Ухвала суду № 64184671, 18.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 546/372/16-ц Номер провадження 22-ц/786/231/17Головуючий у 1-й інстанції Беркута Л. Г. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 листопада 2016 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрооб'єднання фермерських господарств «Еліта» про стягнення орендної плати, пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрооб'єднання фермерських господарств «Еліта» про стягнення орендної плати, пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції. Свої вимоги мотивує тим, що на підставі державних актів на право приватної власності на землю їй належать земельні ділянки площею 2,23 га та 3,34 га. 04 січня 2008 року між нею та відповідачем було укладено договори оренди на відповідні земельні ділянки, за умовами яких вона передала відповідачу вищезазначені земельні ділянки за плату в оренду, реєстрація вказаних договорів відбулась 10 червня 2011 року, таким чином договори діяли до 2014 року та відповідач використовував земельні ділянки до 2014 року, однак орендна плата за 2014 рік їй виплачена не була. У зв'язку з чим вона просила суд стягнути з відповідача на її користь суму заборгованості у розмірі 6 332,48 грн, що складається з невиплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 3 569,88 грн, суми боргу з урахуванням індексу інфляції 747,10 грн, суми пені 1 903,42 грн, суми 3% річних 112,08 грн., а судові витрати покласти на відповідача. Пізніше позивач уточнила та збільшила свої вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь суму заборгованості у розмірі 12 382,14 грн, що складається з невиплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою в сумі 6 282,16 грн, суми боргу з урахуванням індексу інфляції 1 541,42 грн, суми пені 4 279,74 грн, суми 3% річних 278,82 грн., всі судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 листопада 2016 рокупозов ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрообєднання фермерських господарств «Еліта» про стягнення орендної плати, пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції - задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрообєднання фермерських господарств «Еліта» на користь ОСОБА_5 заборгованість у сумі 3 730,78 грн., яка складається із заборгованості з орендної плати за користування двома земельними ділянками у сумі 2 753,74 грн. (1376,87 грн. х 2), пені у розмірі 516,04 грн (258,02 х 2), інфляційне збільшення боргу у сумі 435,20 грн (217,60 грн. х 2), 3% річних у сумі 25,80 грн (12,90 грн. х 2).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрообєднання фермерських господарств «Еліта» до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 165,36 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 385,84 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання фермерських господарств «Еліта» на користь ОСОБА_5 сплачені нею судові витрати на правову допомогу у сумі 2 262,00 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, його в апеляційному порядку, оскаржила ОСОБА_5, яка, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовної заяви, та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належать земельні ділянки площею 2,33 га та 3,34 га, розташовані на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку від 25 листопада 2003 року серії НОМЕР_1 відповідно (а.с. 7,11).

04 січня 2008 року між ОСОБА_5 та ТОВ АФГ «Еліта» було укладено два договори оренди земельних ділянок, відповідно до яких орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельні ділянки, яка знаходиться на території Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, площею 2,33 га та 3,34 га (а.с. 4-8).

З цих договорів вбачається, що за користування вказаними земельними ділянками орендар сплачує орендодавцю кожного року орендну плату в розмірі 3 % від вартості кожної земельної ділянки, що становить 756,12 грн. (п.4.1 договорів) у строк до 1 квітня наступного року (п.4.3 договорів). Цільове призначення земельних ділянок - земля сільськогосподарського призначення (п.5.2 договорів). Відповідно до п.2.4 договорів нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 22 712,00 грн. В п. 3.1 договорів указано, що договір укладено на 5 років починаючи з дати державної реєстрації і діє до 01 січня 2013 року. Пунктом 4.2 договорів передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням індексу інфляції.

Дані договори підписані особисто орендодавцем ОСОБА_5 та орендарем ТОВ АФГ «Еліта» та зареєстровані у відділі Держкомзему у Решетилівському районі Полтавської області 10 червня 2011 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи за № 532420004000709 та 532420004000708.

Вказані земельні ділянки передані ОСОБА_5 в оренду відповідачу за актами приймання-передачі від 04 січня 2008 року (а.с.6,10).

З довідок Малобакайської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 23 березня 2016 року № 05-12/145 та №05-12/146 вбачається, що земельні ділянки ОСОБА_5 площею 2,33 га та 3,34 га у 2014 році знаходилися в оренді ТОВ АФГ «Еліта» (а.с.19-20).

З відомостей про видачу озимої пшениці, соняшника та кукурудзи в рахунок орендної плати за землю вбачається, що ОСОБА_5 було отримано за 2012 рік 600 кг озимої пшениці в рахунок 960,00 грн., 170 кг соняшнику в рахунок 765,00 грн, 840 кг кукурудзи в рахунок 1512,00 грн. (а.с.92-94).

Згідно довідок щодо сплати ТОВ АФГ «Еліта» як податковим агентом (орендарем) податку на доходи фізичних осіб у розмірі 15% при нарахуванні та виплаті орендної плати ОСОБА_5 за земельні ділянки площею 2,33 га та 3,34 га відповідачем нараховано позивачці орендну плату за кожну з двох земельних ділянок: - за 2012 рік - 1094,12 грн, за вирахуванням податку (285,62 грн.) до виплати 1618,50 грн; - за 2013 рік 1779,41 грн, за вирахуванням податку (266,91 грн.) до виплати 1512,50 грн; - за 2014 рік - 1619,85 грн., з яких утримано (сплачено) податку 242,98 грн за кожну ділянку. Однак, виплата орендної плати за 2014 рік не здійснювалася (а.с.64-65).

Предметом спору є невиплата орендної плати за дві земельні ділянки, що належить ОСОБА_5 на праві приватної власності, за 2014 рік і її розмір, який на думку позивача має бути обрахований відповідачем у розмірі 3 141,08 грн. (756,12х1,756 (коефіцієнт відповідно до постанови КМУ)х2,361 (індекс інфляції).

Згідно п. 11.1 договорів зміна їх умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Згідно пунктів 4.1. та 4.3. договорів за користування двома земельними ділянками ОСОБА_5 ТОВ АФГ «Еліта» сплачує останній щороку до 01 квітня 3% від вартості земельної ділянки 756,12 грн за кожну.

В п. 4.2 договорів зазначено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

31 жовтня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1185, згідно якої з 01 січня 2012 року до показників нормативно-грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації) застосовується коефіцієнт 1,756 , постановою були внесені зміни до п. 19-1 Методики нормативної грошової оцінки земель.

Задовольняючи позов частково, місцевий суд виходив з того, що у 2014 році орендна плата позивачу не виплачувалася, тому вона підлягає стягненню за рішенням суду. Застосування коефіцієнту 1,756 до спірних правовідносин без взаємної згоди сторін в примусовому порядку є неможливим з огляду на п.1 загальних положень Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, в тому числі у редакції від 31.10.2011 р., згідно з яким «нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель». Земельні ділянки щодо виплати орендної плати, за які виник спір, є приватною власністю ОСОБА_6, а отже без згоди орендаря відсутні підстави для застосування коефіцієнту 1,756 щодо орендної плати за 2014 рік, який має застосовуватися в обов'язковому порядку для визначення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та може застосовуватися в цьому спорі при внесенні змін до договору оренди земельної ділянки та при згоді на це сторін договору. Враховуючи нараховану, але не виплачену орендну плату ОСОБА_5 за 2014 рік, наведену в довідках щодо сплати відповідачем, як податковим агентом (орендарем), у розмірі 1 619,85 грн. за кожну з двох земельних ділянок, та враховуючи сплачені податки у розмірі 242,98 грн за кожну ділянку, місцевий суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню орендна плата за земельні ділянки ОСОБА_5 у розмірі 1 376,87 грн. за кожну, тобто 2 753,74 грн. за обидві земельні ділянки. Відповідно п.4.11 договорів пеня за прострочення сплати орендної плати у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення в сумі 258,02 грн., яка розрахована з суми невиплаченої орендної плати 1376,87 грн. (розрахунок: за період з 1 квітня 2015 року по 24 липня 2015 року: 1376,87 грн х 60,00 % (подвійна облікова ставка) : 100 : 365 (днів) x 114 (кількість днів у періоді) = 258,02 грн.). У відповідності до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України з відповідача ТОВ «АФГ «Еліта» втрати від інфляції за час прострочення в сумі 217,60 грн. грн. (розрахунок: 1376,87 грн (сума боргу) х 115,804 % (підсумковий індекс інфляції за час з 1 квітня 2015 року по 24 липня 2015 року) : 100 % - 1376,87 грн (сума боргу) = 217,60 грн.) та три проценти річних від простроченої суми становить у розмірі 12,90 грн. (розрахунок: 1376,87 грн х 3,00% : 100 % : 365 х 114 (кількість днів) = 12,90 грн.). Таким чином, загальна сума заборгованості з орендної плати за одну земельну ділянку становить 1 865,39 грн. Загальна сума заборгованості за дві земельні ділянки становить 3 730,78 грн.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є правильним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Як встановлено колегією суддів, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи позивача про те, що суд безпідставно відмовив у застосуванні індексу інфляції 1,783 до договірних відносин сторін, не заслуговують на увагу, оскільки місцевий суд для обрахування втрат від інфляції взяв підсумковий індекс інфляції за період з 01.04.2015 р. по 24.07.2015 р., який становить 115,804%. Для застосування індексу 1,783 підстав не вбачається.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача відносно того, що місцевий суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин коєфіцієнт 1,756, передбачений постановою КМ України від 31.10.2011 року № 1185. Місцевим судом достатньо повно мотивовано судове рішення в цій частині, не вбачається порушення матеріального права в цій частині.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача відносно того, що місцевий суд не в повній мірі стягнув пеню, індекс інфляції за весь час заборгованості та 3% річних, оскільки місцевий суд у рішенні навів розрахунок спірних сум, обрунтував розрахунок з посиланням на норми матеріального права.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 22 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

СУДДІ: