Ухвала суду № 64195787, 19.01.2017, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

19.01.2017

ЄУН № 389/14/17

Провадження № 2-з/389/2/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2017 року м. Знамянка

Знамянський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Ткаченка Б.Б.

при секретарі Шевченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за її позовомдо ТОВ «Пантазіївське» про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до ТОВ «Пантазіївське» про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Ухвалою від 19 січня 2017 року провадження у справі відкрито.

Разом з позовом до суду подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить заборонити ТОВ «Пантазіївське» вчиняти будь-які дії щодо належної їй земельної ділянки, кадастровий номер 3522284900:02:000:0365 площею 5,4548 га, розташованої на території Пантазіївської сільської ради Знамянського району Кіровоградської області, зокрема заборонити проводити оранку, культивацію, внесення добрив, гербіцидів, посів, збирання врожаю, тощо та перешкоджати в її користуванні. Вимоги обґрунтовані тим, що позивач бажає на власний розсуд користуватись спірною земельною ділянкою, однак відповідач чинить їй у цьому перешкоди. З метою попередження порушення прав власника земельної ділянки на її повернення та володіння своїм майном, заподіяння власнику матеріальних збитків шляхом можливого затягування відповідачем розгляду справи, просила заборонити останньому вчиняти будь-які сільськогосподарські роботи на земельній ділянці.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до розяснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Суд вважає, що доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову не свідчать про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Так, в матеріалах справи взагалі відсутні докази, які свідчать про виникнення спору між сторонами з приводу розірвання та повернення земельної ділянки, належних доказів щодо наявності спору позивачем суду не надано. До позову додано лише заяву позивача, надіслану на адресу відповідача поштою, про розірвання договору оренди та бажання самостійно обробляти земельну ділянку.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів в підтвердження того, що відповідач вчиняє або має намір вчинити будь-які дії з фактичного користування землею до винесення рішення по справі, а тому такі твердження є лише припущеннями та суд не бере їх до уваги.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд вважає, що доводи позивача про необхідність накладення заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Пантазіївське» вчиняти дії відносно земельних ділянок (орати, сіяти, вносити добрива), у зв'язку з тим, що позивач має намір самостійно обробляти ділянку, заслуговують на критичну оцінку, оскільки сам факт звернення до суду з позовною заявою не надає позивачу переважного права на обробіток зазначеної ділянки на період судового розгляду спору, що виник між сторонами.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення позову необґрунтованими та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст. 151, 152, 210 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Знамянський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Знамянського міськрайонного

суду Кіровоградської області ОСОБА_2