Постанова № 6421207, 25.09.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-9257/09/0470 Категорія статобліку- 6.5

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхно І.В.

при секретарі - Чупіній О.В.

за участю прокурора Булавки Л.С.

представника позивача та третьої особи Піддубного С.А.

відповідача ОСОБА_1.

представника відповідача ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті

до фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

третя особа: Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області

про стягнення заборгованості у вигляді адміністративно-господарського штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2009 року Дніпропетровський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за участю третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у вигляді адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700,00грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач в порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт"від 23.02.2006 р. № 3492-IV, здійснював вантажні перевезення без наявної ліцензійної картки. Відповідальність за вказане порушення передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Тому, на думку прокурора та позивача, штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн. застосовані до відповідача згідно з чинним законодавством України.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача адміністративний позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив тим, що надання ліцензійної картки водієм є необовязковим у звязку з внесення змін від 21 травня 2009 р. до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. №207, відповідно до яких особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, забороняється вимагати у водія юридичної особи або фізичної особи підприємця документи, не передбачені затвердженим Переліком. Тоді як, у Переліку зазначено, що необхідним документом для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом для водія юридичної особи або фізичної особи підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах є фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, заслухавши пояснення сторін, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з п.1 "Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 №1190 Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (скорочено Головавтотрансінспекція, ГДІАТ) є урядовим органом державного управління, що діє у складі міністерства транспорту і звязку України і йому підпорядковується

Пунктом 4 "Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті", передбачено, що Головавтотрансінспекція, як урядовий орган державного управління, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів.

Згідно вимог пункту 8 цього ж Положення № 1190, Міністерство транспорту та зв'язку України наказом від 14.12.2005 р. № 888 затвердило Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.12.2005 р. за № 1573/11853. Наказом начальника ГДІАТ- Головного державного інспектора на автомобільному транспорті від 28.02.2005 року за №1 утворено територіальний орган Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області (далі - територіальне управління), який є територіальним структурним підрозділом Головавтотрансінспекції без права юридичної особи.

Пунктом 4 Положення № 1190 визначено, що основними завданнями територіальних управлінь Головавтотрансінспекції у відповідному регіоні визначено здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування, а пунктом 5 - що територіальні управління Головавтотрансінспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок), згідно якого державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно до п.12 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Згідно пункту 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

На підставі вищевказаних нормативних актів 24.03.2009 р. відповідно до затвердженого начальником територіального управління Головавтотрансінспекції графіку проведення рейдових перевірок державними інспекторами територіального управління ГДІАТ в Миколаївській області Величко В.С. та Бурлакою П.М. проведено рейдову перевірку під час якої було виявлено, що водій ОСОБА_2. здійснював вантажні перевезення без наявної ліцензійної картки на MERSEDES-BENZ 1617 L державний номер НОМЕР_1, який належить приватному підприємцю ОСОБА_1. Зазначене є порушенням ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та зафіксовано у акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 134134 від 24.03.2009р. Із зазначеним актом водій ОСОБА_2. був ознайомлений, що підтверджується його підписом про ознайомлення.

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Твердження відповідача, щодо необовязкового надання ліцензійної картки водієм у звязку із внесенням змін від 21 травня 2009 р. до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. №207 суд вважає безпідставним, оскільки Постанову Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. №207 було доповнено пунктом 2, відповідно до якого особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, забороняється вимагати у водія юридичної особи або фізичної особи підприємця документи, не передбачені затвердженим Переліком змінами від 21 травня 2009 р, тобто після проведення перевірки.

Пунктами 26, 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

На виконання зазначених вимог територіальне управління ГДІАТ у Дніпропетровській області листом запросило ПП ОСОБА_1. на 14 годину 29.04.2009р. для розгляду справи про виявлені державними інспекторами наведені вище порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка на поштовому повідомленні, проте на розгляд виявлених порушень не зявився.

За наслідками розгляду справи про виявлення порушення Заступником начальника територіального управління ГДІАТ у Дніпропетровській області 29.04.2009 р. винесено постанову №026253 про застосування фінансових санкцій до відповідача у розмірі 1700,00грн.

На підставі вимог п. 29 Порядку у триденний термін замовним листом відповідачеві направлено копію постанови №026253 від 29.04.2009 р. Проте в порушення вимог п. 28 Порядку накладена фінансова санкція суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок протягом п'ятнадцяти днів після отримання копії постанови про застосування фінансових санкцій до Державного бюджету України не перерахована. Також суд вважає необхідним зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем постанови про застосування фінансових санкцій №026253 від 29.04.2009 р.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що постанова про застосування фінансових санкцій №026253 прийнята 29.04.2009 Заступником начальника територіального управління ГДІАТ у Дніпропетровській області з дотримання вимог законодавства України.

Згідно п. 15 ст. 2 ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік…» до доходів державного бюджету зараховується надходження від санкцій (штрафів), що застосовуються за рішенням уповноважених осіб органів виконавчої влади. Аналогічна норма також закріплена п. 15 ст. 2 ЗУ «Про державний бюджет на 2009 рік…», в якому встановлено, що штраф належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладено обовязок представництва інтересів держави в суду у випадках передбачених законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено правомірно.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 1700,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 за участю третьої особи Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у вигляді адміністративно-господарського штрафу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України (р/р 31410542700030, МФО 305012, ЗКПО 24230986, код штрафу 21081100, УДКУ у Дніпропетровській області)адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 (тисяча сімсот)грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 30.09.2009 року.

Суддя І.В. Юхно