Рішення № 64186360, 16.01.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8040/15-ц

Провадження № 2/638/793/17

16.01.2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16.01.2017 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шестака О.І.,

при секретарі - Вільховик С.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Дирекції ПАТ «Діамантбанк» в м. Харків (регіональне відділення) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

15.05.2015 р. позивач ПАТ «Діамантбанк» в особі Дирекції ПАТ «Діамантбанк» в м. Харків (регіональне відділення) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідачки на корись позивача заборгованість за кредитним договором в сумі: 23248,09 грн., з яких заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 16.03.2010 р. по 24.04.2015 р. в сумі 18639,54 грн., заборгованість по сплаті пені за період з 25.04.2014 р. по 24.04.2015 р. в сумі 4608,55 грн.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн. покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 30.05.2007 р. між Акціонерним банком «Діамант» (правонаступником якого є ПАТ «Діамантбанк») і ОСОБА_1 було укладено Договір за кредитом овердрафт №037С/К19, згідно умов якого позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію з встановленням ліміту кредитування в розмірі 55000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24% річних, з терміном повернення до 30.05.2009 р. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредит. Відповідачкою зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувались; лист про необхідність погашення кредиту від 10.12.2008 р. відповідачкою проігнорований.

В зв'язку з викладеним позивач був вимушений звернутись до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2010 р. з відповідачки на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 30844,39 грн., а також судові витрати у розмірі 507,88 грн. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Позивач вказує, що станом на 08.12.2014 р. зазначене рішення суду відповідачкою виконано не було, заборгованість за кредитним договором не погашена, а тому банк, керуючись умовами п. 3.3.2.2 Кредитного договору та положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України, нарахував відповідачці проценти за користування кредитними коштами за період з 16.03.2010 р. (наступний день після дати нарахування процентів, стягнутих ухваленим рішенням) по 24.04.2015 р. в сумі 18639,54 грн.

Позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачкою взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, відповідно до положень ЦК України і п. 5.1 кредитного договору, їй була нарахована пеня за несплату (непогашення) кредиту та процентів за користування ним в сумі 4608,55 грн. за період з 25.04.2014 р. по 24.04.2015 р.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем по сплаті процентів за користування кредитом та пені, станом на 24.04.2015 р. складає 23248,09 грн., з яких заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 16.03.2010 р. по 24.04.2015 р. в сумі 18639,54 грн., заборгованість по сплаті пені за період з 25.04.2014 р. по 24.04.2015 р. в сумі 4608,55 грн.

В судове засідання представник ПАТ «Діамантбанк» не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, в випадку відсутності позивача просив ухвалити заочне рішення.

ОСОБА_1 в судове засiдання не з'явилась, судові повістки, надіслані на останню відому судові адресу місця проживання або місцезнаходження відповідачки, повернулись без вручення адресату, що свідчить про її відсутність за останнім відомим місцем проживання чи знаходження, заяву про зміну свого місця проживання або місцезнаходження відповідачка суду не надавала, тому, в силу ч. 1 ст. 77 ЦПК України, відповідачка вважається повідомленою належним чином про час і місце слухання справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2010 р. задоволено позов Акціонерного банку «Діамант» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного банку «Діамант» заборгованість в розмірі 30844,39 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 257,88 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250,00 грн.

26.08.2015 р. вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до позовної заяви, ПАТ «Діамантбанк» є правонаступником Акціонерного банку «Діамант».

Таким чином, обставини щодо надання позивачем ОСОБА_1 кредитних коштів і порушення відповідачкою зобов'язань за кредитним договором, які були встановлені судом під час розгляду зазначеної справи, повторному доказуванню в цьому провадженні не підлягають.

Відповідно до умов п. 3.3.2.2. договору за кредитом овердрафт №037С/К19 від 30.05.2007 р., укладеного між Акціонерним банком «Діамант» і ОСОБА_1, проценти нараховуються протягом строку з дати надання кредиту по дату, що передує даті погашення кредиту включно.

Пунктом 1.1.2 вказаного кредитного договору визначено, що датою погашення кредиту є дата повного погашення (повернення) кредиту, визначена в розписці кредитодавця про одержання виконання зобов'язання в повному обсязі, яка видається кредитодавцем згідно ст. 545 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальни х справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 р., наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

30.05.2012 р. Верховним судом України розглянуто справу №6-26268вов08. З ухвали від 30.05.2012 р. вбачається, що суд прийшов до висновку, що проценти за кредитним договором нараховуються до моменту повного погашення кредиту та виконання всіх передбачених договором грошових зобов'язань.

В зазначеній ухвалі також зроблено посилання на такий самий висновок, якого з урахуванням обставин справи дійшла Судова палата у господарських справах Верховного Суду України під час розгляду 26.04.2005 р. касаційної скарги ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» на постанову Вищого господарського суду України від 09.02.2005 р. у справі за позовом ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» до корпорації «Укрінмаш» про стягнення заборгованості за кредитним договором, процентів, пені за несвоєчасні повернення кредиту та сплату процентів.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.06.2013 р. по справі №6-8292св13 зроблено висновок про те, що чинне законодавство України не пов'язує закінчення строку дії договору з припиненням грошового зобов'язання боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З викладеного вбачається, що проценти за кредитним договором нараховуються до моменту повного погашення кредиту та виконання всіх передбачених договором грошових зобов'язань.

З позовної заяви вбачається, що заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2010 р., яке набуло законної сили, на даний момент не виконано; заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором не погашена.

Відповідно до розрахунку заборгованості за простроченими процентами, станом на 24.04.2015 р. за договором за кредитом овердрафт №037С/К19 від 30.05.2007 р., укладеним між позивачем і ОСОБА_1, відповідачці нараховано проценти за користування кредитними коштами за період з 16.03.2010 р. (наступний день після дати нарахування процентів, стягнутих рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.06.2010 р.) по 24.04.2015 р. в сумі 18639,54 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору за кредитом овердрафт №037С/К19 від 30.05.2007 р., в разі порушення позичальником обов'язку повернути кредитодавцеві кредит у відповідності до умов цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення сплати, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до розрахунку заборгованості нарахованої неустойки, станом на 24.04.2015 р. за договором за кредитом овердрафт №037С/К19 від 30.05.2007 р., укладеним між позивачем і ОСОБА_1, відповідачці нараховано пеню за несплату (непогашення) кредиту та процентів за користування ним за період з 25.04.2014 р. по 24.04.2015 р. в сумі 4608,55 грн.

Відповідачка не надала суду доказів, які спростовують виниклі у неї зобов'язання за укладеним договором та розмір заборгованості перед позивачем по передбачених договором платежах. Тому суд вважає ці обставини доведеними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, з відповідачки ОСОБА_1 повинно бути стягнуто суму заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 16.03.2010 р. по 24.04.2015 р., заборгованість по сплаті пені за період з 25.04.2014 р. по 24.04.2015 р., а всього 23248,09 грн.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Ч. 1 ст. 79 ЦПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а частина 3 тієї ж статті вказує, що до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

На підтвердження понесених судових витрат позивачем та його представником було надано платіжне доручення №1028_2 від 09.12.2014 р. про сплату судового збору на суму 243,60 грн.

Таким чином, стягненню з вiдповiдачки підлягає сплачена позивачем при зверненні до суду сума судового збору в розмірі 243,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 22, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 599, 610, 611, 624, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212 - 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Дирекції ПАТ «Діамантбанк» в м. Харків (регіональне відділення) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Дирекції ПАТ «Діамантбанк» в м. Харків (регіональне відділення) (код ЄДРПОУ 23362711, МФО 320854) суму в розмірі 23491 (двадцять три тисячі чотириста дев'яносто одна) грн. 69 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий: