Ухвала суду № 64192399, 20.01.2017, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/2106/17

Справа № 754/15205/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

20 січня 2017 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Грегуль О.В.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувшись до суду з вищевказаним позовом, просить: усунути йому перешкоди в користуванні квартирою, яка як вказує позивач належить йому на праві власності, шляхом виселення відповідача та інших осіб, звільнити квартиру від його (їхніх) речей та майна і вселити його в цю квартиру.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 09.12.2016 року зазначений позов, залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків з тих підстав, що позов не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Зокрема, в порушення ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позову додано копію, а не оригінал документа про сплату судового збору.

Крім того, з доданої до позову копії квитанції про сплату судового збору вбачається, що судовий збір сплачено в сумі: 551 грн. 20 коп.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

На момент подання позову, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, передбачена мінімальна ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру в сумі: 551 грн. 20 коп..

У позові заявляється дві позовні вимоги немайнового характеру: про усунення перешкод шляхом виселення відповідача з іншими особами та вселення позивача, що в свою чергу свідчить про те, що в порушення ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позову не додано оригінал документа, що підтверджує повну сплату судового збору.

Також у порушення п. 2, п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позові не викладено обставин і не зазначено доказів, про яких конкретно інших осіб йдеться в прохальній частині позову, оскільки від правильності вирішення даного питання залежить правильність визначення кола учасників судового процесі, виконання позивачем вимог ст. 120 ЦПК України та можливість виконання судом вимог ст. 127 ЦПК України у разі відкриття провадження.

Крім того, в порушення п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, в позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, про які конкретно речі та майно йдеться в прохальній частині позову.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У наданий строк на виконання ухвали від 09.12.2016 року, позивач з порушенням вимог ч. 1 ст. 120 ЦПК України, лише в одному примірнику надіслав заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій остаточно не усунув недоліків позову, вказаних у ухвалі від 09.12.2016 року.

Зокрема, в порушення п. 2, п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, як в позові, так і а заяві про усунення недоліків позовної заяви, повторно не викладено обставин і не зазначено доказів, про яких конкретно інших осіб йдеться в прохальній частині позову, оскільки від правильності вирішення даного питання залежить правильність визначення кола учасників судового процесі, виконання позивачем вимог ст. 120 ЦПК України та можливість виконання судом вимог ст. 127 ЦПК України у разі відкриття провадження.

У порушення п. 5 і п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, як в позові, так і а заяві про усунення недоліків позовної заяви, повторно не викладено обставин і не зазначено доказів того, про які конкретно речі та майно йдеться в прохальній частині позову.

Згідно з ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доводи позивача в заяві про усунення недоліків позовної заяви щодо неналежного відповідача, є надуманими самим позивачем, оскільки в ухвалі від 09.12.2017 року, взагалі не йдеться про неналежних відповідачів, а йдеться про неналежне виконання позивачем вимог п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, відповідно до вимог якої, позовна заява повинна містити: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.

У прохальній частині позову, позивач просить про виселення інших осіб не вказуючи при цьому, про яких конкретно інших осіб йдеться.

З урахуванням вимог п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, суд не може відкрити провадження у справі по відношенню до не визначеного самим позивачем відповідача.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 120 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

До позову додано одну копію позову з однією копією додатків до позову.

Згідно зі ст. 127 ЦПК України, 1. Після відкриття провадження у справі суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття провадження у справі. 2. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі - копія позовної заяви.

Невизначеність позивача із колом відповідачів, позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем вимог ч. 1 ст. 120 ЦПК України, а в разі відкриття провадження у справі, виконати вимоги ст. 120 ЦПК України.

Виконання вимог процесуального законодавства, це не право, а обов'язок, як суду, так і позивача.

Також у заяві про усунення недоліків позовної заяви, взагалі нічого не вказується, про які конкретно речі та майно йдеться в прохальній частині позову.

Недотримання позивачем вимог процесуального законодавства, не є правовою підставою для порушення судом процесуального законодавства.

За таких обставин, позов повторно підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, повторно залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: