Рішення № 64178654, 20.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/553/17 Головуючий у 1-й інстанції: Вільямовська Н.О.

Є.У.№ 316/1289/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 про стягнення аліментів на період навчання,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_5 аліментів у розмірі ? частки всіх видів заробітку на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який навчається на другому курсі денної форми навчання в Коледжі Класичного приватного університету.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В засідання апеляційного суду належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи позивач і третя особа не зявилися, направили письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позивач ОСОБА_3 просила задовольнити апеляційну скаргу, третя особа ОСОБА_5 зазначив, що підтримує апеляційну скаргу і просить її задовольнити.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Встановлено, що сторони по справі до жовтня 2006 року перебували у шлюбі, являються батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який постійно зареєстрований і проживає разом з матірю ОСОБА_3 (а.с.6-7,16).

З довідок Класичного Приватного Університету № 1356 від 01.07.2016 року і №35/1296 від 25.05.2016 р. вбачається, що ОСОБА_5 з 01.02.2016 року переведений з коледжу Енергодарського інституту державного та муніципального управління ім. Хеноха до коледжу Класичного приватного університету на 2-й курс денної форми навчання за спеціальністю «розробка програмного забезпечення». Термін закінчення навчання 30.06.2018 р. Стипендією студент не забезпечується (а.с.11-12).

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_5 дійсно навчається на денному відділенні університету, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Позивач ОСОБА_3 працює юрисконсультом в ТОВ «Комбінат громадського харчування АЕС», її середній заробіток станом на липень 2016 року становив 2599 грн. (а.с.14) Сторони по справі не оспорювали, що позивач добровільно надає сину матеріальну допомогу.

Із матеріалів справи також вбачається, що відповідач є працездатним як за віком, так і за станом здоровя, працює електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування ВП «Запорізька АЕС», має постій дохід у вигляді заробітної пати. Ні в суд першої інстанції, ні апеляційному суду доказів про розмір отримуваних доходів відповідач не надав, з його слів щомісячна заробітна плата становить приблизно 6000 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог і проти апеляційної скарги, відповідач зазначав про те, що згодний виплачувати аліменти на період навчання сина, проте не на користь колишньої дружини, а на користь сина, якому виповнилося 18 років.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, має син, а не його мати. Оскільки позов заявлено неналежним позивачем, він не підлягає задоволенню.

Проте такі висновки суду не узгоджуються з вимогами закону.

Відповідно до статті 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно зі статтею 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (стаття 200 СК України ).

Отже, в силу ч.3 ст.199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає син, який продовжує навчання по досягненню повноліття.

Скориставшись своїм правом, передбаченим вищезазначеною нормою закону, позивач і звернулася до суду з відповідним позовом.

Обставин, які б унеможливлювали стягнення аліментів з відповідача на період навчання повнолітнього сина, по справі не встановлено.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

За вказаних обставин рішення суду першої інстанцій на підставі ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову і стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі ? частки всіх видів заробітку відповідача, починаючи з 03 вересня 2016 року і до закінчення сином навчання 30 червня 2018 року.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551 грн.20 коп.

Керуючись ст. ст.307,309,313,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 24 листопада 2016 року по цій справі скасувати.

Позов ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, Молдова, ІДН НОМЕР_1, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_6, працює у Відокремленому підрозділі «Запорізька АЕС», цех електричних мереж, електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування, на користь ОСОБА_3 аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, у розмірі ? частки всіх видів його заробітку, починаючи з 3 вересня 2016 року і до закінчення навчання 30 червня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави (одержувач: УДКСУ у місті Запоріжжі Запорізькій області; розрахунковий рахунок: 31218206780007; код одержувача: 22030001; Код ЄДРПОУ: 38025409; банк: ГУДКСУ у Запорізькій області; код банку (МФО): 813015; призначення: судовий збір, код суду 02891457) судовий збір у розмірі 551 грн.20 коп. (пятсот пятдесят одна гривня 20 коп.).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: