Рішення № 64212856, 17.01.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/3923/14 Головуючий у 1 інстанції: Пак В.М.

Провадження № 22-ц/783/407/17 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді - Ніткевича А.В.

суддів - Павлишина О.Ф., Приколоти Т.І.,

секретаря Бохонко Е.Р.,

з участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний «Банк Форум» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції, з участю третьої особи ОСОБА_9, про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу квартири, скасування державного реєстру права власності від 07.04.2009 року, вилучення з Державного реєстру правочинів запису про реєстрацію правочину, договору купівлі продажу квартири,-

встановила:

У вересні 2014 року уповноважена особа ПАТ «Банк Форум» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції, з участю третьої особи ОСОБА_9 про застосування наслідків нікчемності правочину.

Вимоги обґрунтовує тим, що 26.06.2008 року, між Акціонерним комерційним банком «Форум», який 19.04.2010 року перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» та ОСОБА_9 укладено кредитний договір № 0014/08/6.ІО-ZNv, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 65 000,00 доларів США.

Згідно із п 2.1. кредитного договору забезпеченням виконання зобов»язань за кредитним договором є нотаріально посвідчений договір іпотеки квартири у АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_8 на підставі договору купівлі - продажу від 09.08.2007 року.

На виконання вище вказаного пункту договору між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_8 укладено договір іпотеки за реєстровим № 2030 від 26.06.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10

За умовами іпотечного договору ОСОБА_8 передав ПАТ «Банк Форум» в іпотеку спірну квартиру, що належить йому на підставі договору купівлі - продажу від 09.08.2007 року.

Зазначений Договір іпотеки був належним чином зареєстрований в Державному реєстрі іпотек та в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна.

Згідно із п. 3.1.7. іпотечного договору від 26.6.2008 року іпотекодавець зобов»язаний не відчужувати предмет іпотеки та не обтяжувати його зобов»язаннями з боку третіх осіб (зокрема не передавати його в найм (оренду), в користування іншим особам, наступну іпотеку, тощо без отримання попередньої письмової згоди на це іпотекрдержателя.

ПАТ «Банк Форум» дізналося про те, що 03.04.2009 року між ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі - продажу квартири у АДРЕСА_1

07.04.2009 року КП «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» зареєстровано за ОСОБА_7, ОСОБА_6 право власності на зазначену вище квартиру, про що видано Витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 22405847.

Позивач вважає, що укладення 03.04.2009 року договору купівлі-продажу квартири є незаконним, оскільки здійснювалося без згоди ПАТ «Банк Форум» як іпотекодержателя даної квартири, а тому даний договір є недійсним у зв»язку з тим, що жодної згоди ПАТ «Банк Форум», як іпотекодержатель на відчуження або вилучення запису з реєстру заборон відчуження квартири у АДРЕСА_1, не надавало.

Просить застосувати наслідки недійсності договору купівлі-продажу квартири у АДРЕСА_1 від 03.04.2009 року, скасувати державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_6 та ОСОБА_7, вилучити з Державного реєстру правочинів запис про реєстрацію правочину договору купівлі-продажу вказаної квартири.

Оскаржуваним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2016 року у задоволенні позовних вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_11 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції, третьої особи ОСОБА_9 про застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який був укладений між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, зокрема:

- про скасування державного реєстру права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яке було зареєстровано 07.04.2009 року КП ЛОР «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» (реєстраційний номер 1911742 номер запису 8701 в книзі № 28);

- про вилучення з Державного реєстру правочинів запису про реєстрацію правочину, договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 03.04.2009 року, реєстраційний номер 3393500, контрольна сума ВАБ8488 Г66, номер у реєстрації нотаріальний дій: 716, приватним нотаріусом ОСОБА_10 - відмовлено за недоведеністю позовних вимог.

Судові витрати залишено за сторонами.

Рішення суду оскаржила уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» - Ларченко І.М., вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд порушив норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення та задоволення позовних вимог ПАТ «Банк Форум».

Апелянт вважає укладення 03.04.2009 року договору купівлі - продажу квартири у АДРЕСА_1 між іпотекодавцем ОСОБА_8 та покупцями ОСОБА_12 і ОСОБА_7 є незаконним, оскільки здійснювалося без згоди ПАТ «Банк Форум» як іпотекодержателя даної квартири.

Покликаючись на норми ЗУ «Про іпотеку» стверджує, що зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з пріоритетом у черговості їх державної реєстрації, а саме обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Таким чином іпотека, як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основоного зобов'язання, спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок заздалегідь визначеного сторонами майна, за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.

Звертає увагу на те, що жодної згоди на відчуження або вилучення запису з реєстру заборон відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 ПАТ «Банк Форум», як іпотекодержатель не надавав.

Вважає, що спірний договір від 03.04.2009 року є нікчемним у зв'язку з встановленням його недійсності у законі.

Крім цього, звертає увагу на положення ст. 388 ЦК України, а саме що у випадку, якщо майно набуте певною особою поза волею власника і це порушує його права, лише власник такого майна може звернутися за судовим захистом своїх порушених прав, пред'явивши позов про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).

Просить скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2016 рокута ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2 на підтримку доводів скарги, а також пояснення представників відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на заперечення таких, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при посвідченні спірного договору нотаріус здійснила перевірку квартири на обтяження, при цьому відповідно до Витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження нерухомого майна № 23104870 від 03.04.2009 року, відомості про заборону та арешт відсутні, відтак на час укладення та нотаріального посвідчення договору квартира під забороною та/або арештом не перебувала, оскільки жодних обмежень на розпорядження квартирою не було, тому не потрібна була будь-яка згода на відчуження квартири.

Між тим суд встановив, що обтяження від 27.06.2008 року знято на підставі повідомлення банку від 23.09.2008 року.

Також на думку суду, позивач всупереч строкам, передбачених ст. 559 ч. 4 ЦК України, через 3 роки 10 місяців після постановлення рішення від 10.02.2011 року про стягнення заборгованості за кредитним договором від 26.06.2008 року в користь ПАТ «Банк Форум» з відповідачів ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, пред»явив позов до ОСОБА_8 про повернення майна в користь банку, яке поручитель на законних підставах відчужив.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення колегія суддів виходить з наступного.

За умовами кредитного договору № 0014/08/6.10-ZNv від 26.06.2008р., АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», надав ОСОБА_9 кредит в сумі 65000 доларів США, строком по 25.06.2018р. зі сплатою 13,5 процентів річних.

В свою чергу, 26.06.2008р. між АКБ «Форум», ОСОБА_9 та майновим поручителем ОСОБА_8 укладено іпотечний договір, за умовами якого передано в іпотеку АКБ «Форум» квартиру АДРЕСА_1, на забезпечення виконання позичальником ОСОБА_9 кредитного договору № 0014/08/6.10-ZNv від 26.06.2008р. (а.с. 12-13).

Судом встановлено, що іпотечний договір був належним чином зареєстрований в Державному реєстрі іпотек та в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна.

Згідно п. 3.1.7. Іпотечного договору від 26.06.2008 року, іпотекодавець зобов»язаний не відчужувати предмет іпотеки та не обтяжувати його зобов»язаннями з боку третіх осіб (зокрема не передавати його в найм (оренду), в користування іншим особам., наступну іпотеку, тощо без отримання попередньої письмової згоди на це Іпотекодержателя.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що 03.04.2009 року між відповідачами, покупцями ОСОБА_6, ОСОБА_7 та продавцем ОСОБА_8, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_15, укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого покупці в рівних долях купили, а продавець продав квартиру АДРЕСА_1, за яку сплачено 291100 грн., що становило на той час 35500 доларів США (а.с. 4).

Згідно із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22405847 від 07 квітня 2009 року, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на праві приватної спільної часткової власності (а.с. 5).

При посвідченні договору приватний нотаріус ОСОБА_10 провела перевірку спірної квартири на предмет обтяження, і згідно із Витягом з Єдиного реєстру заборони відчуження нерухомого майна № 23104870 від 03.04.2009 року, відомості про заборону та арешт відсутні, відтак у нотаріуса на час укладення та нотаріального посвідчення договору відомостей про те, що квартира перебуває під забороною та/або арештом, жодних обмежень на розпорядження квартирою не було (а.с. 48).

Позивач посилається, що жодної згоди ПАТ «Банк Форум», як іпотекодержатель на відчуження або вилучення запису з реєстру відчуження спірної квартири не надавав.

Проте, судом першої інстанції встановлено, що обтяження від 27.06.2008 року знято на підставі повідомлення банку від 23.09.2008 року.

Повторно обтяження на спірну квартиру накладено 26.01.2010 року за № 9453144 на підставі договору про внесення змін до договору іпотеки.

В свою чергу, відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

В свою чергу, згідно із ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи те, що станом на 03.04.2009 року (день укладення оспорюваного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1), відомості у Єдиному реєстрі заборони відчуження нерухомого майна про те, що квартира перебуває під забороною та/або арештом, були відсутні, оскільки 23.09.2008 року зареєстровано повідомлення АКБ «Форум» про вилучення запису з реєстру іпотек, відтак відсутні підстави для висновку про те, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 03.04.2009 року між покупцями ОСОБА_6, ОСОБА_7 та продавцем ОСОБА_8, є нікчемним, відтак і відсутні підстави для застосування наслідків нікчемності правочину.

В свою чергу, за змістом статті 9 Закону України «Про іпотеку», в редакції чинній на момент укладення договору іпотеки між позивачем та банком, іпотекодавець не має права без згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки.

Правові наслідки, які наступають для третіх осіб, внаслідок порушення цієї вимоги закону виписані у статті 23 цього Закону, зокрема частинах першої та другої цієї статті.

Так, у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Враховуючи те, що оспорюваний правочини укладений після зняття за заявою ПАТ «Банк Форум» заборони на відчуження та обтяження предмету іпотеки, підстави для задоволення позову відсутні, при цьому, банк не позбавлений права звернутись з відповідними вимогами до нових власників, які набули статусу іпотекодавця, з урахуванням чинного на даний момент договору іпотеки, яка не є припиненою.

Що стосується висновку суду першої інстанції про застосування позивачем способу захисту, передбаченого ст. 388 ЦК України, шляхом звернення із віндикаційним позовом, якщо існують підстави витребувати майно від добросовісного набувача, колегія суддів звертає увагу, що за змістом ст. ст. 386, 387, 388 та 396 ЦК України право заявляти віндикаційний позов має власник або титульний володілець майна.

Проте, у справі відсутні правовстановлюючі документи, які б свідчили, що позивач ПАТ «Банк Форум» на момент укладення спірного договору купівлі-продажу мав право власності на квартиру, відчужену за таким.

Разом з цим, одночасні висновки суду та застосування відповідних норм стосовно відмови у задоволенні позивачу в обраних способах захисту: про визнання недійсними правочину, застосування наслідків недійсності у відповідності до ст. ст. 215, 216 ЦК України та про витребування майна із чужого незаконного володіння за ст. 388 ЦК України є взаємовиключними, оскільки при визнанні правочину недійсним перевіряються підстави дійсності (недійсності) правочину незалежно від добросовісності набувача, а при витребуванні майна підстави дійсності чи недійсності правочину не мають значення, а перевіряються умови добросовісності чи недобросовісності набуття майна та підстави вибуття цього майна із володіння власника.

Крім цього, як на підставу своїх вимог позивач не покликався на вимоги статті 388 ЦК України, тому її застосування судом першої інстанції у мотивувальній частині рішення є безпідставним та підлягає виключенню.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»» в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства комерційний «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни - задовольнити частково.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 червня 2016 року-змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на статтю 388 ЦК України, як правову норму, яка підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Врешті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: О.Ф. Павлишин

Т.І. Приколота