві ОСОБА_2 виклав свою версію події ДТП та вказав пошкодження на його транспортному засобі (а.с.154). Також, до даної заяви-повідомлення ОСОБА_2 подав Повідомлення про ДТП (Європротокол) (а.с.155), що складений ним особисто в односторонньому порядку. У наданому Європротоколі не заповнені графи щодо транспортного засобу В, не заповнені графи п.12 «Обставини», дане повідомлення про ДТП (Європротокол) не підписаний іншим учасником ДТП ОСОБА_4 і сама схема ДТП, що зображена на цьому Повідомленні, відрізняється від схеми, наявної на Повідомленні про ДТП (Європротоколі), що міститься на а.с.100.

У той же день працівниками Великобагачанського відділення УПСК було складено Акт огляду пошкодженого транспортного засобу автомобіля ГАЗ 31105, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, та зафотографовано наявні механічні пошкодження на цьому транспортному засобі (а.с.а.с.156,186-193).

Відновлення пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_2 (автомобіля ГАЗ 31105, д.н.з. НОМЕР_1) здійснювалося на замовлення останнього в ІП «АІС-Полтава» в період серпень-вересень 2013 року. За відновлення свого транспортного засобу ОСОБА_2 сплачено грошові кошти в сумі 16 604 грн.41 коп. (а.с.а.с.17-21).

02.04.2014 року після отримання від ОСОБА_2 повідомлення про ДТП ПАТ «СК «Країна» у цей же день направила за місцем знаходження майна (автомобіля ГАЗ 31105, д.н.з. НОМЕР_1) свого представника ОСОБА_6 для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, однак за результатами огляду транспортного засобу з участю ОСОБА_2 встановлено, що він повністю відновлений.

19.05.2014 року за вх..№4431 ОСОБА_2 до ПАТ «СК «Країна» подана заява про виплату страхового відшкодування за фактом ДТП, що мало місце 31.07.2013 року на автодорозі Миргород-Велика Багачка-Красногорівка біля с. Довгалівка Великобагачанського району Полтавської області за участю автомобіля ГАЗ 31105, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля ЗАЗ 110206, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 (а.с.108).

17.07.2014 року за вих.№4533 ПАТ «СК «Країна» направило на адресу ОСОБА_2 листа про відмову у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на положення п.33.3 ст.33, п.33-1.1 ст.33-1, п.37.1.3 п.37.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с.а.с.109-110).

ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав, що Повідомлення про ДТП (Європротокол), що мається на а.с.100 (оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні), він складав не на місці ДТП, а через 2 чи 3 дні після ДТП в односторонньому порядку, при цьому, неодноразово протягом серпня 2013 року їздив до ОСОБА_4, щоб той поставив на ньому свій підпис, на що той згодився лише 28.08.2013 року, при цьому, він не залишав другий екземпляр Європротоколу ОСОБА_4

12.08.2013 року ОСОБА_2 при поданні документів до Великобагачанського відділення УПСК оформив одноособово ще одне Повідомлення про ДТП (Європротокол) (а.с.155), яке суттєво по формі заповнення відрізняється від попереднього Повідомлення про ДТП (Європротоколу) та не підписане ОСОБА_4

Згідно письмових пояснень по обставинах ДТП ОСОБА_4 категорично заперечив свою вину у вчиненні вищевказаного ДТП, натомість посилався на порушення Правил Дорожнього Руху ОСОБА_2 та на те, що останній просив працівників ДАІ не складати на нього протокол про адміністративне правопорушення.

Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції з дотриманням вимог процесуального закону дав їм правильну юридичну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. При цьому суд першої інстанції виходив з недоведеності обставин, на які посилався позивач в обґрунтування заявлених вимог.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст.8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій особі.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст.34.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно п.33-1.1 ст.33.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, що діяла на час ДТП) особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язана надати для огляду належний їй транспортний засіб. За нормою п.33.3 ст.33 цього Закону, водій та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт).

Відповідно до положень п.37.1.3 ст.31.1 вищевказаного Закону, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про ДТП. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам. Тому, сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі повинне ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, до складу яких входять регресні зобов'язання, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Зазначений правовий висновок, який сформульований у постанові ВСУ №6-2989цс15 від 08 червня 2016 року, слід розуміти таким чином, що визначений законом строк повідомлення страховика про страховий випадок є необхідним, для того, щоб страховик (його уповноважені особи), мав можливість встановити обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також розмір реальних матеріальних збитків.

Належними і допустимими доказами, які маються у матеріалах справи підтверджено, що внаслідок несвоєчасного повідомлення позивачем страховика останній був позбавлений можливості перевірити обставини дорожньо-транспортної пригоди власними силами і визначити реальний розмір заподіяних збитків з метою запобігти необґрунтованим виплатам.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), вона визначає умови заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, яке надається страховику та МТСБУ водієм транспортного засобу на виконання підпункту 33.1.4 п.33.1 ст.33 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також застосування Типових схем ДТП та розподілу відповідальності учасників ДТП за заподіяну ними шкоду при оформленні документів про дорожньо-транспортним пригодам без участі уповноважених на те працівників міліції.

Відповідно до п.1 Інструкції щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), що затверджена Протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 року №274/2011, Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду - це письмове повідомлення встановленого МТСБУ зразка, яке надається страховику чи МТСБУ водієм транспортного засобу, причетного до ДТП. Згідно п.2 цієї Інструкції, повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до ДТП. Повідомлення може оформлятися одним із водіїв транспортних засобів виключно у разі, якщо оформлення ДТП здійснювалося уповноваженими на те працівниками міліції (в даний час поліції). Тобто, як слідує з вказаного пункту, вищевказане повідомлення повинно бути заповнена та підписане всіма учасниками конкретної ДТП, а одним із водіїв таке повідомлення може бути оформлене лише тоді, коли оформлення ДТП здійснювалося уповноваженими на те працівниками міліції (поліції).

Проаналізовані судом першої інстанції фактичні обставини об'єктивно свідчать про те, що у ОСОБА_2 не було законних підстав в односторонньому порядку складати Повідомлення про ДТП та самостійно, на власний розсуд, визначати вину водія іншого транспортного засобу, а також повторно складати Повідомлення про ДТП по одному й тому факту. Окрім того, складені ОСОБА_2 Повідомлення про ДТП суперечать вимогам Інструкції щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), яка затверджена Протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 року №274/2011, що унеможливлює встановлення дійсних обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Доводи апеляційної скарги, по суті, зводяться до тверджень про неправильну оцінку судом першої інстанції доказів, наданих позивачем у справу, проте перевіркою матеріалів справи колегія суддів встановила, що суд першої інстанції виконав вимоги ст.212 ЦПК України і дав усім встановленим обставинам належну правову оцінку, тоді як твердження позивача стосовно суттєвих обставин справи, на які він посилається в апеляційній скарзі, всупереч вимогам ст.60 ЦПК України не підтверджені належними і допустимими доказами.

З огляду на встановлене, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду є законним і обґрунтованим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.315, ст.319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 02 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О. А.Лобов

Судді: П.С. Абрамов

А.І.Дорош

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов