Ухвала суду № 64172298, 17.01.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 127/18239/15-ц Провадження № 22-ц/772/184/2017Головуючий в суді першої інстанції Сичук М. М.Категорія 57Доповідач Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

При секретарі: Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2015 року в цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про стягнення грошових коштів внаслідок порушення прав споживача банківських послуг, -

встановила:

В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 01 листопада 2013 року між сторонами укладено договір № 004-01502-011113. За умовами договору банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1. 28 жовтня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір банківського вкладу № 00001008967531 строком по 11 листопада 2014 року з можливою послідуючою його пролонгацією. Відповідно до вказаного договору позивачем були внесені 5000 євро зі сплатою 6.25% річних.

Згідно п. 1.10.зазначеного договору ПАТ «Дельта Банк» зобов'язався повернути ОСОБА_2 суму вкладу по закінченню строку розміщення вкладу.

Свої зобов'язання відповідач ПАТ «Дельта Банк» виконав не в повному обсязі, оскільки на підставі постанови Правління НБУ від 02.03.2015 року, № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 року було прийняте рішення № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».

11 червня 2015 року ОСОБА_2 через Вінницьке відділення ПАТ «Укргазбанку» № 220701 були виплачені суми - 137843,49 грн. по договору № 004-01502-011113 від 01.11.2013 року та 62156,51 грн. по договору № 00001008967531 від 28.10.2015 року, що підтверджується заявами на виплату переказів.

Згідно довідки ПАТ «Дельта Банк» від 09.07.2015 року за № 05-3034493 залишок коштів на рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 у валюті «євро» відсутній, а по договору від 28.10.2014 року, який припинив свою дію 10.03.2015 року, залишок коштів складає 2941,005 євро.

Таким чином, ОСОБА_2 не виплачено 2941,05 євро, що станом на 02.003.2015 року дорівнювало 88760,89 грн..

З даного приводу ОСОБА_2 неодноразово звертався до ПАТ «Дельта Банк», однак кожного разу отримував відписки, що свідчили про небажання повернути кошти.

Тому позивач звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача за договорам банківського вкладу від 28.10.2014 року № 00001008967531 суму у розмірі 88760,89 грн. (2941,05 євро).

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Позивач з таким рішенням не погодився і оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

На думку апелянта, підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому вказується на ті ж обставини, що викладені в позовній заяві.

У своїх запереченнях на скаргу представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 її доводи не визнав, вказавши на безпідставність і на законність та обґрунтованість рішення Вінницького міського суду Вінницької області.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150, ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року № 51, в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію.

Після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації відносно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання НБУ банківської ліцензії й переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Чинним законодавством не передбачено задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк» про стягнення грошових коштів внаслідок порушення прав споживача банківських послуг задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції не звернув належну увагу на його заяви з вимогами видачі коштів, які надсилалися позивачем до введення тимчасової адміністрації, з наступних підстав.

Так судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150, ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 року № 51, в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом 04.08.2015 року.

У постанові № 6-1123цс16 від 13.06.2016 року Верховний Суд України зазначив, що згідно з пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частини другої статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси.

Якщо на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Посилання апеляційної скарги на те, що кошти не були перераховані з депозитного рахунку на поточний рахунок не спростовують висновку суду про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 з підстав того, що чинним законодавством не передбачено задоволення вимог кредиторів поза межами процедури ліквідації банку.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тобто ухвалене рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішин І.В.

(підпис) Стадник І.М.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.