Рішення № 6421470, 04.08.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.09 Справа№ 26/166

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів

про: стягнення 34714,17 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Лебідко Ю.І. представник (довіреність № 530 від 20.05.2009 р.)

від відповідача не зявився

Представнику позивача розяснено його права та обовязки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 34714,17 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04.08.2009 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 13.07.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, через канцелярію суду подав клопотання від 01.08.2009 р. про відкладення розгляду справи у звязку з перебуванням відповідача на лікуванні та відсутності юрисконсульта (у відпустці).

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхиляється так як документально не підтверджене. Крім того, у матеріалах справи достатньо доказів для повного та обоєктивного вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

15.08.2008 р. між сторонами укладено договір № 452/0808 фінансового лізингу (оренди) (далі по тексту договір).

Згідно умов договору позивач зобовязався передати відповідачу, а відповідач отримати від позивача в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а саме: машину для виготовлення фотоальбомів СТВ МАХІ 30х40, (1 шт.).

Позивач свої зобовязання по договору перед відповідачем виконав повністю, а саме передав машину для виготовлення фотоальбомів СТВ МАХІ 30х40, (1 шт.) на загальну суму 265430,80 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами Актом прийому-передачі від 16.09.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.2. договору передбачено, що Лізингоодержувач (відповідач) зобовязаний своєчасно та в повному обсязі за погодженим з Лізингодавцем (позивачем) графіком виплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобовязань по договору перед позивачем щодо сплати лізингових платежів належним чином не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за період з лютого по червень 2009 року в розмірі 23138,91 грн.

Позивач посилаючись на п. 9.2. договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 4449,53 грн. Однак, у п. 9.2. договору відсутнє забезпечення виконання зобовязання у вигляді пені.

Згідно ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязаня вчиняється у письмовій формі.

Таким чином, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 4449,53 грн. у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 9.2. договору передбачена відповідальність Лізингоодержувача (відповідача) за порушення термінів сплати лізингових платежів, а саме сплату процентів в розмірі 25% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, незалежно від терміну тривання порушення. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 1326,05 грн. та 25% річних в розмірі 5799,68 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст. 526, 530, 547, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий дім”, м. Львів, вул. Банківська, 5 (р/р 260060134500 у Першій ЛФ АТ „Кредобанк”, МФО 325365, код ЄДРПОУ 31730064) 23138 грн. 91 коп. основного боргу, 1326 грн. 05 коп. інфляційних втрат, 5799 грн. 68 коп. 25% річних, 302 грн. 64 коп. державного мита та 272 грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя