Постанова № 6418644, 07.09.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"07" вересня 2009 р. № 2а- 37149/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Когут Н.М.,

за участю: представника позивача -Кулькова О. Г., діє на підставі довіреності від 01 серпня 2008 року; представника відповідача -Калініна О. О., діє на підставі довіреності від 13 березня 2009 року за № 979/10/10-017 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Торгівельно комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків - Москва» до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області від 13 березня 2009 року № 0000041600/0.

Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на наступне. Позивачем до складу податкового кредиту, у тому числі, включено податкову накладну за № 2236 від 26.12.08 року, отриману від ТОВ «Карнеол» за придбаний кондиціонер, на загальну суму 30696 гри., в тому числі ПДВ 5116 грн. Торгівельно комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків - Москва» (далі - ТК ТОВ ІІ фірма «Харків - Москва») займається підготовкою та організацією будівництва громадсько-торгівельного центра «Світ квітів» та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою за адресою : м. Харків, вул. Пушкінська, 2, тобто господарська діяльність підприємства повязана у тому числі з будівництвом обєкту «Світ квітів». Задля реалізації нежитлових приміщень цього обєкту, позивачем організовано Центр продажу та оренди нежитлових приміщень. У грудні 2008 року ТК ТОВ ІІ фірма «Харків - Москва» придбало у ТОВ «Карнеол» кондиціонер для використання у Центрі продажу та оренди нежитлових приміщень. Цей Центр безпосередньо повязаний з веденням господарської діяльності підприємства. Таким чином, на думку позивача, спірна сума податкового кредиту, зокрема у розмірі 5116 гри., є обґрунтованою та підтвердженою податковою накладною, як того вимагає підпункт 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник відповідача проти уточненого позову заперечував в повному обсязі, в обґрунтування своїх доводів посилався на наступне. В грудні 2008 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну № 2236 від 26.12.2008 року на загальну суму 30696 грн., в тому числі ПДВ 5116 грн. Оприбуткування комплексу «Кондиціонер К-5032» в грудні 2008 року проведено по накладній від 29.12.2008 року № С765 на суму 25580 грн., крім того ПДВ - 3073 грн. в кількості 2 шт. Використання кондиціонера не повязано з веденням господарської діяльності підприємства та не передбачає використання в оподатковуваних операціях. Таким чином, на думку відповідача, сума податкового кредиту за грудень 2008 року завищена на 5116 грн. Також в грудні 2008 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну 21738/20 від 24. 11. 2008 року на загальну суму 39500 грн., в тому числі ПДВ 6583,33 грн. Оприбуткування електроенергії в грудні 2008 року проведено по актам наданих послуг на загальну суму 19313,25 грн., в тому числі ПДВ 3218,88 грн. Станом на 01.01.2009 року дебіторська заборгованість АК Харківобленерго» складає 17256,97 грн., в тому числі ПДВ 2876,16 грн. Тобто сума не отриманої електроенергії станом на 01.01.2009 року складає 17256,97 грн., в тому числі ПДВ 2876,16 грн. Підприємством порушено пп. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», включено до складу суми бюджетного відшкодування суму ПДВ по не отриманим товарам, роботам, послугам, а лише сплаченому авансу в розмірі ПДВ -2876,16 грн. В грудні 2008 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну № 65 від 07.11.2008 року на загальну суму 2040 грн., в тому числі ПДВ 340 грн. Оприбуткування електрообладнання в грудні 2008 року проведено по накладній від 07.11.2008 року № 60 на суму 1700 грн., в тому числі ПДВ- 340 грн. в кількості 3 шт. Зазначена податкова накладна оформлена неналежним чином, а саме, відсутній підпис уповноваженої платником податків особи.

Допитана в якості свідка, ОСОБА_3, пояснила суду, що вона працює головним бухгалтером ТК ТОВ ІІ фірма «Харків - Москва», податкову накладну № 2236 від 26 грудня 2008 року внесли до декларації, оскільки підприємство сплатило податковий кредит постачальнику. Кондиціонер придбано і використовується в господарській діяльності в орендованому приміщенні. Податкову накладну № 21738/20 від 24.11.2008 року включили до складу податкового кредиту, оскільки товар фактично було оплачено і поставлено позивачу.

Допитана в якості свідка, ОСОБА_4, пояснила суду, що вона працює завідуючою сектором відшкодування ПДВ Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області. Сума завищення бюджетного відшкодування, зазначена в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні в розмірі 19503 грн., відображена в акті перевірки як результат, це сума фактично не сплачена позивачем. В акті перевірки не зазначено, по яким операціям, товарам і послугам мало місце порушення, є посилання лише на порушення Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, які підтримали вимоги кожної із сторін відповідно, свідків, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

ТК ТОВ ІІ фірма «Харків - Москва» пройшло процедуру державної реєстрації, значиться в Єдиному державному реєстрі, а отже набуло прав юридичної особи. Як платник податків, зборів (обовязкових платежів) ТК ТОВ ІІ фірма «Харків - Москва» перебуває на обліку в Нововодолазької МДПІ у Харківській області.

20.02.2009 р. позивачем до Нововодолазької МДПІ у Харківській області було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2009 року (а.с. 103-108).

Відповідно до п.п. 7.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 за № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.п. „б” п.п. 7.7.7. Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 за № 168/97-ВР якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Нововодолазька МДПІ у Харківській області з 03.03.2009р. по 10.03.2009 р. здійснила позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за січень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувався в грудні 2008 року. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 11. 03.2009р. № 292/16-0-12/14344275 (а. с. 9-26).

За висновками даного акту ТК ТОВ ІІ фірма «Харків - Москва» внаслідок порушення пп. 7.2.1, п.7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5, пп. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009р. на 19503 грн.

На підставі акту від 11. 03. 2009 р. Нововодолазькою МДПІ у Харківській області було винесено податкове повідомлення рішення від 13 березня 2009 року №0000041600/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2009р. в розмірі 19503,00 грн. (а.с. 7 ).

Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування слугували викладені в акті перевірки висновки відповідача про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту податкової накладної ТОВ "Карнеол" № 2236 від 26. 12. 2008 року по отриманому кондиціонеру на загальну суму 30696 грн., в тому числі ПДВ - 5116 грн. у зв'язку з тим, що використання кондиціонера не пов'язано з веденням господарської діяльності та не передбачає використання в оподатковуваних операціях, в звязку з чим визначено суму завищення податкового кредиту по цій операції на 5116 грн. Крім того, підставою для винесення оскаржуваного повідомлення - рішення слугував висновок контролюючого органу про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту податкової накладної № 21738/20 від 24. 11. 2008 року на загальну суму 39500 грн., в тому числі ПДВ - 6583,33 у зв'язку з тим, що підприємством фактично не були отримані товари (послуги) від АК "Харківобленерго"; що є порушенням пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", крім того в акті зазначено, що підприємством безпідставно зараховано до суми податкового кредиту податкову накладну СПД ФО ОСОБА_5 № 65 від 07. 11. 2008 року на загальну суму 2040 грн., в тому числі ПДВ - 340 грн.

Відповідачем в акті перевірки констатовано порушення позивачем вимог пп. 7.2.1, п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5, пп. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і визначено суму завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року в розмірі 19503 грн.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та СПДФЛ ОСОБА_6 укладено 01 жовтня 2008 року договір оренди приміщень, розташованих за адресою: вул. Університетська, 22, м. Харків (а. с. 71).

25 грудня 2008 року між ТК ТОВ ІІ фірма «Харків - Москва» та ТОВ фірма "Карнєол" укладено договір № С765 на виконання робіт, за яким ТОВ Фірма "Карнєол" зобов'язалась виконати поставку, установку, монтаж та пуско - наладку двох комплексів "Кондиціонер К-5032" (а. с. 67-69). Як свідчить акт здачі - приймання виконаних робіт від 29 грудня 2008 року, роботи виконавцем (ТОВ Фірма "Карнєол") за договором виконані (а. с. 70). Товар (послуги) за договором фактично поставлені позивачу та сплачені відповідно до видаткової накладної від 29 грудня 2008 року за № С765 на суму 30696,00, в тому числі ПДВ - 5116, 00 грн. (а. с. 75) та платіжного доручення № 564 (а. с. 52). ТОВ фірмою "Карнєол" видана позивачу податкова накладна за № 2236 від 26 грудня 2008 року на суму 30696,00, в тому числі ПДВ - 5116 (а. с. 13).

Підпункт 7. 4. 1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" пов'язує право платника податку на визначення податкового кредиту з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994 системи вентиляції та аспірації, пристроїв, які вловлюють пил, і установки для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях включаються до валових витрат підприємства.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено поняття валових витрат. Так, валові витрати виробництва та обігу - сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Під власною господарською діяльністю згідно з п.1.32 ст.1 згаданого закону розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку про безпідставність посилання контролюючого органу на те, що використання позивачем кондиціонеру не пов'язано з господарською діяльністю підприємства та не передбачає використання в оподатковуваних операціях.

Щодо безпідставності включення до податкового кредиту податкової накладної № 21738/20 від 24. 11. 2008 року на загальну суму 39500 грн., в тому числі ПДВ - 6583,33. судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п 7.7.2 п. 7.7. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Позивач сплатив 21 листопада 2008 року відповідно до платіжного доручення № 510 39500 грн. із зазначенням, що це передплата за електроенергію за листопад 2008 року, в тому числі ПДВ 6583,33 грн. (а. с. 64). Як вбачається з рахунків за листопад, грудень 2008 року (а. с. 65, 66) оплачена електроенергія була фактично отримана позивачем.

Виходячи з наведеного, підприємством включено до складу суми бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі -2876,16 грн по отриманим товарам (послугам).

Щодо включення податкової накладної ФОП ОСОБА_5 № 65 від 07. 11. 2008 року на загальну суму 2040 грн., в тому числі ПДВ - 340 грн. (а. с. 61) суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна повинна містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

На підставі наведених положень Закону України «Про податок на додану вартість», суд приходить до висновку. що коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сума податку, попередньо включена до складу податкового кредиту, відповідає зазначеній у податковій накладній, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковою накладною, не дивлячись на те, що така накладна має незначні недоліки в заповненні, при умові, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну містять відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість та відповідну суму податку на додану вартість.

Так, відповідач посилається на те, що зазначена податкова накладна на момент перевірки не містила підпису контрагента позивача, при цьому, оглянутий оригінал податкової накладної в судовому засіданні свідчить про наявність такого підпису. Прийняти до уваги надану відповідачем копію податкової накладної (а. с. 64 ) суд не може, оскільки вона не була надана в додатку до акту перевірки.

Між тим, судом встановлено, не заперечується представниками сторін у справі та підтверджується показаннями осіб, допитаних в якості свідків, що за визначеними порушеннями в акті загальна сума зменшення податкового кредиту складає 8332,16 грн., а в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні - 19503 грн. При цьому акт перевірки не містить посилань на наявність інших порушень, невідповідність первинних документів.

Вирішуючи спір по справі, суд виходить з того, що в силу п. п. «б» п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», норм Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459), норм Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758), правова специфіка податкових повідомлень рішень (рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій) як актів органів державної податкової служби України (правових актів індивідуальної дії) полягає у тому, що владний припис таких правових актів індивідуальної дії міститься безпосередньо в самому податковому повідомленні-рішенні або рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а мотиви його винесення (тобто обставини, яким керувався субєкт владних повноважень) у відповідному акті перевірки, на підставі якого і приймався такий правовий акт індивідуальної дії.

Згідно з п. 1.7. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. N 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В акті ДПІ не зазначено, по яким конкретно документам, в які періоди, по яким конкретно товарам (послугам) встановлена невідповідність сум, включених до податкового кредиту позивачем.

За таких обставин, перевірка законності податкового повідомлення рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з огляду на приписи ч.3 ст.2 КАС України полягає, в тому числі, і у визначенні достатності тих обставин, які наведені у відповідному акті перевірки, для обґрунтованого (слід розуміти юридично та фактично вірного) висновку про наявність в діях особи порушення конкретно визначеного положення чинного законодавства.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд не знаходить підстав для визнання правильним висновку Відповідача про порушення ТК ТОВ ІІ фірма «Харків - Москва» пп. 7.2.1, п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5, пп. 7.7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обовязку стосовно податкового повідомлення рішення від 13 березня 2009 року № 0000041600/0, не виконано, тому воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст.1, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». ст.ст. 11, 12, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Торгівельно комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків - Москва» до Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної Державної податкової інспекції у Харківській області від 13 березня 2009 року № 0000041600/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Торгівельно комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків - Москва» (ідентифікаційний код 14344275, юридична адреса: с. Шарівка, Валківський район, Харківська обл., 63030) витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 (три грн. 40 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 11 вересня 2009 року

Суддя Тацій Л.В.