Рішення № 64189392, 24.12.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №667/2793/15-ц Головуючий в І інстанції Стамбула Н. В.

Провадження №22-ц/791/2434/15 Доповідач: Воронцова Л. П

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Стародубця М.П.,

суддів: Воронцової Л.П.,

Ігнатенко П.Я.,

секретар Павловська Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 20 липня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції міста Херсона, третя особа: ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави та зняття арешту,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», який є правонаступником АКБ «Індустріалбанк», звернувся до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27 лютого 2007 року між АКБ «Індустріалбанк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 43С/0200/53/07, відповідно до умов якого останньому надано кредитні кошти у розмірі 30 000 дол. США, строком по 26 лютого 2010 р. зі сплатою за користування кредитними коштами у розмірі 13 % річних.

Виконання зобов'язань за кредитним договором було забезпечено договором застави № 43AZ/0200/54/07 від тієї ж дати , укладеним між банком і майновим поручителем ОСОБА_5, предметом якого є бортовий напівпричіп SCHMITZ модель SPR 24, 1999 року випуску і сідловий тягач вантажний DAF модель 85, 2000 року випуску.

Згідно договору купівлі - продажу від 10 вересня 2008 року, ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 сідловий тягач і бортовий напівпричіп, які були передані у заставу банку. Даний договір було визнано недійсним рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 листопада 2012 року, яке набрало законної сили.

ІНФОРМАЦІЯ_1 майновий поручитель ОСОБА_5 померла, правонаступниками її є чоловік - ОСОБА_2 і донька - ОСОБА_3, які мешкали однією сім'єю з померлою, даний факт встановлено рішенням суду.

Станом на 23.03.2015 року ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором у сумі 13 714,39 доларів США і 1 190 573,97грн.

Позивач зазначає, що він як обтяжувач має право одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження і дотримався передбаченої законом процедури щодо реєстрації у Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження та письмово повідомив обтяжувачів, на користь яких зареєстровано обтяження вказаного майна, направивши на адресу ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні відповідні повідомлення, оскільки останній згідно відомостей у державному реєстрі обтяжень є обтяжувачем заставного майна Банку на підставі постанов про арешт майна та заборони його відчуження від 12.09.2011 року та 22.05.2013 року.

29 липня 2014 року банк направив на адресу спадкоємців майнового поручителя вимогу про задоволення вимог кредитора, яка залишилася без виконання.

Посилаючись на приписи закону про зобов'язання спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у межах вартості майна, одержаного у спадщину у розмірі, який відповідає його частці у спадщині та своє право задоволення вимог за зобов'язанням за рахунок заставного майна, позивач просив суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 лютого 2007 року у розмірі 13 714,39 доларів США і 1 190 573,97грн. звернути стягнення на предмет застави - автомобіль бортовий напівпричіп SCHMITZ, 1999 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, та сідловий тягач PAF, 2000 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, що належали ОСОБА_5, спадкоємицями якої є ОСОБА_3 і ОСОБА_2, відповідно до їх часток у спадщині. Звернути стягнення шляхом реалізації на публічних торгах з початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Зняти арешт із заставного майна банку - транспортних засобів, накладеного на підставі постанов ВДВС Комсомольського РУЮ від 12.09.2011 року №25187399 і №17614 від 22.05.2013 року.

Стягнути з відповідачів на користь банку судові витрати в сумі 730,80грн.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 липня 2015 року позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_2, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з позовом до суду та не взяття судом до уваги того, що після смерті дружини він право власності не оформляв та відсутність доказів оформлення транспортних засобів на нього, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 ПАТ АКБ «Індустріалбанк» просить її відхилити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 27 лютого 2007 року між ОСОБА_2 і АКБ «Індустріалбанк», правонаступником якого є ПАТ АКБ «Індустріалбанк», укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 30 000 доларів США строком по 26 лютого 2010 року включно зі сплатою за користування - 13% річних /а.с. 7-15/.

У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, того ж дня, між банком і ОСОБА_5 було укладено договір застави, належних заставодавцю транспортних засобів: бортового напівпричепу SCHMITZ, SPR24 і сідловий тягач вантажний PAF, модель 85 вартістю 95 647грн. і 208 215грн. відповідно /а.с. 16-17/.

За договорами купівлі-продажу від 10.09.2008 року, посвідчених торговою біржею «Алмаз», вказані транспортні засоби ОСОБА_5 були продані ОСОБА_6

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 05 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 13 листопада 2014 року, визнано недійсним договори купівлі-продажу належних ОСОБА_5 транспортних засобів /а.с. 20-21/.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 01 липня 2009 року, яке набрало чинності, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ АКБ «Індустріалбанк» заборгованість за кредитним договором від 27.02.2007 року, визначену станом на 12.03.2009 року у сумі 232 990,30грн /а.с. 18-19/.

Відповідно до довідки ВДВС Комсомольського РУЮ м. Херсона, на момент розгляду даної справи в суді, за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 01.07.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 232 990,30грн. сплачено 12 715,60грн, залишок заборгованості складає 213 791,10грн. /а.с. 179-180/.

Згідно довідки - розрахунку позивача про розмір та складові заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором від 27.02.2007 року, вона становить: заборгованість по кредиту - 13 714,39 доларів США, як зазначив представник банку, з урахуванням сплачених 12 715,60грн; пеня за період з 24.03.2014 року по 23.03.2015 року у сумі 1 158 825,31грн. і штраф за період з 23.03.2015 року в сумі 31 748,66грн. /а.с. 35-181/.

Згідно інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, на підставі постанов державного виконавця ВДВС Комсомольського РУЮ від 12.09.2011року і 22.05.2013 року було накладено арешт на належне ОСОБА_5 рухоме майно та заборону його відчуження /а.с. 22-24/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

09 липня 2014 року ПАТ АКБ «Індустріалбанк» направив вимогу до нотаріальної контори до спадкоємців ОСОБА_5 про погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок вартості спадкового майна.

Задовольняючи позов банку про звернення стягнення на предмет застави, суд І інстанції виходив з законодавчо закріпленого обов'язку спадкоємців померлої ОСОБА_5 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3, задовольнити вимоги банку щодо погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок вартості спадкового майна.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.19-20 Закону України «Про заставу», ст.572 ЦК України і п.4.1 договору застави, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором.

При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі.

Відповідно до п.5.2 договору застави він діє до повного виконання обов'язків позичальником за кредитним договором.

У ч.2 п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зазначено, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

З огляду на зазначене, суд І інстанції дійшов правильного висновку про те, що наявність не виконаного рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 01 липня 2009 року «про стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості, відповідно до приписів ч.2 ст.264 ЦК України, перериває перебіг позовної давності звернення банку з позовом до суду, і доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 у зазначеній частині висновки суду не спростовують, не ґрунтуються на законі, тому підлягають відхиленню.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо того факту, що після смерті дружини він не оформив право власності на спадкове майно і транспортні засоби, які їй належали не оформлені на його ім'я є безпідставними і підлягають відхиленню у зв'язку з наступним.

Згідно ч.1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, так приписано у ч.1 ст.1220 ЦК України.

Положеннями ч.3 ст.1223 ЦК України передбачено, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно до положень ч.1 ст.1261 ЦК України, відповідачі у справі: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - чоловік і донька померлої ОСОБА_5 є спадкоємцями першої черги за законом.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ч.1 ст.1273 ЦК України приписано, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ухвали колегії суддів судової палати апеляційного суду Херсонської області від 13 листопада 2014 року встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є правонаступниками померлої ОСОБА_5 (проживали разом з нею на день смерті останньої).

Згідно приписів ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що він не оформився у спадкових правах та на його ім'я не оформлені спірні заставні транспортні засоби, не спростовують встановленого судовим рішенням факту його статусу - правонаступника померлої ОСОБА_5

Позивач, як кредитор, дотримався вимог закону, ст.1281 ЦК України щодо пред'явлення вимог до спадкоємців - відповідачів у справі.

Разом з тим, з довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що до її складу крім заборгованості за кредитом, яка визначена позивачем з урахуванням сплачених на виконання рішення суду від 01.07.2009 року сум входять, суми пені та штрафу 1 158 825,31грн. і 31 748,66грн. відповідно, всього на суму 1 190 573,97грн. нарахованих у період з 24.03.2014р. по 23.03.2015р., тобто після смерті спадкодавиці.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у ч.2 п.32 постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року №5, з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки у тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя.

З огляду на вище зазначене, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором підлягає зміні шляхом виключення сум пені - 1 158 825,31грн. і штрафу - 31 748,06грн. та зазначення після слів «звернути стягнення на предмет застави» у межах вартості спадкового майна.

Крім того, резолютивну частину рішення суду у частині «звернути стягнення шляхом реалізації на публічних торгах за початковою ціною на рівні» змінити, зазначивши початкову вартість транспортних засобів, погоджену сторонами у договорі застави: бортового напівпричепу - 95 647грн. і сідлового тягача - 208 215грн., а всього 303 862грн.

Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 20 липня 2015 року в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором № 43С/0200/53/07 від 27 лютого 2007 року змінити, виключивши заборгованість на суму 1 190 573,97 грн., яка складається з пені у сумі 1 158 825,31 грн. і штрафу у сумі 31 748,66 грн. та зазначивши після слів «звернути стягнення на предмет застави» у межах вартості спадкового майна.

Це ж рішення суду в частині визначення початкової вартості заставного майна змінити, зазначивши її відповідно до вартості транспортних засобів погодженої сторонами у договорі застави в сумі 303 862 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М. П. Стародубець

Судді: Л. П. Воронцова

П. Я. Ігнатенко