Ухвала суду № 64181316, 12.01.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/63/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 286 (215) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 Л. Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2017 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Ткаченко Л.Я.,

суддів Бондарчука Р.А.,Іванова Д.Л.,

при секретарі Піроженко Д.В.,

за участі прокурора Вергелеса В.В.,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

потерпілої ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження №12015120000000153 від 02.05.2015 року, апеляційною скаргою прокурора на вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11.10.2016 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, інваліда 1 групи (за загальним захворюванням), раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Зараховано ОСОБА_4 в строк відбуття покарання час його перебування під вартою, а саме: з 08 липня 2015 року до 26 листопада 2015 року та з 19 лютого 2016 року до 26 травня 2016 року, із розрахунку 1 день попереднього увязнення за 2 дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-Авто», ЄДРПОУ 33126373, на користь ОСОБА_6 100 000 (сто тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 12 080 (дванадцять тисяч вісімдесят) грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, а всього стягнуто 112 080 (сто дванадцять тисяч вісімдесят) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

Цивільний позов ОСОБА_7 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-Авто», ЄДРПОУ 33126373, на користь ОСОБА_7 80 000 (вісімдесят тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 139 (сто тридцять девять) грн. 92 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, а всього стягнуто 80139 (вісімдесят тисяч сто тридцять девять) грн. 92 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-Авто», ЄДРПОУ 33126373, на користь ОСОБА_8 ОСОБА_8 15 000 (пятнадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 1672 (одна тисяча шістсот сімдесят дві) грн. 15 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, а всього стягнуто 16 672 (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 15 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

Цивільний позов ОСОБА_9 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-Авто», ЄДРПОУ 33126373, на користь ОСОБА_9 15 000 (пятнадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 1452 (одна тисяча чотириста п'ятдесят дві) грн. 34 в рахунок відшкодування майнової шкоди, всього стягнуто 16 452 (шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 34 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

Цивільний позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Круїз-Авто», ЄДРПОУ 33126373, на користь ОСОБА_5 15 000 (пятнадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 2601 (дві тисячі шістсот одна) грн. 01 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, а всього стягнуто 17 601 (сімнадцять тисяч шістсот одна) грн. 01 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за недоведеністю.

Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в сумі 2 534 (дві тисячі пятсот тридцять чотири) грн. 40 коп.

Питання щодо речових доказів вирішено у відповідності до ст. 100 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_4 визнаний винуватим та засуджений за те, що він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть трьох осіб та заподіяло іншим потерпілим тілесні ушкодження середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.286 КК України, за наступних обставин.

В судовому засіданні встановлено та доведено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, 02.05.2015 року близько 13.00 год. керував рейсовим пасажирським автобусом "МАN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ТОВ ''Круїз-Авто", рухаючись в світлу пору доби на ділянці дороги 34 км. + 230 м. автодороги Кіровоград - Платонове, в напрямку м. Кіровоград, зі сторони м. Новоукраїнка в порушення вимог п.п. 1.2, 1.5 і 2.3 (б, д) ПДР України, (п.1.2 - в Україні установлений правосторонній рух транспортних засобів, п.1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, п.2.3 - для забезпечення безпеки руху водій повинен: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;) проявляючи особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, що виражалась у наявності, по ходу руху керованого транспортного засобу спуску. При цьому в порушення вимог п.12.1 ПДР України, (п.12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу та його напрямок, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, змінив напрямок руху керованого транспортного засобу та перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1 (вузька суцільна лінія), яка відповідно до Правил дорожнього руху України поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив виїзд лівими колесами автобуса на зустрічне узбіччя з подальшим наїздом на бетону плиту мосту та металеву огорожу з наступним падінням автобуса з мосту.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди:

- пасажирка автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, згідно висновку судово-медичної експертизи №73 від 02.06.2015, отримала тілесні ушкодження у вигляді: сполученої травми: відкрита черепно-лицева травма - осадження обличчя, рани обличчя, голови, перелом кісток основи та склепіння черепу, лицевого скелету; тупа травма грудної клітки - перелом 8,9,10 ребер справа з темно-червоними крововиливами в м'які тканини навколо; тупа травма живота розриви діафрагмальної поверхні правої долі печінки та селезінки з крововиливом в черевну порожнину; тупа травма шийного відділу хребта з переломом на рівні 7-го шийного хребця; рани лівої верхньої кінцівки; закритий перелом правої плечової кістки. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті останньої і знаходяться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

- пасажир автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, згідно висновку судово-медичної експертизи № 74 від 02.06.2015, отримав тілесні ушкодження у вигляді: сполученої травми: тупа травма грудної клітки - перелом грудини, множинні переломи ребер справа та зліва з темно-червоними крововиливами в м"які тканини навколо; тупа травма шийного відділу хребта з переломом на рівні 7-го шийного хребця; закритий перелом нижньої щелепи справа; крововилив, садно голови, садна лівої кісті, ділянки лівого наколінника. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті останнього і знаходяться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

- пасажир автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, згідно висновку судово-медичної експертизи № 75 від 02.06.2015, отримав тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми грудної клітки - множинні переломи ребер справа та зліва з темно-червоними крововиливами в м'які тканини навколо; крововилив обличчя, садна обличчя, голови, тулубу, правої та лівої гомілки. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення та в даному випадку призвели до смерті останнього і знаходяться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

- пасажирка автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, згідно висновку судово-медичної експертизи № 833 від 25.06.2015, отримала тілесні ушкодження у вигляді: уламкового перелому бугристості нігтьової фаланги 5 пальця лівої ступні; ран на пальцях правої кисті, рани в ділянці правої гомілки; саден спини, грудної клітини, поперекової ділянки, в ділянці лівого ліктьового суглобу, забій лівого променево-зап'ясного суглобу; посттравматичної невропатії правого ліктьового та серединного нервів. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.

- пасажирка автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, згідно висновку судово-медичної експертизи № 989 від 23.07.2015, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітини: перелому 8-9-10-11 ребер зліва, саден грудної клітини та живота зліва; закритої тупої травми за очеревинного простору; забій лівої нирки з розривом фіброзної капсули лівої нирки, паранефральна гематома; закритої тупої травми хребта: забій шийного, грудного та поперекового відділів хребта; забій лівого плечового суглобу; ЗЧМТ, струс головного мозку. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.

- пасажирка автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_11, згідно висновку судово-медичної експертизи № 990 від 23.07.2015, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітини: перелому 10 ребра зліва, множинних саден грудної клітини, правого плеча, стегна, гомілок. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.

- пасажирка автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_12, згідно висновку судово-медичної експертизи № 991 від 23.07.2015, отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітини: перелому 6-7-8-9 ребра зліва, множинних забої та садна грудної клітини та живота, рана верхньої губи, рани та саден правої кисті, множинних саден нижніх кінцівок. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.

- пасажир автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, малолітній ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_13, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1014 від 27.07.2015, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого вколоченого перелому нижньої ретини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, рана верхньої губи, забій м'яких тканин правого стегна з синцем, саден та синця в навколо очній ділянці зліва, саден в ділянці лівої щоки. Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.

- пасажири автобуса "MAN 9.150", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_14, неповнолітня ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_15, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_16, ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_17, ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_18, отримали тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій обвинуваченого та фактичні обставини кримінального провадження, які суд визнав доведеними, вважає, що вирок суду є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Просить вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11.10.2016 року скасувати, та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_4, винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити покарання за ч. 3 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Під час апеляційного розгляду просить дослідити докази, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4

Свої вимоги мотивує тим, що судом під час призначення покарання ОСОБА_4 не в повній мірі враховано суспільну небезпеку та тяжкість скоєного злочину, який є тяжким та таким, що представляє підвищену суспільну небезпеку в момент вчинення, та співрозмірність наслідків, які настали у вигляді смерті трьох осіб, отримання травм середньої тяжкості п'ятьма особами, та легких тілесних ушкоджень п'ятьма особами.

Вважає, що суд оцінюючи характеристику обвинуваченого у рішенні вказав, що ОСОБА_4 характеризується виключно позитивно, вибачився перед потерпілими, у той самий час заливши поза увагою ту обставину, що внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху обвинуваченим заподіяно смерть ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, тілесні ушкодження середньої тяжкості ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, малолітньому ОСОБА_15, легких тілесних ушкоджень ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_19 Проте, суд першої інстанції призначаючи покарання ОСОБА_4, безпідставно прийшов до висновку про можливість його виправлення (перевиховання) та попередження вчинення нових злочинів за умови відбуття ним призначеного покарання, у той самий час залишивши поза увагою значний суспільний резонанс, якого набула дана дорожньо-транспортна пригода, та яка висвітлювалася в регіональних та електронних засобах масової інформації.

Більше того, під час призначення обвинуваченому покарання суд у рішенні хоч і послався на результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій, однак не взяв до уваги ту обставину, що обвинувачений вже на стадії досудового розслідування вживав заходів щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом викривлення дійсних фактичних обставин пригоди, а також здійснення посередницького тиску на працівників закладу охорони здоров'я та надання правоохоронним органам недостовірних відомостей.

