Постанова № 64213186, 23.01.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/8079/16-п Головуючий у І інстанції Мельник О. О.Провадження № 33/780/86/17 Доповідач у 2 інстанції ГабрієльКатегорія 138 23.01.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2017 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2016 року -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2016 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканку АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1,

визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначено стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 275 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.

Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 21.09.2016 року о 13 год. 56 хв., вона керуючи автомобілем «Ford Fiesta» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 та рухаючись в м. Бориспіль Київської області, по вул. Київський Шлях, 102, під час зміни напрямку руху, перед поворотом ліворуч на прилеглу територію, не врахувала дорожньої обстановки та не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем марки «Ford Escord» державний реєстраційний номер НОМЕР_5, який під керуванням ОСОБА_4 рухався в попутному напрямку в крайній лівій смузі руху, чим порушила вимоги п.п.2.3, 10.4 ПДР України та скоїла правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, потерпілих немає.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити постанову, а саме замінити позбавлення права керування всіма видами транспорту на строк 6 (шість) місяців на накладення штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в оскаржуваній постанові суд першої інстанції не навів жодного доводу, на підставі якого обирає адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом, а не інше, більш м'яке. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що ОСОБА_2 проживає у м. Борисполі, працює в м. Києві в ТОВ «МАЙСТЕР АВІА», має ненормований графік роботи та використовує автомобіль у робочих цілях для досягнення поставлених виробництвом завдань. Також, на її утриманні перебувають батьки, які потребують постійного догляду, та малолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, котрий має проблеми із здоров'ям та потребує частих візитів до медичних установ. Апелянт зазначає, що керує автомобілем із 2001 року, до адміністративної відповідальності не притягалась, на момент ДТП мала поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Всупереч доводам суду невизнання винуватості не може рахуватися обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, оскільки не передбачене ст.35 КупАП. Крім того, працівниками поліції також було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно іншого учасника ДТП - ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу з посиланням на зазначені у ній доводи, вивчивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Викладені у постанові висновки судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації її дій за ст. 124 КУпАП є обґрунтованими та правильними.

Однак судом першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення не враховані наступні обставини.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення, згідно з ст.245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

На підставі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Як випливає із положень ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

За змістом ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Зазначені вимоги закону суддею першої інстанції, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст.124 КУпАП не були дотримані у повній мірі. Судом першої інстанції не з'ясовано та не враховано в сукупності всі обставини, зокрема те, що ОСОБА_2 керує автомобілем із 2001 року, до адміністративної відповідальності не притягалась, на момент ДТП мала поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у результаті ДТП відсутні потерпілі та завдані незначні збитки, проживає у м. Борисполі, працює в м. Києві в ТОВ «МАЙСТЕР АВІА», має ненормований графік роботи та використовує автомобіль у робочих цілях для досягнення поставлених виробництвом завдань, на її утриманні перебувають батьки, які потребують постійного догляду, та малолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, котрий має проблеми із здоров'ям та потребує частих візитів до медичних установ. Крім того, працівниками поліції також було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно іншого учасника ДТП - ОСОБА_4 Із огляду на викладене, призначене ОСОБА_2 стягнення у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на 6 (шість) місяців слід вважати занадто суворим та таким, що не відповідає особі правопорушника.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції відступив від принципів повноти та об'єктивності судового розгляду, порушивши вимоги п.24 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року, де зазначено, що необхідно звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2016 року зміні в частині накладення адміністративного стягнення із застосуванням до ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2016 року щодо ОСОБА_2 змінити в частині накладення стягнення.

За вчинення правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн. 00 коп.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області В.О. Габрієль