Заслухавши доповідача, в дебатах прокурора, який в повному обсязі підтримав свою апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника, які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, потерпілу ОСОБА_5, яка вирішення питання щодо задоволення апеляційної скарги прокурора залишила на розсуд суду, дослідивши та перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, ґрунтується на достовірних та узгоджуваних між собою доказах, які зібрані у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку, належно оцінені судом та є взаємоузгодженими між собою, відповідають фактичним обставинам справи та ніким із учасників судового процесу не оспорюються.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані районним судом за ч. 3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть трьох осіб та заподіяли різного ступеню тяжкості тілесні ушкодження іншим потерпілим.

Належність та допустимість доказів у кримінальному провадженні, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст. 286 КК України у колегії суддів сумнівів не викликає.

Оскільки жодним із учасників провадження не оспорюються доведеність вини ОСОБА_4, колегія суддів відповідно до вимог ст. 404 КПК України, переглядає судове рішення в межах апеляційної скарни, а тому вважає доведеною вину обвинуваченого у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть трьох осіб та заподіяли різного ступеню тяжкості тілесні ушкодження іншим потерпілим,за що його засуджено судом першої інстанції, а кваліфікацію дій винуватого за ч.3 ст. 286 КК України правильною.

Що стосується призначеного покарання ОСОБА_4 то воно, на думку колегії суддів, відповідає вимогам ст.65 КК України та розяснень, що містяться в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами, внесеними Постановами № 18 від 10 грудня 2004 року і № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який є тяжким злочином; особу обвинуваченого, який одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, утриманців немає, не є особою, яка схильна до вчинення правопорушень, до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; обставини, що помякшують чи обтяжують покарання - відсутні, а тому обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства та призначив покарання у виді позбавлення волі, яке у даному випадку буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, та відповідатиме цілям покарання.

Крім того, суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.286 КК України із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, врахував всі обставини у справі, а також думку потерпілих, щодо міри покарання обвинуваченому, наслідки, що настали, дані про його особу, який вперше вчинив злочин, який є необережним та відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, раніше не судимий, частково визнав свою вину, вибачився перед потерпілими.

При розгляді даного кримінального провадження судом апеляційної інстанції захисником адвокатом ОСОБА_3 суду було надано копію довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААА , №198471 від 05.02.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_4 визнаний інвалідом 1 групи загального захворювання.

Таким чином, призначене судом першої інстанції покарання, з яким згодна і колегія суддів, відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року.

Крім того, в силу викладеного, призначене ОСОБА_4 покарання не може бути визнане явно несправедливим внаслідок мякості, як це зазначено в апеляційній скарзі прокурора, і підстав для зміни вироку в частині призначення покарання колегія суддів не вбачає, оскільки вважає, що воно є необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Таким чином, що стосується доводів в апеляційній скарзі прокурора про те, що суд при призначенні покарання обвинуваченому не врахував тяжкість вчиненого ним злочину , наслідків, які настали та дані про особу ОСОБА_4, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки зазначені в апеляційній скарзі прокурора обставини були враховані судом при призначенні покарання. Переконливих доводів щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм кримінального закону, які визначають мету, загальні засади призначення покарання та порядок його відбування в апеляційній скарзі прокурора не міститься.

Є необґрунтованими доводи прокурора про те , що районний суд не взяв до уваги ту обставину, що обвинувачений вже на стадії досудового розслідування вживав заходів щодо уникнення кримінальної відповідальності шляхом викривлення дійсних фактичних обставин пригоди, а також здійснення посередницького тиску на працівників закладу охорони здоров'я та надання правоохоронним органам недостовірних відомостей, оскільки у вироку суду при призначенні обвинуваченому покарання суд першої інстанції врахував поведінку обвинуваченого, щодо симуляції його захворювань, що підтверджуються протоколом проведення НСРД та надав їм правильну оцінку.

Таким чином, за доводами апеляційної скарги прокурора, підстав вважати, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і внаслідок цього призначив обвинуваченому мяке покарання, колегія суддів не вбачає. Підстави для задоволення апеляційної скарги останнього відсутні.

Враховуючи, що доводи, викладені в апеляції прокурора, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції, стосовно ОСОБА_4, необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 376 ч.2, 405, 407, 419 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 11.10.2016 року стосовно ОСОБА_4 залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання на стадії виконання судового рішення.

Ухвала Апеляційного суду Кіровоградської області набирає законної сили з дня її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:Підписи:

Згідно з оригіналом.

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2